1 УХВАЛАСправа № 333/3805/24 1-кс/335/3884/2024
17 вересня 2024 р. слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,
05.09.2024 за підсудністю, визначеною ухвалою Запорізького апеляційного суду від 19.08.2024, до суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 18.04.2024.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 18.04.2024 в порядку ст. 214 КПК України, на ім'я прокурора керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ним була подана заява про кримінальне правопорушення в якій він просив: притягнути до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 361 КК України суддю Комунарського районного суду ОСОБА_4 , секретаря судового засідання ОСОБА_5 , процесуального прокурора ОСОБА_6 , невстановленої особи яка назвалась ОСОБА_7 , які у зговорі (злочинній змові) 27.11.2023 вчинили незаконні дії у вигляді втручання несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж. Внести відповідні відомості до ЄРДР. Надіслати на його адресу витяг з ЄРДР. Провести впізнання та оголосити про підозру зазначеним особам.
Однак станом на сьогоднішній день після спливу 24 годин, відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР так і не внесені, на даний час, службові особи прокуратури з невідомих причин не повідомили йому про прийняте рішення, не надали витяг з ЄРДР чим грубо порушили вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України.
Вказує що ст. 214 КПК України не передбачено право прокурора, слідчого розглядати заяву про кримінальне правопорушення до внесення її до ЄРДР, перейменування її у звернення, перевірку викладених в ній доводів без реєстрації в ЄРДР, приховування кримінального правопорушення через реєстрацію заяви як звернення громадянина відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Тому, зазначена бездіяльність посадових осіб Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення є незаконною.
Посилаючись на вимоги ст.ст. 214, 303 КПК України, просить визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення за ч. 3 ст. 361 КК України, викладені в його заяві про злочин від 18.04.2024. Зобов'язати посадових осіб Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя зареєструвати подану ОСОБА_3 18.04.2023 заяву про злочин, внести відповідні відомості до ЄРДР, надіслати витяг з ЄРДР за вказаними у скарзі адресі.
У судове засідання ОСОБА_3 не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується Довідкою про доставку SMS-повідомлення, причини неявки суду не повідомив.
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_8 17.09.2024 надала суду заяву, в якій просить розглянути справу за скаргою ОСОБА_3 без її участі, вивчивши доводи скарги, просила у її задоволенні відмовити. На фіксуванні судового процесу не наполягає.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Кримінальним процесуальним кодексом України слідчий суддя не наділений правом вживати заходи примусу у вигляді приводу для забезпечення участі скаржника в судовому засіданні.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, слідчим суддею визнано можливим розгляд скарги у відсутність особи, яка подала скаргу, ОСОБА_3 , а також з врахуванням вимог ч.3 ст. 306 КПК України і у відсутність прокурора.
Вивчивши матеріали скарги у їх сукупності, суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить: здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У зв'язку із судовим контролем важливою є вимога про доступ до суду, яка означає, що з юрисдикції судів не можна вилучати будь-які звернення (клопотання, позови, заяви, скарги), надавати певним категоріям осіб імунітети від звернень до суду. Судові рішення з огляду на зміст принципу верховенства права повинні утверджувати справедливість і права людини, укріплювати довіру до органів, що беруть участь у розслідуванні і судовому розгляді кримінальних правопорушень.
Стаття 55 Конституції України встановлює, що кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоуправління, громадських об'єднань та посадових осіб.
Одним із загальних засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльність.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведені потерпілим, заявником, чи виявлені з іншого джерела.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність) які оцінюються, не є злочином.
А ні в заяві від 18.04.2024, а ні в скарзі ОСОБА_3 не наведено будь-яких даних на підтвердження того, що проведення судового засідання у Комунарському районному суді м. Запоріжжя у кримінальній справі №333/1540/22 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, 27.11.2023 в режимі відеоконференцзв'язку є взагалі будь-яким несанкціонованим втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж або, на що наголошує заявник, порушенням процесуальних вимог, встановлених діючим КПК України, не виконаних судом ще на підготовчому засіданні, покладених на нього обов'язків та вчинення вищезазначених дій з метою уникнення наслідків передбачених та встановлених ст. 412, що б свідчило про наявність будь-яких ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361 КК України, а також взагалі про будь-яку причетність до цього вказаних ним посадових осіб.
Так, у заяві ОСОБА_3 від 28.04.2024 вказує, що 27.11.2023 суддею ОСОБА_4 за відсутності обвинуваченого (коли заявник знаходився на лікуванні), було незаконно проведено судове засідання, під час якого до участі в засіданні в режимі відеоконференцзв'язку було підключено невідому особу, яка заявила себе, як законний представник потерпілої ОСОБА_9 та повідомила про її перебування за кордоном. Дана особа під час підготовчого засідання 11.05.2022 присутня не була, в засіданні 27.11.2023 перебувала уперше, вийшла на зв'язок з невідомого технічного пристрою, місця країни, та не надала підтверджуючих документів особи, як наслідок суддею ідентифікована (встановлена) особа не була. Всупереч зазначеному суддя ОСОБА_4 27.11.2023 провів судове засідання в закритому режимі, за участю неідентифікованої особи, яка за інформацію заявника на даний час перебуває в державі агресорки росії, куди виїхала на початку війни, при цьому вчинивши низку незаконних дій, які містять в собі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 261 КК України, несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, зокрема.
Незаконне проведення судового засідання (27.11.2023) без підключення системи ВКЗ, та проведення останнього у невідомому вигляді, втручання в зображення на екрані моніторів суду, штучного створення в судовому засіданні окремого - «екрану» в якому перебувала невідома особа (яка називає себе ОСОБА_9 ) з зазначенням на екрані монітора недостовірної інформації що до місця перебування неідентифікованої особи - Комунарський районний суд м. Запоріжжя, що фактично вказує, згідно його думки на штучне втручання в систему відео зображення технічного запису 27.11.2023 за вказівкою головуючого судді ОСОБА_4 з метою фальсифікації інформації для участі в закритому судовому засіданні невідомої особи.
Як наслідок (таким чином), на думку заявника, подальше проведення судового засідання без ідентифікації суддею ОСОБА_4 невідомої особи, за умисного не включення суддею технічного запису в системі ВКЗ, та штучного спотворення ним інформації на моніторі суду щодо особи яка вийшла на зв'язок з невідомого пристрою та не встановленого електронного - почтового адресу особи в системі ВКЗ тобто без її кваліфікованого електронного підпису (КЄП), окрім цього невідомого місця виходу перебування цієї особи, та країни проживання - містять в собі ознаки цілого ряду умисних незаконних та злочинних дій за які передбачена відповідна кримінальна відповідальність.
Проте, наведені ОСОБА_3 в заяві дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361 КК України, не місять фактичних відомостей чи посилання на обставини, які б свідчили про вчинення саме кримінального правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які, дійсно, свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Отже, за законом до ЄРДР вносяться відомості про злочини (кримінальне правопорушення).
Відповідно до ст. 11 КК України злочином є передбачене кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Таким чином, чинним КК України передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше.
У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать дійсно про ознаки того чи іншого злочину, то підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про злочини і тільки такі заяви чи повідомлення повинні вноситися до ЄРДР. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до ЄРДР.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Верховного Суду, який у своїх постановах наголосив на такому: «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку, чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова від 16.05.2019 у справі №761/20985/18); «…слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'я, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18).
В ході судового засідання ОСОБА_3 не було надано суду будь-яких належних доводів на підтвердження по суті скарги, натомість заявник обмежився суто загальними фразами про «несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж».
Доводи заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних. Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.
Як зазначалося вище, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.
Водночас кваліфікований матеріальний склад несанкціонованого втручання передбачено в частині 3 статті 361 КК України - втручання, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації. Кваліфікуючою ознакою щодо дій, передбачених частинами 3 і 4 цієї статті, є вчинення таких діянь під час дії воєнного стану (частина 5 статті 361 КК України).
У скарзі до суду та додатках до неї ОСОБА_3 не вказує негативних наслідків, які мали місце від його вчинення, що є необхідною складовою частиною заявленого ним злочину.
На переконання слідчого судді, твердження заявника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме, як кримінальні правопорушення.
Доводи, викладені в заяві ОСОБА_3 фактично відображають незгоду заявника з процесуальними діями проведеними у закритому судовому засіданні Комунарським районним судом м. Запоріжжя. У заяві відсутні також і посилання на негативні наслідки, якщо такі мали місце.
Оскільки викладене заявником не містить відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, відсутня і бездіяльність Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя щодо невнесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за такою заявою.
Крім того, заявник просить визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення за ч. 3 ст. 361 КК України, викладені в його заяві про злочин від 18.04.2024. Статтею 307 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування. Визнання бездіяльності посадових осіб незаконними вказаною статтею не передбачено.
Таким чином, враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволенні скарги.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка не була присутня у судовому засіданні протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1