23.09.2024 Справа №607/20244/24 Провадження №2-а/607/394/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до Cектору паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради Львівської області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
23.08.2024 ОСОБА_1 поштовим зв'язком через АТ «Укрпошта» звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Cектору паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради Львівської області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2024, адміністративну справу №500/5225/24 за позовом ОСОБА_1 до Cектору паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - передано на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Вказана позовна заява ОСОБА_1 зареєстрована судом під єдиним унікальним номером судової справи 607/20244/24, провадження 2-а/607/394/2024.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2024 вказану позовну заяву розподілено для розгляду судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р. та передано судді.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Частиною першої статті 25 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Тобто, особа, яка має намір звернутись до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, має право самостійно обрати суд, до якого вона бажає звернутись: або суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, або суд за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи те, що позивачОСОБА_1 звернуся до Тернопільського окружного адміністративного суду, приходжу до висновку, що останній обрав підсудність відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України за зареєстрованим у встановленому законом порядку своїм місцем проживання (перебування, знаходження).
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 6 ст. 171 КАС України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно із відповіді №797602 від 20.09.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, наданої на запит суду, ОСОБА_1 з 08.01.2024 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон), місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.
Пунктами 4 та 12 частини першої статті 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», передбачено, що декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: 1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; 2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; 3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках (стаття 3 Закону).
Згідно статті 4 Закону, особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування). Частиною п'ятою статті 5 Закону передбачено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
Доказів того, що позивачОСОБА_1 офіційно зареєстрував своє місце проживання чи перебування в місті Тернополі чи в межах Тернопільського району суду не надано, при цьому фактичне місце проживання не має значення, оскільки ч. 1 ст. 25 КАС України передбачено право звернення позивача за його вибором до адміністративного суду за його зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження).
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 24.06.2024 у справі № 554/7669/21.
Враховуючи те, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивачаОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , вважаю, що даний спір підсудний Голосіївському районному суду міста Києва.
Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…).
В силу вимог п. 2 ч.1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення (ч. 6, 8 ст. 29 АС України).
За таких обставин, вважаю за необхідне, передати адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Cектору паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради Львівської області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 25, 29-30, 171, 241, 242, 248, 256 КАС України, -
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Cектору паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради Львівської області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, передати на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва(вул. Виставкова, 14А, м. Київ, 03127).
Копію ухвали направити/вручити позивачу.
Здійснити передачу справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше наступного дня після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду складена та підписана 23.09.2024.
Суддя Н. Р. Кунець