про повернення позовної заяви
23 вересня 2024 року справа № 340/6133/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегей Р.І., розглянувши у м.Кропивницький адміністративний позов керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі - прокурор) в інтересах держави до Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Рада) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
Прокурор в інтересах держави, як позивач, звернувся до суду зі заявою до Ради про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, якою користується Червонослобідська філія комунального закладу «Лозуватський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Ліцей) і який розташований по вул.Молодіжна,45-а у селі Червона Слобода Кропивницького району Кіровоградської області.
Прокурор звернувся до суду за захистом інтересів держави у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків органом місцевого самоврядування, бездіяльність якого немає повноважень оскаржувати у судовому порядку інший орган державної влади.
Мета звернення - захист прав дітей на належні умови для здобуття освіти.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, зробив висновок про повернення позову з таких підстав.
Так, 15 серпня 2024 року Рада сповістила прокурора, що Ліцей користується земельною ділянкою по вул.Молодіжна,45-а у селі Червона Слобода Кропивницького району Кіровоградської області, стосовно якої не виготовлено правовстановлюючих документів.
Положенням пункту 1.5 Статуту Ліцею визначено, що засновником є Рада.
Приписами пункту 6.1 Статуту передбачено, що управління Ліцеєм здійснює засновник.
Діяльність Ліцею фінансується з місцевого бюджету, що визначено Статутом.
Земельна ділянка несформована (неінвентаризована) і правовстановлюючі документи не виготовленні, оскільки Рада своєчасно не виділила коштів на такі потреби.
Прокурор звернувся до суду в інтересах держави як позивач.
Таке допускається за певних обставин.
Приписами частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Приписами частини 5 статті 53 КАС України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Прокурор вважає, що порушником прав, які охороняються державою і становлять для неї неабиякий інтерес, є Рада та відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, котрий має захищати їх.
Судом встановлено, що Рада своєчасно не виділила кошти на інвентаризацію земельної ділянки і виготовлення правовстановлюючих документів.
З одного боку орган місцевого самоврядування має обов'язок належним чином забезпечити діяльність Ліцею, а з іншого - захищати його інтереси у площині усунення ризиків функціонування і організації культурно-освітнього процесу.
Якщо мислити формально, то Рада мала би звернутися до суду з позовом до себе, що недопустимо, оскільки звернення до суду обумовлено захистом від посягань іншої особи.
Постає запитання: чи існує інший орган державної влади, котрий має захищати інтереси держави у спірних правовідносинах?
Суд встановив такий орган.
Ним є Міністерство освіти і науки (далі - Міністерство).
Так, постановою Уряду України від 16 жовтня 2014 року №630 затверджено Положення про Міністерство освіти і науки (далі - Положення).
Приписами пункту 1 Положення встановлено, що Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Приписами підпункту 3.2 пункту 3 Положення визначено, що основним завданнями МОН є забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Приписами підпункту 4.11 пункту 4 Положення передбачено, що МОН відповідно до покладених на нього завдань створює умови для здобуття громадянами дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, спеціалізованої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти, інклюзивного навчання, освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти, наукових ступенів та вчених звань.
Системний аналіз приписів підзаконного нормативно-правового акту дає суду підстави для висновку, що Міністерство уповноважене здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, усуваючи ризики функціонування і організації культурно-освітнього процесу в Ліцеї, чим створює умови для здобуття громадянами освіти.
Приписами частини 1 статті 28 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Таким чином Міністерство наділене законом повноваженнями щодо звернення з позовом до Ради у питанні усунення ризиків функціонування і організації культурно-освітнього процесу в Ліцеї.
Тому прокурор є неналежним позивачем, а може подати позов в інтересах держави в особі Міністерства.
Отже, у прокурора відсутні підстави звернення до суду в інтересах держави як позивача.
Тому позовну заяву належить повернути прокурору на підставі приписів пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України.
Цією нормою права встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Таке рішення суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у подібній справі (постанова від 22 травня 2024 року у справі №340/5972/21).
На підставі викладеного, керуючись ст.169 КАС України, суд
Позовну заяву повернути керівнику Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом 15 днів з дня складання.
Ухвала суду набирає законної сили після підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ