Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/2439/24
Провадження № 2/650/1068/24
12 вересня 2024 року смт. Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді - Хомик І.І.
за участю секретаря судового засідання - Ткаченко І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Олександрівка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Позовна заява мотивована тим, що 24.01.2023 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем у Фастівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 28. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . З листопада 2023 року позивач та відповідач спільного побуту не ведуть. Сторони втратили почуття любові один до одного, Фактично сім'я розпалася. У сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Тому подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, в зв'язку з чим позивач і звернулася до суду з даним позовом.
Представник позивача, позивач у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, наполягають на розірванні шлюбу.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 24 січня 2023 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем у Фастівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 28, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 . Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12.07.2024 року сторонам надавався строк на примирення два місяці. Однак сторони не примирилися, тому відпали обставини зупинення провадження.
На даний час сторони припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім'єю і не ведуть сумісне господарство, позивач не бажає зберігати родинні стосунки, між ними було втрачено почуття любові та взаємної поваги. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя.
Згідно положень статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, приймаючи до уваги взаємини між подружжям, причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б їх інтересам, а тому позов підлягає задоволенню.
Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
Як установлено в частині другій статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009,пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Слід вказати, що звернення до суду з позовами про розірвання шлюбу носить масовий характер. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат, а тому витрати на послуги адвоката в розмірі 8 838,80 грн. за даною справою на складання позовної заяви є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт, а тому такий розмір витрат є обґрунтованим і підлягає стягненню з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 110-112 СК України, суд -
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 24 січня 2023 року Фастівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 28.
Позивачці ОСОБА_2 після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 838,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ірина ХОМИК