Справа №766/15025/24
Пров. №2-о/766/732/24
23 вересня 2024 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту смерті,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Генічеськ Генічеського району Херсонської області.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Генічеськ Херсонської області під час окупації померла її баба ОСОБА_2 . Місто Генічеськ Херсонської області є тимчасово окупованою територією, внаслідок чого вона не має можливості отримати свідоцтво про смерть баби та змушена звернутися до суду із заявою.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.09.2024 року провадження у справі відкрито в порядку окремого провадження, призначено судовий розгляд на 23.09.2024 р.
Представник заявниці у прохальній частині заяви просила проводити розгляд справи у відсутність.
Представником заінтересованої особи подано заяву про проведення розгляду справи у відсутність представника.
За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю є ОСОБА_2 , що підтверджено витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126, 133, 135 СК України №00046751474 від 30.08.2024 р.
16 вересня 1981 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, внаслідок чого дружині присвоєно прізвище ОСОБА_5 , що підтверджено витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00046750074 від 30.08.2024 р.
ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , що підтверджено свідоцтвом про народження виданим повторно серії НОМЕР_1 від 12.06.1998 року.
31 серпня 2002 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, внаслідок чого дружині присвоєно прізвище ОСОБА_9 , що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 31.08.2002 року.
Відповідно до медичного свідоцтва про смерть серії № НОМЕР_3 виданого 05.01.2023 року КНП "Генічеська міська амбулаторія", ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Генічеськ Херсонської області.
Вищевказане медичне свідоцтво про смерть є недійсним і не створює правових наслідків.
Оскільки заявниця є онукою особи, факт смерті якої просить встановити, суд дійшов висновку, що заява подана належною особою та може бути розглянута за суттю.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
За приписами ч.1, 2 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Цивільного кодексу України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені та смерть.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (у редакціїнаказу МЮУ 24.12.2010 №3307/5), документом що підтверджує факт смерті фізичної особи може бути рішення суду про встановлення такого факту.
Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових дій) або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (далі - Наказ №75). У період дії Наказу №75 та на дату смерті ОСОБА_2 до вказаного переліку належить, зокрема, Генічеська міська територіальна громада. Наказ №75 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22 грудня 2022 року «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі - Наказ №309). Відповідно до затвердженого Переліку Генічеська міська територіальна громада відноситься до тимчасово окупованої російською федерацією території України з 24.02.2022 року по теперішній час.
Враховуючи викладене, до даних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 317 ЦПК України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Згідно п. п. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституціїта законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є таким, що не відповідає умовам діючого законодавства України і не створює правових наслідків.
Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. 1 ч. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 13Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті за умови підтвердження доказами, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Оскільки реєстрація смерті особи в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, то є підстави в судовому порядку встановити факт смерті ОСОБА_2 , дані обставини підтверджуються доказами зібраними у справі. Медичне свідоцтво про смерть не має юридичної сили, оскільки видано органом на тимчасово окупованій території та його діяльність вважається незаконною, лікарський документ, встановленої форми, що підтверджує смерть особи відсутній, однак, суд приймає вказані документи як письмовий доказ у справі.
Враховуючи, що заявниця не може зареєструвати в органах реєстрації актів цивільного стану смерть баби, є підстави для встановлення факту смерті в судовому порядку.
Відповідно до ч. 7ст. 294 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються.
За приписами п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 122 СК України,Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ст. 12, 76-81, 89, 263-265, 273, 315-319, 354, 430 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (ЄДРПОУ 04060246, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Торгова, буд. 24) про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Генічеськ Херсонської області, громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Генічеськ Генічеського району Херсонської області, Україна.
Судові витрати не відшкодовуються.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Херсонського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасникам справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
СуддяО. В. Ус