смт Новомиколаївка
Іменем України
13 вересня 2024 року ЄУ № 322/864/24 (Провадження № 1-кп/322/114/24)
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 (далі прокурор) про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Високий Харківського району Харківської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України,
встановив:
22 травня 2024 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 (відомості в ЄРДР внесені 17.01.2024 за №62024080100000178).
Ухвалою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22.05.2024 призначено підготовче судове засідання у провадженні.
Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 29.05.2024 призначено судовий розгляд провадження. Судовий розгляд розпочато 07.06.2024 і дотеперішнього часу він триває.
Обвинувачений ОСОБА_4 утримується під вартою до 22.09.2024 на підставі ухвали Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 24.07.2024.
13.09.2024 на адресу суду надійшло згадане клопотання прокурора.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник, в свою чергу, заперечував проти продовження строку тримання під вартою його підзахисного. Звертав увагу, що ОСОБА_4 вже тривалий час утримується під вартою, отже встановлений судом ризик переховування з часом апріорі зменшився. Крім цього ОСОБА_4 виявив бажання повернутися на військову службу, що може бути підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, втім утримання його під вартою якщо і не унеможливлює повністю, то суттєво ускладнює реалізацію цього наміру обвинуваченого. Захисник зазначив, що його підзахисний буде дотримуватися належної процесуальної поведінки, наміру переховуватися від суду не має. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.
За правилами ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Положеннями ст.ст.132, 183 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч.3 ст.197 КПК України про його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.3 ст.199 КПК України Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити, зокрема, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
Доведення наявності обґрунтованості підозри на теперішній стадії процесу, на переконання суду є неактуальним, оскільки на стадії підготовчого провадження судом встановлено, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПУ України, з чим погодились обидві сторони.
Хоча на стадії досудового розслідування у попередніх випадках і зазначалось про існування трьох ризиків, на стадії судового розгляду суд встановив наявність тільки одного з них - ризику переховування, і саме про існування і не зменшення цього ризику йдеться у нинішньому клопотанні.
Згідно з сталою практикою Європейського суду з прав людини, зі збігом часу ризик переховування (втечі) зменшується.
Слід зазначити, що строк тримання під вартою вже двічі продовжувався судом. 07.06.2024, після дослідження письмових доказів, з метою допиту свідків подальші судові засідання відкладалися п'ять разів. Свідки у провадженні - є військовослужбовцями і стороною обвинувачення їх явка не була забезпечена при тому, що прокурори у провадженні постійно змінюються і кожний наступний не обізнаний з причинами неявки свідків, зобов'язується забезпечити їх явку в наступне засідання, втім результат залишається негативним.
Сторони категорично заперечували проти зміни порядку і обсягу дослідження доказів, тобто наполягали саме на допиті свідків. Отже більше двох місяців судовий розгляд фактично не відбувається, натомість лише вирішується питання щодо продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів захисника про зменшення ризику переховування у зв'язку зі збігом часу. Появи нових ризиків, також не встановлені. Відтак суд дійшов переконання, що нинішні обставини не виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора.
З огляду на імперативні норми ч.7 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, окрім визначеного пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою, інші запобіжні заходи не застосовуються.
Керуючись ст.ст.176, 178, 183, 194, 197, 331, 369, 372, 392, 532 КПК України, суд
ухвалив:
у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, направити прокурору, захиснику і уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1