про залишення позову без розгляду
18 вересня 2024 року Справа №640/12912/22
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника відповідача - Булягського В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Архипенко Олександр Анатолійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення виконувача обов'язків голови Держгеокадастру, оформлене наказом від 13.07.2022 №3дс-то «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 » про застосування до начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено строки для подання заяв по суті та доказів.
Представником позивача 01.12.2022 направлено до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13.07.2022 №3дс-то «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 » про застосування до начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани до набрання чинності рішенням суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2022 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/12912/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №640/12912/22, визначено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.06.2024.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання призначене на 19.06.2024 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Розгляд справи було відкладено на 17.07.2024, у зв'язку з першою неявкою позивача.
Крім того, до суду 09.07.2024 через систему «Електронний суд», від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі, підписана адвокатом Архипенком Олександром Анатолійовичем, в якій останній просив суд подальший розгляд справи здійснювати без участі позивача.
Частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини десятої статті 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно з пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон №2155-VIII) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
За правилами частини другої статті 18 Закону №2155-VIII, кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Згідно із частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За змістом частини четвертої статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Частиною сьомою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За приписами частини восьмої статті 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 26 Закону №5076-VI визначено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону №5076-VI, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення №41).
Пунктом 4 Положення №41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Імперативними приписами підпункту 12.10 пункт 12 Положення №41 визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).
Згідно з пунктом 11 Положення №41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Як передбачено частиною першою статті 26 Закону №5076-VI документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
29.04.2022 Рада адвокатів України ухвалила рішення №45 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги», яким доповнила Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об'єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності».
Як встановлено судом, заяву про розгляд справи без участі подано представником ОСОБА_1 - адвокатом Архипенком Олександром Анатолійовичем через систему «Електронний суд», який на підтвердження повноважень додав до заяви копію електронного ордера про надання правничої (правової) допомоги серії СА №1086345, який видано 09.07.2024.
Зі змісту наданого адвокатом ордера серії СА №1086345 від 09.07.2024 вбачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Архипенка О.А. у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у неї обов'язкових реквізитів, визначених Положенням №41.
Суд зауважує, що згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України ордер серії СА №1086345 від 09.07.2024 має містити обов'язкові реквізити визначені Положенням №41. У випадку автоматичного не заповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.
Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, у розумінні Положенням №41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
Суд бере до уваги, що поданий представником ордер, сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера, затвердженої типової форми, однак графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення підпису власноруч.
З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов'язковий реквізит, як підпис адвоката та беручи до уваги наведені вище норми, суд доходить висновку, що наданий представником документ не може вважатись юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді.
Правова позиція, щодо того, що обов'язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат») висловлена в ухвалах Верховного Суду від 26.01.2023 у справі №450/605/22, від 07.02.2023 у справі №466/77/22, якими закрито касаційне провадження, а також в постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №450/569/22 та від 07.02.2023 у справі №466/487/22.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі №914/2772/16; від 21.03.2018 у справі №914/2771/16).
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.03.2023 у справі №360/7719/21.
При цьому, відповідно до роз'яснень Національної асоціації адвокатів України (https://unba.org.ua/news/4266-servis-onlajn-generacii-orderiv-dostupnij-na-sajti-naau.html) навіть за умови формування бланку ордеру в особистому кабінеті адвоката, він обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера. Електронний підпис у новому сервісі онлайн-генерації ордерів наразі перебуває у стадії розробки.
Суд також виходить із правової позиції, викладеної Верховним Судом за тотожних обставин в ухвалі від 25.05.2018 у справі №826/4872/16, відповідно до якої звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заяву про розгляд справи без участі підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені ОСОБА_1 , зокрема не підтверджено у встановленому законом порядку.
З огляду на те, що до заяви не надано належного ордера на підтвердження повноважень представника, а саме всупереч вимогам законодавства до суду подано ордер, у якому відсутній підпис адвоката, така заява не приймається судом до розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2024, суд ухвалив, закрити підготовче засідання та призначити адміністративну справу до розгляду по суті на 18.09.2024.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання призначене на 18.09.2024 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Відповідач явку свого представника у судові засідання, які призначені на 19.06.2024 та 18.09.2024, забезпечив.
У судовому засіданні призначеному на 18.09.2024, судом поставлено на обговорення питання щодо залишення даної позовної заяви без розгляду, у зв'язку з неявкою позивача у судові засідання, які призначались на 19.06.2024, 17.07.2024 та 18.09.2024.
Представник відповідача заявив клопотання, в якому просив суд залишити позовну заяву без розгляду, у зв'язку із повторною неявкою позивача.
За таких обставин та з огляду на те, що позивач не з'являється без поважних причин до суду, не виконує вимоги суду, не надає заяв до суду, не підтримує заявлені позовні вимоги та не надає пояснення суду щодо дійсних обставин справи, без встановлення яких неможливий розгляд справи по суті спірних правовідносин, суд вважає за належне залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 55 КАС України).
Згідно частини 2 статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Вищевикладені обставини свідчать про те, що позивачем допущено повторну неявку в судове засідання, без будь-яких повідомлень про поважність причин неприбуття.
Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його повторної неявки у судове засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, а також не повідомлення суду про причини такої неявки.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Безпідставна неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов'язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.
Суд також враховує, що згідно частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Аналіз зазначеної норми вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: неявка позивача та його представника в судове засідання без поважних причин, неповідомлення суду про причини неявки, неподання позивачем та його представником заяв про розгляд справи за їх відсутності, а також, за умови якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.
Слід вказати, що позивач не з'являвся та не забезпечував явку свого представника в судові засідання призначені на 19.06.2024, 17.07.2024 та 18.09.2024 для розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв. Протокольною ухвалою від 18.09.2024 суд визнав неповажною неявку позивача.
При цьому, суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п.4 ч.1 ст.240 КАС України, викладену у постанові від 27.05.2020 у справі №9901/11/19.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Частина 5 статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання частини 5 статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що позивач та/або його представник не з'явилися в судові засідання для розгляду справи, призначені на 19.06.2024, 17.07.2024 та 18.09.2024 не повідомляли суд про поважність причин неявки у судове засідання, не подавали заяви про розгляд справи без їх участі, що позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору без їх участі, суд дійшов висновку про наявності підстав, для застосування визначеного частиною 5 статті 205 та пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України правового наслідку неявки в судове засідання - залишення позову без розгляду.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України він має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.
Керуючись ст.ст. 44, 131, 205, 248, 256, 293 КАС України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії в адміністративній справі №640/12912/22, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.
Повний текст ухвали виготовлено - 23.09.2024