ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" вересня 2024 р. справа № 300/2909/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у переведенні на пенсію державного службовця за №926090162334 від 09.11.2023 і зобов'язання зарахувати період роботи з 22.04.2003 по 01.05.2016 до стажу державної служби, та перевести на пенсію державного службовця з 03.11.2023, здійснивши нарахування і виплату пенсії із заробітної плати вказаної у довідках за №47 і за №48 від 03.08.2023, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач 1, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (надалі по тексту також - відповідач 2, ГУ ПФУ в Закарпатській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №926090162334 від 09.11.2023 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №3723-ХІІ);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області:
- зарахувати роботу ОСОБА_1 з 22.04.2003 по 01.05.2016 на посаді інженера-землевпорядника в Саджавській сільській раді Надвірнянського району Івано-Франківської області до стажу державної служби;
- призначити та здійснити виплату з 03.11.2023 пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, врахувавши до розрахунку пенсії виплати зазначені у довідці, виданої Коломийською міською радою від 03.08.2023 за №48 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 01.04.2015;
- здійснити з 03.11.2023 перерахунок пенсії державного службовця, призначеної на умовах статті 37 Закону №3723-ХІІ, з урахуванням відомостей довідки, складеної Коломийською міською радою від 03.08.2023 за №47 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та провести виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є протиправне, на переконання позивача, рішення відповідача 2 за №926090162334 від 09.11.2023 про відмову у переведенні на пенсію державного службовця з 03.11.2023.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та з 10.06.2012 отримує пенсію на підставі пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також - Закон №1058-IV). ОСОБА_1 03.11.2023 звернулась до відповідача 1 із заявою про переведення останньої на пенсію відповідно Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №926090162334 від 09.11.2023 відмовлено позивачу у переведенні на пенсію по віку згідно Закону №3723-ХІІ.
Вказану відмову відповідач 2 мотивує тим, що період роботи ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування на посаді інженера-землевпорядника Саджавської сільської ради з 22.04.2003 по 22.10.2018 не відноситься до категорії посад державної служби відповідно до статті 25 Закону №3723-ХІІ. Вказує на те, що час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ до 04.07.2001, тобто до дати набрання чинності Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 за №2493-ІІІ (надалі по тексту також - Закон №2493-ІІІ).
Стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців складає 12 років 01 місяць 25 днів (періоди з 25.02.1991 по 21.04.2003). Згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" за №899-VІІІ від 10.12.2015 (надалі по тексту також Закон №889-VІІІ), на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ мають право жінки по досягненню 60 років, які станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом №889) мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ або займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах державних службовців. ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 не перебувала на державній службі, а також, на думку відповідача, останньою не надано належних довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 за №622 (надалі по тексту - Порядок №622).
На переконання позивача, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-ІІІ, входить до стажу державної служби. Також ОСОБА_1 стверджує, що особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія згідно Закону №3723-ХІІ призначається у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Надані позивачем із заявою довідки про складові заробітної плати, складені за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 за №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" (надалі по тексту також - Постанова №1-3), усі відображені види оплати праці є складовими частинами заробітної плати, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинні враховуватись при розрахунку розміру пенсії, як державного службовця. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України). Одночасно судом витребувано у сторін докази необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.26-27).
Відповідач 1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало відзив від 30.04.2024 за №0900-0902-8/26143, реєстрацію якого з відповідними доказами проведено судом 06.05.2024 за №13933/24 (а.с.32-125). Орган пенсійного забезпечення не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби. Час роботи в органах місцевого самоврядування, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ до 04.07.2001, тобто по набуття чинності Законом №2493-ІІІ. Так, стаж роботи ОСОБА_1 , на посадах державних службовців складає 12 років 01 місяць 25 днів, втім для призначення пенсії згідно Закону №3723-ХІІ необхідно було станом на 01.05.2016 займати посаду державної служби. Позивач станом на 01.05.2016 працювала в органах місцевого самоврядування, а не обіймала посаду державної служби, а тому для переведення на пенсію згідно Закону №3723-ХІІ необхідно мати 20 років стажу державної служби. На переконання відповідача 1, ОСОБА_1 не набула достатньо стажу для призначення пенсії державного службовця, і, відповідно, в останньої відсутнє право на переведення з одного виду пенсії на інший, з огляду на положення пунктів 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" за №899-VІІІ від 10.12.2015.
Також, на думку ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, не підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_1 про врахування, при переведенні на пенсію за віком згідно Закону №3723-ХІІ, довідок від 03.08.2023 за №47 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та від 03.08.2023 за №48 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, оскільки така вимога є похідною та заявлена передчасно, оскільки повинна вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перехід з пенсії за віком згідно Закону №1058-IV на пенсію по віку згідно Закону №889-VIII. З цих підстав просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області також скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву, зокрема, 10.05.2024 в суді за вх.№14504/24 зареєстровано відзив відповідача 2 від 03.05.2024 за №0700-0902-8/29008 на позовну заяву (а.с.127-132). Відповідач 2 у коментованому відзиві на позовну заяву заперечив доводи ОСОБА_1 , викладені у позовній заяві, виходячи з аналогічних підстав та аргументів, котрі наведені ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у відзиві від 30.04.2024 за №0900-0902-8/26143 на позовну заяву.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзиви на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 10.06.2012 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV. Така обставина визнається та не заперечується сторонами.
Згідно записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 29.07.1981, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.11-15), ОСОБА_1 :
- 29.06.1981 прийнята на технологічну практику робочої 2 розряду на топографічні роботи в Черкаській відділ інституту "Укріннотех";
- 05.10.1981 звільнена у зв'язку із закінченням практики;
- 01.09.1979 зарахована до числа студентів в Чернівецький житло-комунальний технікум;
- 01.03.1982 відрахована з числа студентів у зв'язку із закінченням навчання;
- 01.11.1986 прийнята на роботу на посаду техінка в Коломийське міжміське бюро технічної інвентаризації;
- 14.10.1991 звільнена по переводу в Саджавську сільську раду;
- 25.02.1991 прийнята на посаду інженера-землевпорядника Саджавської сільської ради народних депутатів;
- 19.05.1994 присвоєно 13 ранг державного службовця, прийнято присягу;
- 28.06.1996 звільнена по переводу в Надвірнянський районний відділ земельних ресурсів;
- 01.07.1996 призначена на посаду спеціаліста по обслуговуванню Саджавської сільської ради по переводу на конкурсній основі;
- 30.09.1996 присвоєно 2 категорію;
- 21.04.2003 звільнена з роботи по переводу в Саджавську сільську раду;
- 22.04.2003 прийнята на посаду інженера-землевпорядника Саджавської сільської ради;
- 11.05.2015 звільнена з посади інженера-землевпорядника сільської ради у зв'язку зі зміною штатного розпису;
- 11.05.2015 прийнята на посаду землевпорядника Саджавської сільської ради;
- 22.10.2018 звільнена з посади землевпорядника Саджавської сільської ради у зв'язку зі зміною істотних умов праці, зокрема змінами у структурі та штатному розписі, скороченням штатної чисельності;
- 23.11.2018 розпочато виплату допомоги по безробіттю;
- 14.11.2019 припинено виплату допомоги по безробіттю;
- 02.03.2020 прийнято монтажером кабельного виробництва у виробничий підрозділ в м.Коломия ТзОВ "Леоні Ваерінг Систем УА ГмбХ".
ОСОБА_1 03.11.2023 звернулась до відділу обслуговування громадян №10 Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок, визначила "вид перерахунку" - "перехід на інший вид пенсії" згідно Закону України "Про державну службу (а.с.91-93).
За результатом розгляду заяви позивача від 03.11.2023, за принципом екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняло рішення №926090162334 від 09.11.2023, яким відмовило позивачу у переводі з пенсії за віком, призначеної у відповідності з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком у відповідності з Законом України "Про державну службу" у зв'язку з тим, що період роботи з 04.07.2001 на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахованим до стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця. За вищенаведених умов право на пенсію за віком у відповідності з Законом України "Про державну службу" відсутнє, так як станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не обіймала посаду державного службовця, та стаж державної служби за період з 25.02.1991 по 21.04.2003 складає 12 років 01 місяць 25 днів. А також у зв'язку з відсутністю належних довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, які б відповідали вимогам Порядку №662 та Постанові №1-3 (а.с.124-125).
Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №926090162334 від 09.11.2023 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ОСОБА_1 звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII.
За змістом пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 11, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отож, за наявності в особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Верховний Суд в постанові від 01.04.2020 у справі №607/9429/17 дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Так, частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що право на пенсію державного службовця за віком мають особи, зокрема: жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку; мають передбачений законодавством страховий стаж; мають необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно приписів пункту 2 частини 1 статті 26 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Повернення до фактичних обставин у справі вказує на те, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак, пенсійного віку передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV (60 років) досягнула 09.06.2022, свідченням чого є наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с.7-8).
Зміст, наявного в матеріалах пенсійної справи №926090162334, рішення про перерахунок пенсії, засвідчує, що страховий стаж (повний) ОСОБА_1 становить 42 роки 03 місяці 06 днів (а.с.84).
Рішенням №926090162334 від 09.11.2023 ГУ ПФУ в Закарпатській області позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію по віку згідно Закону України "Про державну службу". Оскаржуване рішення містить наступні підстави та мотиви відмови:
- час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ до 04.07.2001, тобто до дати набрання чинності Закону №2493-ІІІ;
- у зв'язку з відсутністю належних довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, які б відповідали вимогам належних довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 за №622 та Постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 за №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" (а.с.124-125).
За результатами розгляду заяви позивача від 03.11.2023, орган пенсійного забезпечення, визнав стаж державної служби, станом на 01.05.2016, без врахування стажу в органах місцевого самоврядування в загальному обчисленні 12 років 01 місяць 25 днів.
До стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII відповідачем 2 не включено період роботи ОСОБА_1 з 22.04.2003 по 22.10.2018 на посаді інженера-землевпорядника Саджавської сільської ради.
Слід зазначити, що позивачем не визнається незарахування до стажу державної служби період роботи на посаді інженера-землевпорядника Саджавської сільської ради з 22.04.2003 по 01.05.2016.
Відтак, між ОСОБА_1 та відповідачами відсутній спір про зарахування до стажу державної служби періоду її роботи на посаді інженера-землевпорядника Саджавської сільської ради з 02.05.2016 по 22.10.2018.
В контексті вказаного, для вірного вирішення питання із правозастосування нормативно правових актів, які врегульовують спірні правовідносини, як до 01.05.2016 так і після цієї дати, слід розрізняти поняття і правовий зміст визначень "посада державного службовця", "державний службовець", "робота на посаді державних службовців", "страховий стаж", "необхідний стаж державної служби", "посадова особа місцевого самоврядування", "робота на посаді в органах місцевого самоврядування" і "стаж служби в органах місцевого самоврядування". Вірне розуміння і як наслідок застосування в контексті тої чи іншої частини нормативно-правового акта, а особливо пунктів 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII і частини 1 статті 37 Закону №3723-XII, має істотне значення для правильного вирішення даного спору, про що зазначено нижче по тексту рішення суду.
Відповідно до статті 1 Закону №2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
У статті 2 Закону №2493-III визначено поняття посадової особи місцевого самоврядування. Так, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно зі статтею 3 Закону №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
За змістом частини 7 статті 21 Закону №2493-III (в редакції станом на 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
В свою чергу, пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року за №3723-XII (надалі по тексту також - Закон №3723-ХІІ).
Натомість з 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII (надалі по тексту також Закон № 889-VIII). Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктами 10-12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII.
Згідно з частиною 1 статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом вище по тексту рішення вказано на умови за яких особи, відповідно до пунктів 10-12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
В той же час, за правовим регулюванням пункту 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону №889-VIII, визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Таким чином, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.
Стаж державної служби за періоди роботи (служби), в силу вимог пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII, до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отож, виходячи із послідовного аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, про необхідність застосування у спірному випадку положень Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 за №283 (надалі по тексту також - Порядок №283).
Так, приписами пункту 2 Порядку №283 визначалося, що до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Крім того, згідно пункту 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.
До сьомої категорії віднесено посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад (стаття 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування").
Таким чином, посада інженера-землевпорядника, землевпорядника Саджавської сільської ради, які позивач обіймала в період з 22.04.2003 по 01.05.2016, передбачені статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відтак, періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування (до 01.05.2016) підлягають зарахуванню до стажу державної служби, а доводи відповідачів про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.
Окрім вказаного, Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України "Про державну службу" №889-VIII та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 за №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.
Зазначені обставини додатково вказують на безпідставність доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування (до 01.05.2016) не може бути зарахований як стаж державного службовця.
Отже, належить зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 22.04.2003 по 01.05.2016 на посадах інженера-землевпорядника, землевпорядника Саджавської сільської ради до стажу державної служби.
Разом з цим, при вирішенні спірних правовідносин, виходячи із встановлених обставин справи, та коментованих правових норм, суд вважає за необхідне додатково звернути увагу сторін на таке.
Як уже відзначалось судом, служба в органах місцевого самоврядування це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. "Посадовою особою місцевого самоврядування" є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (стаття 1, 2 Закону №2493-III).
Частиною 2 статті 1 і пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону №889-VIII (станом на 01.05.2016) визначено поняття державного службовця і посаду державної служби.
"Державний службовець" це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (надалі по тексту також державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
Згідно пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних Положень Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що у разі переходу посадової особи органу місцевого самоврядування на державну службу рівнозначної чи нижчої категорії посад їй присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до цього Закону.
Як зазначено у Законі №3723-ХІІ його дія поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування згідно із Законом №2493-III.
З аналізу вищевказаних норм слідує, що "посади в органах місцевого самоврядування" (посадові особи органу місцевого самоврядування) не є "посадами державної служби" (державними службовцями), але окремі питання проходження служби в органах місцевого самоврядування, зокрема, в частині правового розуміння поняття "стажу служби в органах місцевого самоврядування", прирівнювалось до "стажу державної служби", а відтак на позивача до 01.05.2016 розповсюджувалась дія Закону №3723-ХІІ.
З огляду на коментовані норми і встановлені обставини, враховуючи висновок суду про необхідність врахування до стажу державної служби спірний період роботи на посадах інженера-землевпорядника, землевпорядника Саджавської сільської ради, які позивач обіймала в період з 22.04.2003 по 01.05.2016, у ОСОБА_1 наявний необхідний стаж не менше 20 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (станом на 01.05.2016), а тому спеціальний стаж позивача, який прирівнюється до стажу, який слід вважати стажем на посадах державної служби, відповідає умовам, передбачених пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року для переведення її на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
На переконання суду, позивач має право на переведення на пенсію за віком згідно Закону №3723-ХІІ.
Стосовно мотивів неврахування відповідачем 2 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 03.08.2022 за №48 та довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 03.08.2022 за №47, суд керується наступними положеннями.
Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 за №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (надалі по тексту також - Порядок №622).
Пунктом 4 Порядку №622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно пункті 5 і 6 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
На момент звернення позивача з заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 за №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.
У затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України формі довідки складові заробітної плати складаються з: посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 03.11.2023, долучила довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 03.08.2022 за №48 на суму 1654,00 гривень, видана Коломийською міською радою за посадою спеціаліста-землевпорядника сільської ради станом на 01.04.2015 (а.с.20).
Також, в матеріалах справи міститься довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 03.08.2022 за №47, видана Коломийською міською радою ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII пенсії, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" для державних службовців, які працюють на момент звернення за призначенням пенсії на посадах державної служби (в тому числі для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців) (а.с.18-19).
Коментовані довідки відповідають формі довідок, затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 за №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям".
Відповідачами не заперечується факт долучення вказаних довідок до заяви позивача від 03.11.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Слід звернути увагу на те, що всі відображені в довідках від 03.08.2022 за №47 і №48 види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому такі довідки мають бути враховані при розрахунку розміру пенсії позивача як державного службовця.
З огляду на вказане та беручи до уваги те, що на момент такого звернення 03.11.2023 позивач мала більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців, остання мала право відповідно до Порядку №622 на призначення пенсії з заробітної плати, значеної у довідках від 03.08.2022 за №47 і №48, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закону №1058-ІV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
З огляду на встановлені обставини та наведені норми законодавства, наявність у позивача (станом на 01.05.2016) страхового стажу більше 20 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а також досягнення 60 років (згідно відомостей паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 03.10.2002), суд вважає довідки від 03.08.2022 за №47 і №48 такими, що відповідають встановленій формі і в силу вимог пункту 4 Порядку №622, у спірному випадку, повинні бути взяті відповідачем 2 до уваги при розгляді заяви ОСОБА_1 від 03.11.2023.
Враховуючи те, що на день набрання чинності Законом №889-VІІІ позивач мала необхідний страховий стаж більше 20 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та на час звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію державного службовця не займала посаду державної служби, досягла 60 років, суд дійшов висновку про неправомірність відмови відповідача 2 у переведенні останньої на пенсію відповідно до положень Закону №3723-ХІІ.
Таким чином, суд вважає не обґрунтованим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №926090162334 від 09.11.2023 про відмову у переведенні позивача на пенсію відповідно до статті 37 Закону України" Про державну службу", оскільки на час звернення із заявою від 03.11.2023 у ОСОБА_1 були наявні всі умови для переведення із пенсії за віком на пенсію державного службовця, встановлені законодавцем.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідачі не діяли на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання.
Позовна вимога ОСОБА_1 про зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 03.11.2023 перерахунок пенсії державного службовця, призначеної на умовах статті 37 Закону №3723-ХІІ, з урахуванням відомостей довідки, складеної Коломийською міською радою від 03.08.2023 за №47 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та провести виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, на переконання суду, поглинається обраним судом ефективним способом захисту порушеного права, зобов'язанням перевести ОСОБА_1 з 03.11.2023 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до норм статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-XII, із врахуванням відомостей довідок Коломийської міської ради від 03.08.2023 за №48 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) і від 03.08.2023 за №47 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
При цьому, положення статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 є імперативними, за змістом яких:
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В адміністративному позові ОСОБА_1 , обираючи відповідача, який повинен відновити її право на пенсію, просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити переведення на інший вид пенсії із врахуванням спірного періоду роботи та довідок про заробітну плату, як суб'єкта владних повноважень, до якого 03.11.2023 подано відповідну заяву.
В даному випадку, обираючи належний спосіб захисту і відновлення права, позивач не врахувала наступного.
Так, відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Із вказаного слідує, що після реєстрації 03.11.2023 заяви ОСОБА_1 , органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
Керуючись статтею 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача 2 вчинити відповідний обсяг дій та прийняти рішення, враховуючи те, що заява ОСОБА_1 хоча і подана до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як органу пенсійного забезпечення за місцем проживання/реєстрації позивача, втім рішення по суті порушеного питання приймалося саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Підсумовуючи вказане позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія квитанції до платіжної інструкції № 0.0.3575738133.1 від 10.04.2024 (код квитанції №9338-7342-1478-2651) (а.с.6).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Враховуючи те, що спір виник внаслідок протиправного рішення відповідача-2, відтак, підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 968,96 гривень, що пропорційно становить 80 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09.11.2023 за №926090162334 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до норм статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області врахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи на посадах інженера-землевпорядника, землевпорядника Саджавської сільської ради з 22.04.2003 по 01.05.2016.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перевести з 03.11.2023 ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до норм статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-XII, із врахуванням відомостей довідок Коломийської міської ради від 03.08.2023 за №48 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) і від 03.08.2023 за №47 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20453063) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018;
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20453063), площа Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000.
Суддя Чуприна О.В.