Справа № 515/1060/24
Провадження № 3/513/1192/24
Саратський районний суд Одеської області
23 вересня 2024 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, які надійшли для розгляду з Одеського апеляційного суду після визначення підсудності, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Любашівка Любашівського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 30 серпня 2018 року Органом 5114, РНОКПП НОМЕР_3 , -
за ч.2 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 24 червня 2024 року близько 21 години 40 хвилин за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, чим допустив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, за ознакою повторності.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Зі складеним з приводу виявленого адміністративного правопорушення протоколом про адміністративне правопорушення порушник ознайомився, йому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП, повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що зроблено відмітка та проставлено підпис особисто. У своїй заяві від 25 червня 2024 року просив справу слухати у його відсутність, вину свою визнав.
У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП не є обов'язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що ОСОБА_1 при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, не з'явився у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, подав суду заяву про слухання справи у його відсутність, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого.
Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП домашнім насильством визначається насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що підтверджується такими доказами по справі:
- протоколом про адміністративні правопорушення серії ВАД №300534 від 25 червня 2024 року, з протоколом ознайомлений без зауважень;
- рапортом ст. інспектора-чергового ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області О. Алєксєєнка, з якого вбачається, що 24 червня 2024 року на лінію 102 надійшла заява ОСОБА_2 про те, що її колишній чоловік поводиться неадекватно, погрожує;
- заявою ОСОБА_2 від 24 червня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який погрожував фізичною розправою їй та її близьким;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 24 червня 2024 року, згідно з якими 24 червня 2024 року о 21 години 39 хвилин зателефонував її колишній чоловік ОСОБА_1 та сказав, щоб вона з сином вийшли до брами. Побачивши, що останній у нетверезому стані, сказала, що до будинку не впустить, на що останній витяг з рюкзаку дві пусті міни та гранату та погрожував фізичною розправою. Вона злякалася та викликала поліцію;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 (сина ОСОБА_2 ) від 24 червня 2024 року, які є аналогічними та повністю узгоджуються з поясненнями ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 24 червня 2024 року, згідно з якими 24 червня 2024 року о 21 години 39 хвилин, перебуваючи у нетверезому стані, приїхавши у відпустку, підійшов до двору своєї колишньої дружини. Вона вийшла на вулицю разом із сином та їй не сподобалося, що він був у нетверезому стані, не пускала до будинку. До виклику нею поліції він витяг з рюкзаку пусті міни. Нецензурною лайкою не виражався, не штовхав. Підійшовши до дружини ближче, остання злякалася та застосувала перцевий балончик;
- формою оцінки ризиків домашнього насильства, згідно з якою рівень вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства визначено як високий;
- постановою Саратського районного суду Одеської області від 26 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу на користь держави.
Таким чином, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП за ознаками ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вчинення правопорушення не вперше.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_4 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде доцільним застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч.2 ст. 173-2, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680,00 грн (шістсот вісімдесят грн 00к.).
Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок №UA978999980313030106000015722, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК в Одеській області/смт Сарата/21081100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60к.). Судовий збір перераховувати на рахунку № UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу стягнення судового збору на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя В. С. Миргород