про відмову у роз'ясненні судового рішення
23 вересня 2024 року Справа № 320/9476/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
22 грудня 2022 року рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/9476/22 вирішено:
"Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 30.11.1984 року по 31.08.1985 року на підготовчому відділенні МВТУ ім. М.Е. Баумана та періоду зайняття підприємницькою діяльністю на спрощеній системі оподаткування з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 30.11.1984 року по 31.08.1985 року на підготовчому відділенні МВТУ ім. М.Е. Баумана, періоду зайняття підприємницькою діяльністю на спрощеній системі оподаткування з 01.07.2000 року по 31.12.2003 рік та здійснити перерахунок пенсії за віком з часу її призначення.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 661,60 грн. (шістсот шістдесят одна гривня 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; адреса місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10)."
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року, відповідно до положень ч. 2 ст. 298 КАС України, застосовуючи приписи п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року - повернуто.
Судове рішення набрало законної сили 07 квітня 2023 року.
27.08.2024 позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву в порядку ст. 254 КАС України із проханням Роз'яснити резолютивну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від « 22» грудня 2022року у справі 320/9476/22 , в частині того, що при зарахуванні до страхового стажу періоду зайняття підприємницькою діяльністю на спрощеній системі оподаткування з 01.07.2000 року по 31.12.2003 рік , чи мають враховуватись дані про заробітки позивача від підприємницької діяльності за вказаний період в розрахунку заробітку для обчислення пенсії, за відсутності інформації про заробітки позивача за цей період в системі персоніфікованого обліку (довідка ОК-5), шляхом цитування.
Розглянувши подану заяву у порядку письмового провадження, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно з частиною другою статті 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Відповідно до частини третьої статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд не вбачає необхідності у виклику сторін у судове засідання, з огляду на що заяву про роз'яснення рішення суду у справі № 320/9476/22 розглянуто в порядку письмового провадження.
Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Суд при вирішенні поданої заяви враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №240/4937/18, які полягають у тому, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення.
Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.
Чіткість викладення передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Вимоги до рішення суду встановлені статтею 246 КАС України. Зокрема, в мотивувальній частині рішення зазначаються: обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
Суд зауважує, що при винесенні судового рішення у справі № 320/6479/22 всі ці вимоги дотримані, зокрема, в ньому проаналізовано норми права, які застосував суд, резолютивна та мотивувальна частини рішення між собою логічно узгоджуються, не викликають двозначного розуміння і відповідають висновкам суду, зробленим на підставі матеріалів справи та вимог чинного законодавства.
В обґрунтування поданої заяви позивач вказує, що не зовсім є зрозумілим в резолютивній частині рішення суду як саме провести зарахування до страхового стажу періоду зайняття підприємницькою діяльністю на спрощеній системі оподаткування з 01.07.2000 року по 31.12.2003 рік, оскільки під час виконання рішення суду, відповідач по справі вважає, що зарахування вказаного періоду підприємницької діяльності до страхового стажу необхідно проводити відповідно до п.2 ст.24 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з внесенням саме нульових значень в стовпчик заробітки до розрахунку заробітку для обчислення, за відсутності інформації про заробітки позивача в системі персоніфікованого обліку (довідка ОК-5), що призводить до непередбаченого діючим законодавством України зменшення коефіцієнту заробітної плати при обчисленні пенсії за віком. Та, з таким виконанням судового рішення позивач по справі не погоджується, так як це протирічить рішенню суду по вказаній справі, яким не передбачено внесення додаткових даних до персоніфікованого обліку позивача (довідка ОК-5), та у зв'язку з цим вказаний вище період підприємницької діяльності повинен бути враховано до страхового стажу без внесення будь яких даних про заробітки позивача за цей період, до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії.
Тобто, позивач не погоджується із внесенням відповідачем під час виконання рішення суду у даній справі нульових значень в стовпчик заробітки до розрахунку заробітку позивача для обчислення його пенсії.
Суд зазначає, що ухвалою суду від 14.08.2024 заяву позивача ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 КАС України 11.07.2024 через систему Електронний суд, залишено без задоволення.
Зокрема, в поданій заяві в порядку ст. 383 КАС України позивач фактично просив суд вирішити спір щодо застосування відповідачем ст. ст. 24, 25, 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, проведення пенсійним органом належного розрахунку його пенсії, застосування належного коефіцієнту, враховуючи рішення суду у даній справі. Та, судом, під час вирішення даної заяви вказано, що рішенням суду в даній справі від 22.12.2022 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 30.11.1984 року по 31.08.1985 року на підготовчому відділенні МВТУ ім. М.Е. Баумана, періоду зайняття підприємницькою діяльністю на спрощеній системі оподаткування з 01.07.2000 року по 31.12.2003 рік та здійснити перерахунок пенсії за віком з часу її призначення. За перерахунком пенсії позивача від 06.05.2024, судом встановлено зарахування за рішенням суду періоду зайняття підприємницькою діяльністю на спрощеній системі оподаткування з 01.07.2000 року по 31.12.2003 рік, що не заперечується позивачем ОСОБА_1 , суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідача, порушення ним прав, свобод, інтересів позивача. Судом також встановлено, що в межах виконавчого провадження №72198695, відкритого постановою державного виконавця від 11.07.2023, не встановлено наявності протиправності дій чи прийнятих рішень відповідачем за наслідками виконання виконавчого листа №320/9476/22 виданого 17.05.2023.
При цьому, суд зауважив в ухвалі суду, що між позивачем та відповідачем виникли нові спірні правовідносини, які не вирішувались у справі №320/9476/22.
Таким чином, незгода позивача із діями відповідача, які останнім вчинено, норми права які застосовано, на виконання рішення суду не є підставою для звернення позивача із вказаною заявою про роз'яснення судового рішення, оскільки дії відповідача породжуються між сторонами нові спірні правовідносини.
Суд зазначає, що спір розглянуто судом в межах заявлених позовних вимог, рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі №320/9476/22 є чітким, зрозумілим і не потребує роз'яснень, а доводи, на які заявник посилається у заяві про роз'яснення судового рішення.
Вказане додаткове звернення заявника із вимогою роз'яснити яким саме нормативно-правовим актом слід керуватися відповідачу, виконуючи зазначення рішення суду, є проявом зловживання процесуальними правами та не потребує роз'яснення, оскільки саме рішення суду, як акт провосуддя, після набрання ним законної сили, є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Суд наголошує, що роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Механізм, визначений статтею 254 КАС України, не стосується роз'яснення порядку чи способу виконання судового рішення.
Оскільки роз'яснюючи рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст та суд не повинен давати відповідь на нові або невирішені вимоги, то порушене заявником питання не відповідає нормам статті 254 КАС України.
Надання правових порад щодо дій учасників справи після ухвалення судового рішення не відповідає меті роз'яснення та у межах процедури роз'яснення судового рішення є неможливим.
Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі 320/9476/22, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Войтович І.І.