20.09.2024 Справа №607/13031/24
20 вересня 2024 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
-головуючої судді Черніцької І.М.
-за участю секретаря судового засідання Демборинського М.Р.
-сторони в судове засідання не з'явилися
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2362922 від 10 червня 2024 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 10 червня 2024 року інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП Токарською Д.Б. винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Згідно оскаржуваної постанови, 10 червня 2024 року близько 21 год 3 хв. по вул. Миру, 10 у м. Тернопіль він керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 (в) ПДР України.
З оскаржуваною постановою він не погоджується, вважає її незаконною, а тому такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що був безпідставно зупинений працівниками поліції, коли виїжджав з двору будинку, де проживає. При цьому, на момент зупинки працівниками поліції він був пристебнути ременем безпеки.
Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
25 червня 2024 року представник відповідача подала відзив на позов.
Вказала, що позивач 10 червня 2024 року о 21 год 34 хв. по вул. Миру, 10 у м. Тернопіль керував автомобілем «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 (в) ПДР України.
Зазначила, що з матеріалів відеофіксації вбачається, що позивач безпосередньо після зупинки транспортного засобу сидить на водійському місці, жодних активних дій, спрямованих на те, щоб відстебнути ремінь безпеки після зупинки, останній не здійснює. Водночас, відеозаписом зафіксовано, що позивач відразу після зупинки сидить на водійському сидінні та непристебнутий ременем безпеки. Автомобільним реєстратором зафіксовано факт руху транспортного засобу. Крім того, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції зафіксовано, що позивач підтверджує факт керування транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки.
Посилаючись на наведене, просила відмовити у задоволенні позову.
Також, представником відповідача до відзиву долучено відеоматеріали з відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудних камер працівників поліції.
У судове засідання позивач не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку. Попередньо представник позивача подав заяву про розгляд справи без його часті, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що 10 червня 2024 року поліцейським інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП Токарською Д.Б. винесена постанова серії ЕНА №2362922 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 10 червня 2024 року о 21 год 34 хв. по вул. Миру, 10 у м. Тернопіль, позивач керував транспортним засобом «Renault Scenic», державний номерний знак НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки та був непристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3. (в) ПДР України - порушення правил користування ременями безпеки.
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів з відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудних камер працівників поліції вбачається, що 10 червня 2024 року працівниками поліції був зупинений транспортний засіб «Renault Scenic», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача. Коли працівники поліції підійшли до водійських дверей вказаного автомобіля, позивач опустив вікно та перебував із відстебнутим ременем безпеки. Водночас, із вказаних відеозаписів не встановлено, що на момент керування (здійснення руху) транспортним засобом «Renault Scenic», державний номерний знак НОМЕР_1 позивач був не пристебнутий ременем безпеки.
Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В силу вимог п. 2.3 (в) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Положеннями ч. 5 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі, за порушення правил користування ременями безпеки.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, що оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності за ч. 5 ст. 121 КУпАП не обґрунтовано належними доказами.
З долучених до матеріалів справи відеозаписів з відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудних камер працівників поліції не підтверджується факт керування позивачем транспортним засобом, будучи непристебнутим ременем безпеки, а тому твердження представника відповідача в цій частині є безпідставними. З вказаних відеозаписів вбачається лише той факт, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Renault Scenic», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача.
Окрім того, у позові позивач зазначив, що на момент зупинки транспортного засобу він був пристебнути. Вказані доводи позивача представником відповідача не спростовані.
Таким чином, долучені відповідачем відеозаписи не підтверджують обставин, викладених в оскаржуваній постанові, зокрема щодо керування позивачем транспортним засобом, будучи непристебнутим ременем безпеки.
Інших доказів на підтвердження наявності в діях позивача адміністративного правопорушення суду не надано.
Сама лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕНА №2362922 від 10 червня 2024 року не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.
Водночас, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, як на підставу для відмову у задоволенні позовних вимог, про те, що відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції підтверджується факт визнання позивачем вчинення ним інкримінованого правопорушення.
Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17, сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке позивачу поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття постанови серії ЕНА №2362922 від 10 червня 2024 року, не надано належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень та закрити провадження у справі.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2362922 від 10 червня 2024 року слід скасувати, а провадженні у справі закрити.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає стягненню на його користь з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2362922 від 10 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль; код ЄДРПОУ - 40108646.
Повне рішення складено 20 вересня 2024 року.
Головуюча І.М. Черніцька