19.09.2024 Справа №607/20304/24 Провадження №1-кс/607/5546/2024
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Тернопільській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024211040002209 від 17.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить застосувати щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання сторона обвинуваченнявказує на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а також існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України КПК України, окрім того, застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали вказане клопотання з наведених у ньому мотивів та просила його задовольнити.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що копія клопотання йому вручена, суть підозри зрозуміла, вину визнає та розкаюється у вчиненому. Пояснив, що вчиняв злочинні дії на пропозицію його знайомого ОСОБА_8 у зв'язку з тим, що йому були потрібні кошти, за вчинені дії коштів він не отримав. Також, вказав, що на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей. Просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаного клопотання, просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, просив врахувати, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчий суддя установив, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024211040002209 від 17.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який в подальшому неодноразово продовжувався та діє станом на 17.09.2024.
Також, 24.02.2024 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.09.2024, у громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , яким було достовірно відомо про збройний напад російської федерації на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, з корисливих мотивів, виник злочинний умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалів транспортних засобів, якими користуються Збройні Сили України та інші військові формування.
Зокрема, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.09.2024 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , вступили в злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою щодо вчинення дій спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалів транспортних засобів, якими користуються Збройні Сили України та інші військові формування.
Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 використовуючи мобільний телефон, на якому встановлений мобільний додаток «Telegram» отримали від невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка користується акаунтом користувача «ПОДДЕРЖКА» з пропозицією здійснити підпал транспортного засобу, який використовується Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період за грошову винагороду в розмірі 2 500 доларів США за одне авто, на що останні погодилися.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , на виконання вищевказаної домовленості, розуміючи протиправність своїх дій та їх суспільну небезпечність, достовірно будучи обізнаними, що їх дії завдадуть шкоду обороноздатності України у вигляді перешкоджання законній діяльності Збройним Силам України та іншим військовим формуванням в особливий період, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.09.2024 підшукали транспортний засіб марки «ЗАЗ Vida Cargo» державний номерний знак - НОМЕР_1 , що за зовнішніми ознаками, а саме зеленим кольором схожий на автомобіль Збройних Сил України, який знаходився біля будинку АДРЕСА_2 та яким користувався військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_9 .
Після цього, 17.09.2024 близько о 04 год. 25 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_8 підійшли до виявленого ними раніше військового автомобіля зеленого кольору «ЗАЗ Vida Cargo» державний номерний знак - НОМЕР_1 , запаркованого біля будинку АДРЕСА_2 та скориставшись тим, що за їх діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та їх дії є непомітними для оточуючих, ОСОБА_5 здійснив підпал даного транспортного засобу, а ОСОБА_8 фіксував вказане на камеру мобільного телефону марки «Redmi 9A».
Упевнившись в тому, що злочин доведений ними до кінця та досягнуто його мети, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з місця вчинення злочину зникли.
17 вересня 2024 року ОСОБА_5 затримано за вчинення кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України, та того ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, не вирішуючи питання про доведеність вини, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме у перешкоджанні законній діяльності Збройним Силам України та іншим військовим формуванням в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за який санкцією даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Вказане підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 від 17.09.2024; протоколами допиту свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 від 17.09.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_18 від 17.09.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.09.2024; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 17.09.2024; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 17.09.2024; протоколом огляду місця події від 17.09.2024; протоколом огляду мобільного телефону підозрюваного ОСОБА_5 від 17.09.2024, вилученого в підозрюваного ОСОБА_8 ; протоколом огляду запису з відеокамери розташованої на будинку АДРЕСА_2 ; протоколом затримання ОСОБА_5 від 17.09.2024; актом про пожежу від 17.09.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкцією ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також, підозрюваний ОСОБА_5 , здійснюючи свою протиправну діяльність - перешкоджання законній діяльності Збройним Силам України та іншим військовим формуванням в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, дотримувався заходів конспірації, що свідчить про те що, підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може знищити, приховати або спотворити документи, речі, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні та мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Крім того, ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може як особисто, так і через третіх осіб незаконно впливати на підозрюваного ОСОБА_8 з метою дачі ним неправдивих чи неповних показань, відмови від раніше наданих показань, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування та судового розгляду. Поряд з цим, відповідно до положення ч. 2 ст. 23 КПК України, не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Ризиком того, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі продовжить вчиняти кримінальні правопорушення є те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного з перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
З урахуванням того, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, особи підозрюваного, того, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, на утриманні перебуває дві неповнолітні дитини, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, характеру та обставин справи, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту, зокрема, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, не надають підстав для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки застосування таких запобіжних заходів не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави у вказаному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає безпідставним клопотання сторони захисту про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у зв'язку із чим в його задоволенні слід відмовити, а клопотання старшого слідчого задовольнити.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Тернопільській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 23 год. 59 хв. 14 листопада 2024 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1