31 березня 2023 року № 320/4497/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 06.03.2021; - визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію; - зобов'язати Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради розглянути запит від 06.03.2021 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Біла Церква вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.
Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю відповідача щодо ненадання позивачу інформації на запит від 06.03.2021 та недотримання встановленого законом п'ятиденного строку щодо надання інформації на запит. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує права на отримання інформації.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував. Зазначив, що запит позивача на отримання публічної інформації до Білоцерківського центру надання адміністративних послуг надійшов 11.03.2021, тому вважає твердження позивача про те, що запит отриманий відповідачем 09.03.2021 безпідставними та такими, що спростовуються доказами, які наданні відповідачем. У зв'язку із зазначеним, стверджує, що ним вчасно була надана відповідь на запит позивача про отримання публічної інформації, а саме 15.03.2021 за №Б-651, яка направлена позивачеві звичайним поштовим відправленням в день її реєстрації.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася із запитом на отримання публічної інформації від 06.03.2021 до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, як розпорядника інформації в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", про надання інформації, у якому просила: надати інформацію про наявність на території м. Біла Церква вільних земельних ділянок, що можуть бути використанні під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд з місцями (орієнтирами) розташування. Також просила надати запитувану інформацію у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу: 18008, м. Черкаси, пров. Дмитра Гуні, 4 .
Вказаний запит направлений позивачем засобами поштового зв'язку на адресу відповідача 06.03.2021 рекомендованим повідомленням за трек-номером 8520038114770, дане підтверджується фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» ВПЗ Торецьк ПН21560042655 від 06.03.2021.
Позивач стверджує, що відповідач отримав вказаний запит позивача 09.03.2021, що підтверджується витягом із офіційного сайту ПАТ «Укрпошти», проте у встановлений чинним законодавством про надання публічної інформацій п'ятиденний строк не розглянув зазначений запит, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Правовідносини, які складаються у сфері розгляду звернень суб'єктів стосовно отримання інформації, врегульовані Конституцією України та відповідними спеціальними законами, а саме Законом України "Про звернення громадян", Законом України "Про інформацію" та Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Згідно з ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про інформацію" передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Статтею 1 Закону України "Про інформацію" визначено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
У свою чергу порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації".
При цьому суд враховує, що інформаційний запит позивача від 06.03.2021 поданий ним саме в порядку, визначеному цим Законом, а тому суд надає оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами у зв'язку з поданням та розглядом такого запиту саме з урахуванням вимог Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до ст. 1 Законом України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Згідно із ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у ст. 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Як встановлено із змісту запиту 06.03.2021 його предметом стала інформація про наявність на території м. Біла Церква вільних зальних ділянок, що можуть бути використанні під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд з місцями (орієнтирами) розташування.
В силу вимог п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані надати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Згідно з положеннями ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
У відповідності до ч. 1 ст. 20 Законом України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною 4 тієї ж статті закріплено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відтак, право позивача звертатись із інформаційними запитами та отримати інформацію кореспондує обов'язок відповідача який володіє статусом розпорядника публічної інформації розглянути запит та надати достовірну, точну та повну інформацію у встановлені Законом строки.
Статтею 23 Законом України "Про доступ до публічної інформації" закріплено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації та передбачено, що такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити, у тому числі, ненадання відповіді на запит на інформацію. Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із запитом про надання інформації 06.03.2021, який надісланий позивачем на адресу відповідача 06.03.2021.
Позивач стверджує, що відповідач отримав вказаний запит позивача, який направлений рекомендованим листом за трек-номером 8520038114770, 09.03.2021, що підтверджується витягом із офіційного сайту ПАТ «Укрпошти», а тому відповідач порушив визначений чинним законодавством строк на надання публічної інформації.
Щодо вказаного твердження позивача суд зазначає наступне.
Як вбачається із вхідного штемпеля на запиті позивача від 06.03.2021, вказаний запит надійшов на адресу Білоцерківського центру надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП) 11.03.2021 (копія вказаного запиту наявна в матеріалах справи). Крім того, в матеріалах справи наявна картка реєстрації вхідного документа про підтвердження отримання виконавчим комітетом міської ради запиту позивача, у якій зазначено вхідний номер та дату отримання вказаного запиту ОСОБА_1 в якому повідомляється, що запит надійшов та був зареєстрований 11.03.2021.
Отже, суд зазначає, що відповідач, як розпорядник інформації мав надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Враховуючи той факт, що судом встановлено, що відповідач отримав запит позивача 11.03.2021, тому відповідну відповідь на запит він повинен був надати позивачеві не пізніше 17.03.2021.
Крім того, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем 15.03.2021 на запит ОСОБА_1 надана відповідь за №Б-651.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, як розпорядник інформації виконав вимоги ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та надав відповідь позивачеві у межах строку визначеного законом. Також суд зазначає, що твердження позивача про те, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповіді на запит позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість є безпідставним та необґрунтованим.
Як вбачається із Закону України «Про доступ до публічної інформації» у ньому відсутня будь-яка норма, яка би зобов'язувала суб'єкта владних повноважень надсилати відповіді на запит рекомендованим листом та наявністю квитанції або касового чеку, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Крім того, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду зазначив, що вказана відповідь була направлена на адресу позивача звичайним поштовим відправленням.
Однак під час розгляду даної адміністративної справи до суду не надходили жодні пояснення чи докази від позивача щодо спростувань тверджень відповідача, які зазначенні у відзиві на позовну заяву, та щодо неотримання вказаної відповіді відповідача на запит, яка була направлена відповідачем на адресу позивача звичайним поштовим відправленням.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Отже, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводи відповідача. При цьому, в ході судового розгляду відповідачем доведено правомірність своїх дій. Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні. Керуючись ст.ст. 9,14,72-77,90,143,194,242-246,250,255 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.