19 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 308/5321/20
провадження № 61-5031св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності та сплату грошової компенсації, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року,
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Перша УДНК, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності та сплату грошової компенсації.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2023 року скасовано, ухвалено у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Першою УДНК від 25 вересня 2008 року на ім'я ОСОБА_2 та зареєстроване в реєстрі за № 3-2118.
Стягнуто ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відчуження його частки житлового будинку, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , належної йому у порядку спадкування за законом за його померлою матір'ю у розмірі 10 250,00 доларів США, що складає 339 087, 50 грн.
У решті заявлених вимог відмовлено.
05 квітня 2024 року ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року (повний текст постанови виготовлено 06 березня
2024 року, касаційна скарга надійшла до суду 08 квітня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження постанови Закарпатського апеляційного суду
від 05 березня 2024 рокупредставник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 (провадження № 61-9916сво21),
від 14 грудня 2022 року у справі № 303/4806/20 (провадження № 61-3358св22),
від 22 лютого 2023 року у справі № 943/280/21 (провадження № 61-9590св22),
від 06 вересня 2023 року у справі № 539/4177/19 (провадження № 61-56св23),
від 29 січня 2024 року у справі № 357/2144/22 (провадження № 61-12853св23),
від 07 лютого 2024 року у справі № 285/2226/20 (провадження № 61-10669св23).
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 квітня
2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року відкрито касаційнепровадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
06 травня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно
з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії
і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності та сплату грошової компенсації, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року призначити до розгляду
в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник