Справа № 372/4144/24
Провадження 1-кс-1236/24
ухвала
Іменем України
18 вересня 2024 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, погоджене прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області, про продовження строків тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Шевченко Чуднівського району Житомирської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
18.09.2024 року до суду надійшло вказане клопотання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що підозрюваний спробує незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню, продовжити вчинення злочинів.
Відповідно до наданих суду матеріалів, злочин було вчинено за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23 липня 2024 року, близько 22 години 50 хвилин, водій ОСОБА_6 , керуючи мотоциклом марки/моделі «aprilia» без реєстраційного номеру та рухаючись по вулиці Шевченка, навпроти домоволодіння №85 в напрямку від центру селища міського типу Козин Обухівського району Київської області, в порушення вимог в порушення вимог пункту 2.3 б), д) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі - Правила дорожнього руху), згідно з якими «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну», «водій повинен не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху та в порушення вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху, згідно з яким «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», маючи можливість заздалегідь виявити небезпеку для руху, що йому становив пішохід ОСОБА_7 , яка була розташована на проїзній частині вулиці попереду відносно напрямку руху мотоцикла, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд керованого ним транспортного засобу на пішохода ОСОБА_7 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми та черепно мозкової травма і її без свідомості госпіталізовано до КНП КОР Київська обласна лікарні, де 24 липня 2024 ОСОБА_7 померла.
При судово-медичному дослідженні трупа гр. ОСОБА_7 1946 року народження, виявлені такі ушкодження: а) синець на волосистій частині потиличної області голови: синець в правій завушній області з переходом на привушну ділянку: відповідно до них крововиливи в м'які тканини голови; багатоуламковий перелом правої тім'яної кістки з переходом додаткових ліній переломів на потиличну кістку справа та на праву скроневу кістку; відповідно до переломів крововиливи в м'які тканини голови; крововилив під тверду мозкову оболонку в області склепіння черепа справа та зліва, а також в області задніх черепних ямок, більше правої, об'ємом 40см.куб. (субдуральні гематоми справа та зліва, об'ємом по 100см.куб.. видалені хірургічно. Протокол операції №391 від 24.07.2024р.): дифузний крововилив під м'які мозкові оболонки (субарахноїдальний крововилив) в області обох півкуль головного мозку, більше правої та мозочка; крововиливи на поверхні та в товщі сірої речовини головного мозку (забої) на базальній поверхні лівої лобної долі з переходом на полюс, на полюсі та базальній поверхні лівої скроневої долі, на випуклій поверхні правої скронево-потиличної ділянки з переходом на базальну поверхню з елементами деструкції сірої та білої речовини головного мозку в даній області, на полюсі правої потиличної долі, на випуклій поверхні лівої тім'яної долі: ліквор забарвлений кров'ю в бокових шлуночках головного мозку: вторинні крововиливи в товщу стовбура мозку, тканину мозочка, мосту та довгастого мозку: б) контурне садно на задній поверхні грудної клітки в верхній третині, в міжлопатковій області: синці на внутрішньо-нижньому, зовнішньо-нижньому, зовнішньо-верхньому квадрантах правої сідниці: синець з чіткими елементами на лівій боковій поверхні грудної клітки в середній третині; синці на лівій боковій поверхні грудної клітки; синець на лівій боковій поверхні живота; синець на зовнішньо-нижньому квадранті лівої сідниці: відповідно до ушкоджень крововиливи в м'які тканини, з ділянкою відшарування та розмізчення підшкірно-жирової клітковини в області правої сідниці; прямі переломи 8-го ребра зліва по задній аксілярній лінії та 9.10-го ребер зліва по лопатковій лінії з щілиноподібними розривами пристінкової плеври зліва та крововиливами в м'які тканини: вогнищеве відшарування капсули селезінки від паренхіми в області судинної ніжки з нашаруванням незначної кількості рідкої крові під нею: крововилив в товщу жирової капсули лівої нирки; неповні переломи остистих відростків 3.4-го грудних хребців, з крововиливами в м'які тканини; в) синець на задній поверхні області правого ліктьового суглоба з частковим переходом на задню поверхню правого передпліччя в верхню третину: садно на фоні синця на передній поверхні лівої гомілки в середній та нижній третинах: синці на задній поверхні лівого стегна в нижній третині з переходом на задню поверхню області лівого колінного суглоба: синець на задній поверхні лівої гомілки в верхній третині; синці на задній поверхні лівої гомілки в середній третині; переломи лівих великогомілкової кістки в нижній третині та малогомілкової кістки в середній третині; відповідно до переломів крововиливи в м'які тканини: г) неповний прямий перелом тіла грудини в 3-му між ребер'ї, неповні непрямі переломи 2.3.4.5-го ребер справа та 2-го ребра зліва по середньоключичним лініям, без крововиливів в м'які тканини. Характер та морфологія вищезазначених ушкоджень, їх зовнішній вигляд, локалізація та взаєморозташування на тілі, вказують на те, що вони утворились прижиттєво, від дії тупих предметів, можливо за обставин та в строк, що вказані в Постанові, під час транспортної травми, а саме зіткнення, ймовірно мотоцикла/мопеда з пішоходом. Описані, в підпункті а), ушкодження складають комплекс відкритої черепно-мозкової травми, що має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя) та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Описані, в підпункті б), ушкодження у вигляді синців та саден мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають, а ушкодження у вигляді переломів ребер та остистих відростків хребців мають ознаки ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають. Описані відшарування капсули селезінки та крововилив в жирову капсулу лівої нирки за ступенем тяжкості оцінити неможливо внаслідок неясного подальшого клінічного перебігу. Описані, в підпункті в), ушкодження у вигляді саден та синців мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають, а ушкодження у вигляді закритих переломів лівих великогомілкової та малогомілкової кісток мають ознаки ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають. Характер та механізм описаних, в підпункті г), переломів грудини та ребер без крововиливів в м'які тканини, вказують на те, що вони могли утворитись під час проведення кардіореанімаційних заходів. 2(7). Смерть гр. ОСОБА_7 , 1946 р.н. настала від відкритої черепно-мозкової травми, з переломами кісток основи та склепіння черепа, крововиливами під мозкові оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку, з розвитком набряку набухання тканини головного мозку, на що вказують: описані, в підпункті а) пункту 1 даних Підсумків, ушкодження тіла та дані медичної документації.
Грубе порушення водієм ОСОБА_6 вимог пунктів 2.3 б), д), 12.3 Правил дорожнього руху України перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілому ОСОБА_7 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
24.07.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
25.07.2024 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 26.07.2024 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21 вересня 2024 року включно.
18.09.2024 року керівником Обухівської окружної прокуратури Київської області строки досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 25 жовтня 2024 року.
Обґрунтовуючи необхідність продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 .. слідчий у клопотанні вказав на те, що завершити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні до завершення строку застосованого відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не представляється можливими внаслідок складності провадження та не завершення проведення ряду судових експертиз, які призначені до відповідних експертних установ своєчасно, а також виконання інших слідчих (розшукових) дій з метою отримання відомостей, що мають істотне значення для кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в клопотанні слідчого.
Слідчий в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в клопотанні.
Захисник в судовому засіданні заперечив проти клопотання слідчого в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні, просив застосувати до його підзахисного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника в повному обсязі та просив обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, підозрюваного вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Строки досудового розслідування продовжені до 25.10.2024 року.
Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшились, оскільки поданими матеріалами підтверджується, що досудове розслідування не завершено, підозрюваний сім'ї та утриманців не має, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, може незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Також прокурором доведено наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні до завершення строку застосованого відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не представляється можливими внаслідок складності провадження та не завершення проведення ряду судових експертиз, які призначені до відповідних експертних установ своєчасно, а також виконання інших слідчих (розшукових) дій з метою отримання відомостей, що мають істотне значення для кримінального провадження.
Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини)
Стороною захисту не наведено спростувань достовірності викладених у клопотанні обставин причетності підозрюваного до вчинення злочинних діянь, тому підозра є достатньо обґрунтована, а питання правильності остаточної кваліфікації і доведення винуватості у вчиненні злочину не може вирішуватись на цій стадії кримінального провадження та є передчасним.
За таких обставин, вважаю, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні вказаного у клопотанні злочину є достатньо обґрунтована, оскільки існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому перевірка доведеності вини підозрюваного, встановлення його винності у скоєнні інкримінованого злочину виходять за межі цього судового розгляду та предмету доказування у цій справі.
Так, з поданих слідчому судді матеріалів вбачається, наявність ризиків незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слід погодитись із доводами клопотання про те, що в ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та невиконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, адже з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) та (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдова) слід зазначити, що підозрюваному інкримінується вчинення тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, у разі визнання його винним, крім того у останнього відсутні стійкі соціальні зв'язки, а саме він не одружений, дітей та інших осіб на утриманні не має, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може в подальшому переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені діяння;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, експерта, спеціаліста та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, шляхом впливу на них з метою зміни показань останніми або відмовою від надання таких показань. Незаконний вплив на свідків може позбавити орган досудового розслідування можливості зібрати та надати до суду належні і допустимі докази вини підозрюваного. Оскільки також не завершено проведення експертиз, є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на останніх.
У разі застосування до більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання чи домашній арешт, органи досудового розслідування не зможуть в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матимуть можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками кримінального провадження, здійснення останнім впливу на потерпілого, експертів та свідків по кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, дані про його особу, який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи його майновий стан, репутацію, з огляду на те, що досудове розслідування по справі ще не закінчено, зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вважаю необхідним продовжити строк тримання підозрюваного під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Більш м'які запобіжні заході, на думку суду до підозрюваного не може бути застосовано, оскільки вони не зможуть запобігти заявленим у клопотанні ризикам.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3, 5, 6, 7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вище зазначені відомості свідчать про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та те що підозрюваний з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування, а також застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а інтереси суспільства переважають обмеження в правах, які має підозрюваний на час досудового розслідування.
Враховуючи сукупність вказаних вище і повідомлених сторонами кримінального провадження обставин, суд вважає, що продовження тримання підозрюваного під вартою є виправданим, оскільки у даному випадку наявність конкретного суспільного інтересу щодо вирішення справи про вчинення суспільно небезпечних діянь превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Доводи сторони захисту щодо достатності більш м'яких запобіжних заходів є непереконливими. Під час розгляду справи достатніх правових і фактичних підстав для відмови у задоволенні клопотання не виявлено.
Таким чином, зважаючи на принцип диспозитивності кримінального судочинства та змагальності сторін, під час розгляду клопотання вважаю переконливою позицію сторони обвинувачення, тому твердження слідчого та аргументи клопотання вважаю доведеними.
За таких обставин, клопотання слідчого слід задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 177-179, 182-184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою в державній установі «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Шевченко Чуднівського району Житомирської області, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, до 25 жовтня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1