Справа № 333/5584/24
Провадження № 1-кп/333/733/24
Іменем України
16 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с.Боришківці, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, громадянина України, освіта середня, перебуває на посаді номера обслуги гарматного артилерійського взводу гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , не одруженого, є особою з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, всупереч вимог ст. ст. 1, 13, 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», у грудні 2023 року (більш точну дату не вдалося встановити під час судового розгляду), знаходячись біля приміщення ТЦ «Метро» за адресою: м. Запоріжжя, Комунарський район, Оріхівське шосе, буд. 7-А, знайшов на землі один полімерний згорток ізолюючої стрічки, в середині якого знаходилася речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - «канабіс», розгорнув вказаний згорток та переклав його до скляної банки, яку в подальшому поклав до своєї сумки, тобто незаконно придбав наркотичний засіб та почав його зберігати при собі без мети збуту.
22.05.2024 року ОСОБА_5 взявши із собою сумку з вказаною скляною банкою з наркотичним засобом, обіг якого заборонено - «канабіс», направився на службовому автомобілі із місця несення служби до міста Запоріжжя.
Після цього, у той же день, ОСОБА_5 був зупинений працівниками поліції на блок-посту З-12 за адресою: АДРЕСА_2 , де у період часу з 15 год. 39 хв. по 15 год. 44 хв. під час огляду місця події у останнього було вилучено скляну банку з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним засобом, обіг якого заборонено - «канабісом», маса якого склала 8,293 г, в перерахунку на висушену речовину, який ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.
Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_5 як скоєння кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Під час судового розгляду ОСОБА_5 визнав свою вину повністю у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, і пояснив, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, зазначеними в обвинувальному акті, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними, належними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбаченими КК України за вказане кримінальне правопорушення і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок.
У грудні 2023 року біля ТЦ «Метро», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , він побачив як чоловік щось ховає. Враховуючи, що він знав про те, що наркотичні засоби на цей час придбають за допомогою «закладок», він зрозумів, що скоріше за все невідомий заховав наркотичний засіб. Запам'ятавши те місце, він пішов до ТЦ «Метро», а на зворотному шляху у місці, де чоловік щось ховав, під камінням він знайшов полімерний згорток. Коли він його розвернув, то зрозумів, що це канабіс, який вирішив залишити собі для можливого колись вживання. Він не вживав наркотичні засоби, але так як він воював, то іноді було б корисним зняти нервову напругу. Потім він направився до ТЦ «Метро», де для знайденого канабісу придбав скляну банку, в яку і пересипав його. Склянку поклав її у сумку та направився до місця проходження військової служби. Канабіс він переклав у свій рюкзак, де він весь час і зберігався. 22.05.2024 року йому необхідно було поїхати до м. Запоріжжя і він випадково склянку з канабісом поклав до своєї сумки. На блок-посту по АДРЕСА_2 його зупинили працівники поліції, які і виявили канабіс. Жалкує про скоєне і запевняє, що у подальшому таких протиправних дій він більше не вчинить.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор і обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин скоєного кримінального проступку, добровільності та істинності її позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ у справі «Яременко проти України».
Враховуючи викладене, суд, допитав обвинуваченого, дослідив матеріали: судової хімічної експертизи; що характеризують особу ОСОБА_5 ; що стосуються речових доказів.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття, що підтверджується його поведінкою під час досудового розслідування та судового розгляду. Обставини, обтяжуючі покарання ОСОБА_5 , відсутні.
Частина 2 статті 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації. При цьому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, який відповідно до вимог ст.12 КК України є кримінальним проступком, його суспільну небезпечність, вік та здоров'я обвинуваченого (не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра, є особою з інвалідністю ІІІ групи), характеризуючі особистість обвинуваченого обставини - має постійне місце проживання та реєстрації, неодружений, є військовослужбовцем, який приймає участь у бойових діях, у військовій частині характеризується виключно з позитивної сторони.
Враховуючи особистість обвинуваченого, запевнення останнього щодо можливості сплати штрафу, конкретні обставини кримінального провадження, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 грн.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так й іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складають 1514,56 грн. за залучення експерта на проведення судової хімічної експертизи.
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи, що процесуальні витраті, зазначені в обвинувальному акті документально підтверджені матеріалами кримінального провадження (довідкою про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/108-24/9887-НЗПРАП від 27.05.2024 року), тому суд вирішує про стягнення з обвинуваченого зазначених витрат на користь держави.
Судом встановлено, що постановою старшого дізнавача сектору дізнання ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 від 30.05.2024 року вміст спецпакету №4150091 з об'єктами дослідження судово-хімічної експертизи та СDR-диск з відеофайлом проведення огляду місця події від 22.05.2024 року були визнані речовими доказами.
Відповідно до п.п. 3,7 ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом передається відповідним установам або знищується; документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Згідно п.1 ч.2 ст.99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).
Отже, враховуючи, що на СD-дисках міститься інформація, що стосується скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тому вони є документами, які необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 349 ч.3, 366-368, 370-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речові докази:
- СDR-диск з відеофайлом проведення огляду місця події від 22.05.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , що зберігається у матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- спецпакет №4150091 з об'єктами дослідження судово-хімічної експертизи, що знаходиться в камері зберігання речових доказів ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 56 коп. за залучення експерта на проведення судової хімічної експертизи.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1