1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/9607/24 1-кп/335/739/2024
19 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя обвинувальний акт відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Долинське Запорізького району Запорізької області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, працюючого водієм-експедитором ТОВ «Агріфуд Експресс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,-
04 липня 2024 року, приблизно о 09 годині, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем ГАЗ-33021, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул. Якова Новицького зі сторони вул. Леоніда Жаботинського в напрямку пр. Соборного в м. Запоріжжі. Наблизившись до перехрестя вул. Якова Новицького та пр. Соборного, водій ОСОБА_5 виїхав на зелений для себе сигнал світлофору на вказане перехрестя та почав виконувати маневр правого повороту рухаючись в напрямку вул. Гагаріна.
В цей час, на регульований пішохідний перехід, що розташований в районі буд. АДРЕСА_2 , який позначений горизонтальною дорожньою розміткою, на зелений для себе сигнал світлофору вийшла пішохід ОСОБА_4 , яка розпочала перетин проїзної частини пр. Соборного, рухаючись справа-наліво відносно напрямку руху автомобіля ГА3-33021, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Водій ОСОБА_5 при подальшому виконанні маневру правого повороту на проїзну частину пр. Соборного, який позначений дорожнім знаком та дорожньою горизонтальною розміткою, будучи неуважним, належним чином не впевнившись у відсутності пішохода на пішохідному переході, проявляючи злочинну самовпевненість, маючи об'єктивну можливість своєчасно виявити на проїзній частині пішохода ОСОБА_4 , яка рухалась в напрямку його смуги руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також не надавши перевагу в русі останній, продовжив рух виконуючи вказаний маневр, внаслідок чого передньою правою частиною кузова керованого ним транспортного засобу здійснив наїзд на останню. Своїми діями водій ОСОБА_5 порушив вимоги п. п. 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами, відповідно до якого:
- п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- п. 16.2 «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку».
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого субкапітального перелому лівої плечової кістки, який кваліфікуються як тілесне ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечним для життя, але спричинило тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день.
Невиконання вимог п. п. 10.1, 16.2 б) Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 , згідно висновків судової інженерно-транспортної експертизи за експертним напрямом дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди, знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками
Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із тим, що він є особою, яка вперше вчинила необережний, нетяжкий злочин, примирився із потерпілою, здійснював заходи для відшкодування моральної шкоди потерпілій та просив закрити кримінальне провадження відносно нього.
Потерпіла ОСОБА_4 не заперечувала проти заявленого клопотання, пояснила що у неї відсутні будь-які претензії до обвинуваченого, який відшкодував спричинену шкоду у повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_3 також підтримала клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв'язку з примиренням з потерпілою та закриття кримінального провадження відносно нього, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_5 вперше вчинив нетяжкий злочин, після його вчинення примирився з потерпілою, а відтак є підстави для закриття кримінального провадження, у зв'язку із примиренням обвинуваченого та потерпілої. Крім того, прокурор просила вирішити долю речових доказів, а також стягнути з ОСОБА_5 витрати на проведення експертизи.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані суду заяви та матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;
Частиною 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за необхідне клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити, на підставі ст. 46 КК України звільнити його від кримінальної відповідальності, оскільки встановлено, що обвинувачений раніше не судимий, а тому є особою, яка вперше вчинила нетяжкий злочин з необережності, розкаявся у вчиненому, примирився з потерпілою, про що остання заявила у судовому засіданні, а відтак суд вважає за необхідне кримінальне провадження закрити.
Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню була проведена судова інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» № СЕ-19/108-24/14695-ІТ від 06.08.2024 вартістю 4 543,68 грн. та судова інженерно-транспортна експертиза з дослідження технічного стану транспортних засобів №СЕ-19/108-24/12551-ІТ від 12.07.2024, вартістю 4 543,68 грн., та вказані висновки експерта покладено в основу обвинувачення, то процесуальні витрати у загальній сумі 9 087,36 грн. на залучення експертів, з урахуванням вимог ст. 124 КПК України, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_5 .
Крім того, як встановлено судом, у ході досудового розслідування даного кримінального провадження слідчим суддею були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Так, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.07.2024, накладено арешт на автомобіль ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Оріхівхлібтехсервіс».
Вказаний арешт підлягає скасуванню, відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, оскільки у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба.
Питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 284 ч. 2 п. 1, 285 КПК України та ст. ст. 44, 46 КК України, суд,-
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілою.
Кримінальне провадження № 12024082050001305 від 04.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, - закрити.
Речовий доказ: автомобіль ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Оріхівхлібтехсервіс» ОСОБА_6 , - залишити ТОВ «Оріхівхлібтехсервіс».
Арешт на автомобіль ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Оріхівхлібтехсервіс», накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10.07.2024 року, - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 9087 (дев'ять тисяч вісімдесят сім ) гривень 36 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1