16 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 216/3708/23
Провадження № 61-11276ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А ознайомився з касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)
на заочне рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 3 липня 2024 року
у справі за позовом скаржниці до російської федерації (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Держави України в особі Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України - про визнання дій відповідача проти України геноцидом Українського народу, відшкодування майнової та моральної шкоди і
1. 30 липня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
4. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Проте у касаційній скарзі таких відомостей немає.
4.1. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
4.2. Скаржниця у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України про наявність або відсутність у неї електронного кабінету не зазначила. Від обов'язку зазначити такі відомості не звільнена, бо подала цю скаргу поштою.
5. За змістом пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено місцезнаходження інших учасників справи. Скаржниця вказала, що місцезнаходженням відповідача є «м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27». Ця інформація не відповідає дійсності. Дипломатичні відносини з російською федерацією Україна розірвала 24 лютого 2024 року. Відповідач не має місцезнаходженням ту адресу у столиці України, яку зазначила скаржниця. Тому остання повинна надати суду достовірну інформацію про адресу, яку можна вважати місцезнаходженням відповідача.
6. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
7. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня її вручення скаржниці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 3 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до російської федерації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Держави України в особі Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України - про визнання дій російської федерації проти України геноцидом Українського народу, відшкодування майнової та моральної шкоди.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима