про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
23 вересня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1057/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (вул. Князів Коріатовичів, 185, м. Вінниця, 21018) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
16 вересня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (далі - відповідач), з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невключені у період з 04.07.2016 по 28.02.2018 до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 №889, індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 та грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у районах та у період здійснення зазначених заходів, передбаченою постановою КМУ від 20.01.2016 №18 «Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та поліцейських»;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889, за період з 04.07.2016 по 28.02.2018 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір таких виплат, індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невключені до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, індексації грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої у 2022 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати, індексації грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020) при обчисленні позивачу в період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 - 2022 роки, передбаченої пунктом 1 статті 10 і Закону №2011- XII; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 (2102грн.), Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 (2270грн.), Законом України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 (2481грн.) та Законом України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 (2684грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168, до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась: грошова допомога на оздоровлення за 2022 - 2023 роки, яка передбачена пунктом 1 статті 10'1 Закону №2011-XII; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік; компенсація за невикористані 98 днів щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 - 2023 роки, яка передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону №3551 -XII; компенсація за невикористані 45 та 17 календарних днів щорічної основної відпустки відповідно за 2022 рік та за 2023 рік, яка передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10'1 Закону №2011 -XII; одноразова грошова допомога при звільненні, яка передбачена частиною 2 статті 15 Закону №2011-ХІІ;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок: грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2023 роки, передбаченої пунктом 1 статті 10'1 Закону №2011-XII; матеріальної допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік; компенсації за невикористані 98 днів щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 - 2023 роки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону №3551-ХП; компенсації за невикористані 45 та 17 календарних днів щорічної основної відпустки відповідно за 2022 рік та за 2023 рік, передбаченої абзацом 3 пункту 14 статті 10'1 Закону №2011-XII; одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої частиною 2 статті 15 Закону №2011-ХП, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невключені до складу грошового забезпечення, з якого позивачу за 2016 рік обчислена підйомна допомога, яка передбачена п.3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 №889, та індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок позивачу за 2016 рік підйомної допомоги, передбаченої п.3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати, щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 №889, та індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні позивачу у 2016 році підйомної допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби, яка передбачена п.3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування позивачу за 2016 рік підйомної допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби, передбаченої п.3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати, щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 №889, та індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008, та провести їх виплату із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44.
В обгрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу за контрактом у період з 04.07.2016 по 14.08.2023 у військовій частині НОМЕР_1 (раніше в/ч НОМЕР_2 ), яка є підрозділом Військовомедичного клінічного центру Центрального регіону. Відповідно до підпункту «г» пункту третього частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через сімейні або інші обставини), ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас згідно наказу начальника Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (по особовому складу) від 11.08.2023 №66-рс, а з 14.08.2023 виключено зі списків особового складу частини наказом №231. При цьому позивач вважає, що за період проходження військової служби з 04.07.2016 по 14.08.2023 відповідачем не у повному обсязі нараховувалось та виплачувалось спірне грошове забезпечення. Такі дії відповідача вважає протиправними та такими, що порушують його конституційні права.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Відповідно до приписів статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
З урахуванням наявних доказів в матеріалах справи та наведених обставин несвоєчасності звернення до суду з даним позовом, суд не має можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску строку на момент звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява, відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись положеннями статті 9, 77, 80 КАС України, суд вважає за необхідне з власної ініціативи витребувати від відповідача докази, яких, на думку суду, не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 5, 49, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду розглянути після надходження відзиву на позов.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзиви на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертоїстатті 159 КАС Українинеподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Зобов'язати відповідача у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження надати суду:
- документи, які підтверджують проходження служби позивача у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону;
- довідку про нарахування грошового забезпечення позивача за період з 04.07.2016 по 28.02.2018 із зазначенням усіх складових;
- докази повідомлення позивача про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які позивач має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні);
- докази щодо виплати грошових сум при звільненні із зазначенням дати;
- інформацію про нарахування чи ненарахування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, підйомної допомоги та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за спірні періоди з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- рапорт про виплату підйомної допомоги ( і позивачу, і на членів сім'ї);
- документи, що підтверджують нарахування та виплату позивачу підйомної допомоги за 2016 рік, а також нарахування та виплату членам сім'ї відповідно.
Справа розглядатиметься суддею Тихоновим І.В. одноособово.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачу разом з ухвалою про відкриття провадження у справі надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) "Електронний суд» для отримання процесуальних документів в електронному вигляді та інформації по даній справі на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяІ.В. Тихонов