Справа №461/5696/24
Провадження №3/461/2288/24
16 вересня 2024 року суддя Галицького районного суду м.Львова Мироненко Л. Д., при секретарі Курилюк А.І., за участі представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця, ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.ч. 1, 3 ст. 41 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 3Х/ЛВ/16540/079/П/ПТ від 12.02.2024 року, 11.06.2024, о 15 год. 30 хв. інспекторами праці Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, з метою проведення заходу державного контролю, предметом якого є додержання вимог законодавства про працю в частині виявлені неоформлених трудових відносин, здійснено вихід за фактичною адресою місця здійснення господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2 ), а саме: АДРЕСА_2 (магазин «Candy Yarn»).
В ході проведення заходу контролю за адресою фактичного місця здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 за виконанням трудової функції було зафіксовано двох осіб, які повідомили, що перебувають на стажуванні, яке не оплачується.
Враховуючи вищенаведене, під час проведення позапланового заходу державного контролю у формі перевірки встановлено, що у ФОП ОСОБА_2 має місце порушення вимог ч. 1 ст. 21, ч.4 ст. 24 КЗпП України, що полягає у фактичному допуску осіб до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 3Х/ЛВ/16540/079/П/1ПТ від 26.06.2024 року у ході здійснення перевірки у ФОП ОСОБА_2 , предметом якого є додержання в законодавства про працю в частині встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку, надано трудові договори, розрахункові відомості заробітної плати працівників за період січень-травень 2024 року та табелі обліку використання робочого часу працівників за період січень-травень 2024 року.
Згідно трудових договорів, режим роботи магазину «Candy Yarn» з 09.00 до 19.00 без вихідних. Відповідно до наданих працівниками усних пояснень, вони працюють позмінно: три дні робочих / три дні вихідних з 8 год. 30 хв. до 19 год. 00 хв., включно з суботою та неділею.
Однак, з огляду табелів обліку використання робочого часу встановлено, що працівникам ФОП ОСОБА_2 упродовж січня-травня 2024 року у робочі дні проставлено відмітки «8».
Враховуючи вищенаведене, роботодавцем не забезпечено ведення достовірного обліку виконуваної працівниками роботи, а відтак достовірного обліку витрат на оплату праці, встановленому законодавством порядку, чим порушено вимоги статті 7 ЗУ №2136.
Представник ОСОБА_2 адвокат Лисенко Ганна Олександрівна в судовому засіданні вину останньої у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень заперечила та зазначила, що контролюючий орган провів позапланову перевірку без правових та фактичних на те підстав та без погодження вищого органу. Також вказала, що Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці порушило строк складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки 12.06.2024 року вказаною установою було складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду, при цьому сам протокол було складено лише 26.06.2024 року. У протоколах про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 зазначено, що фактично правопорушення було виявлено 12.06.2024 року. Додатково зазначила, що сам по собі протокол та акт не є беззаперечними доказами факту події та вини ОСОБА_2 у викладених у них порушеннях, а є фіксуванням інформації, здобутої контролюючим органом у ході перевірки. Вказана інформація, викладена у протоколі та акті повинна бути об'єктивно та достовірно встановлена на підставі інших доказів, яких у матеріалах справи немає. Крім того, наголосила, що у протоколах вказується про усні пояснення працівників, на підставі яких нібито встановлено, що вони працюють позмінно та графік їх роботи не відповідає табелю обліку робочого часу, однак у цих же протоколах вказується про відсутність свідків правопорушення.
Представник Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи. Жодних заяв чи пояснень до суду від останнього не надходило.
Дослідивши матеріали справ про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи те, що адміністративні правопорушення вчинено однією особою, суд вважає за необхідне матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 об'єднати в одне провадження та присвоїти об'єднаній справі номер №461/5696/24 (3/461/2288/24). Оскільки їх спільний розгляд сприятиме, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи.
Частиною 1 ст. 41 КУпАП встановлено відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Частиною 3 ст. 41 КУпАП передбачено відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.
Статтею 21 КЗпП України встановлено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець- фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ч.4 ст. 24 КзПП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ч.2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для складення протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 є акт Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці № 3Х/ЛВ/16540/079 від 12.06.2024 року.
Протоколи про адміністративне правопорушення 3Х/ЛВ/16540/079/П/ПТ та 3Х/ЛВ/16540/079/П/1ПТ стосовно ОСОБА_2 складені 26 червня 2024 року. Зі змісту вказаних протоколів вбачається, що правопорушення були виявлені під час проведення перевірки 12.06.2024 року у ФОП ОСОБА_2 за фактичною адресою провадження діяльності: АДРЕСА_2 .
При цьому матеріалами справи підтверджується, що особа, котрій інкримінується правопорушення, ФОП ОСОБА_2 була встановлена інспектором Держпраці одразу, у перший день проведення інспекційного відвідування 12 червня 2024 року, що підтверджується в тому числі актом Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці № 3Х/ЛВ/16540/079 від 12.06.2024 року.
Крім того, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_2 , яка долучена до протоколів про адміністративне правопорушення, була сформована 01.11.2023 року, а відтак станом на момент проведення перевірки від 12.06.2024 року у інспекторів Держпраці була вся необхідна інформація про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності для складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Таким чином, протоколи про адміністративні правопорушення, які мали місце 12 червня 2024 року складені через чотирнадцять днів після його виявлення 26 червня 2024 року, а відтак даний протокол складений з порушенням вищенаведених вимог ч.2 ст. 254 КУпАП.
Наведені обставини ставлять під сумнів законність провадження у справі, зокрема дотримання встановленої чинним законодавством процедури складення протоколу у строки визначені Законом, тобто вказують на недопустимість протоколу, як доказу у справі.
Крім того, суд враховує, що у протоколах про адміністративне правопорушення вказується про усні пояснення працівників, на підставі яких встановлено, що вони працюють без оформлення трудових договорів, позмінно та графік їх роботи не відповідає табелю обліку робочого часу, однак у цих же протоколах зазначено про відсутність свідків адміністративного правопорушення.
Судом були проаналізовані й інші долучені до протоколів про адміністративне правопорушення докази, зокрема пояснення ОСОБА_3 , яка зазначила, що співпрацює з ФОП ОСОБА_2 на умовах договору про надання інформаційно-консультаційних послуг та надала список працівників, які виконували функцію продавця-консультанта. В той же час, суд не бере вказані пояснення до уваги, оскільки із наданих пояснень неможливо зробити висновок про винуватість ФОП ОСОБА_2 . Окрім того, як зазначено у протоколах про адміністративне правопорушення свідків таких порушень немає, відтак вказані письмові пояснення не є належним доказом у вказаній справі.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення адміністративних правопорушень ФОП ОСОБА_2 .
До такого переконання суд приходить також, виходячи з наступних доводів та мотивів.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в законодавстві України презумпції невинуватості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованої Законом№ 475/97-ВР від 17.07.97, за своєю структурою в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
Разом з тим, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, враховую те, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Таким чином, адміністративні правопорушення передбачені, ч.1 ч. 3 статті 41 КУпАП можуть бути віднесені до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
Крім того, в деяких інших справах за скаргами проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень передбачених КУпАП до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції. Зокрема такий висновок міститься у пункті 33 рішення у справі «Гурепка проти України».
Суд виходить з того, що закон не покладає на нього функції щодо збирання з власної ініціативи доказів вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
В цій ситуації суд, зберігаючи неупередженість, повинен дослідити та оцінити у встановленому Законом порядку надані йому докази та ухвалити відповідне процесуальне рішення.
Відповідно до принципу доведення вини «поза розумним сумнівом», доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
В даному випадку обов'язок доведення вини покладається на орган уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення, а будь-який сумнів з цього приводу трактується на користь обвинуваченого. Зокрема, такий обов'язок реалізується органом уповноваженим на складання протоколу за допомогою виготовлення відповідних процесуальних документів (протоколу) та збирання достатніх, належних, та допустимих доказів для їх скерування на розгляд до суду.
Виходячи з положень ст.ст. 8, 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією із гарантій демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Як наведено вище, згідно частини 1ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень стаття 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Оскільки судом встановлено, що у справі відсутні належні докази, які б «поза розумним сумнівом» доводили факт вчинення ФОП ОСОБА_2 зазначених адміністративних правопорушень, суд приходить до висновку про відсутність у її діях складу адміністративних правопорушень, а тому провадження у справі підлягає закриттю, у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.
Керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУпАП, -
Матеріали справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 461/5696/24 (3/461/2288/24) та № 461/5696/24 (3/461/2289/24) об'єднати в одне провадження та присвоїти справі номер №461/5696/24 (3/461/2288/24).
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1, 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2024 року.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.Д. Мироненко