Справа № 513/537/24
Провадження № 2/513/595/24
Саратський районний суд Одеської області
23 вересня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі головуючої судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Сарата Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
22 квітня 2024 року директор ТОВ "Коллект центр" Мостовенко О.І. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект центр" заборгованість за договором про споживчий кредит № 4631777 від 27.10.2021 року у розмірі 35990 грн., витрати на сплату судового збору у розмірі 3028 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.
Свої вимоги обґрунтував тим, що 27 жовтня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_2 було укладено договір про споживчий кредит № 4631777. Відповідно до п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до умов договору сума кредиту становить 5 900,00 грн. Кредит надається строком на 23 днів з 27.10.2021 р. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 19.11.2021 р., проценти за користування кредитом: 5900.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
26.01.2022 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу №26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у т.ч. за договором про споживчий кредит № 4631777 від 27.10.2021 року, що укладений між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 .
У свою чергу ТОВ "Вердикт Капітал" відступило право вимоги до боржників ТОВ "Коллект Центр" відповідно до договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023 від 10.03.2023 року, в тому числі за договором про споживчий кредит № 4631777 від 27.10.2021 року, що укладений між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ "Коллект Центр" наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 08.03.2024 року становить 35990,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 5900 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 28969,00 грн.; заборгованість з комісії 1121,00 грн.
Ухвалою Саратського районного суду від 23 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.52).
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, до суду не з'явився. В позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 4 зв.).
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з'явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав відзиву.
Відповідно до положень ст.280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом установлено, що 27 жовтня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4631777, який укладається в електронній форм особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікацій системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця таабо відповіді мобільний додаток чи інші засоби (а.с. 6-10).
Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5 900,00 грн.
Згідно з п. 1.3. Договору кредит надається строком на 23 дні з 27.10.2021 р. (строк кредитування).
Відповідно до п. 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 19.11.2021 р.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 5900.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Згідно п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з ді наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій і оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строї кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти | стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України.)
ТОВ "Мілоан" належним чином виконало свої зобов'язання за Договором про споживчий кредит, надавши позичальнику кредитні кошти у розмірі 5900 грн., перерахувавши їх на рахунок зазначений відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 597080049 від 27.10.2021 року (а.с.13 зв.).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором №4631777 станом на 10.03.2023 року становить 35990,20 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 5900 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 28969,00 грн., заборгованість з комісії 1121,00 грн. (а.с. 16, 17).
26 січня 2022 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу №26-01/2022-8, відповідно до якого останнє набуло право вимоги за договорами позики, в тому числі за договором № 4631777 від 27.10.2021 року, який укладений між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 (а.с.18-24).
10 березня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого останнє набуло право вимоги за договорами позики, в тому числі за договором 4631777 від 27.10.2021 року, який укладений між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 (а.с. 25-31).
Таким чином, ТОВ "Коллект Центр" наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.1077, 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнтів) за плату ( у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України, які регулюють договір позики.
Ч.1 ст.1048 УК України встановлює, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем анкети-заяви позичальника, додатками до якої є Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи та Таблиця обчислення вартості кредиту.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію", згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено.
Ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання;3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкодип
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що відповідач, який був належним чином повідомленим про розгляд справи, відзиву не надав, зазначені у позовній заяві обставини не спростував та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження заперечень проти позовних вимог, суд на підставі доказів, що є в матеріалах справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, так як відповідач порушив договірні зобов'язання, а тому з нього належить стягнути заборгованість за кредитними договорами.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 року, укладеного між ТОВ "Коллект Центр" та АО "Лігал Ассістанс" (а.с. 42 зв.-43), а також заявка про надання юридичної допомоги № 1011 від 13.03.2024 року, відповідно до якої ТОВ "Коллект Центр" та АО "Лігал Ассістанс" погодили надання правових (юридичних) послуг з приводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів у розмірі 4000 грн. та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у розмірі 9000 грн. (а.с.46).
Витягом з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 погоджено надання правничої допомоги на суму 13000 грн (а.с.47).
На підтвердження оплати юридичних послуг позивачем надано платіжну інструкцію №413000008 від 09.02.2024, згідно з якою ТОВ "Коллект Центр" перерахувало АО "Лігал Ассістанс" 51000 грн., призначення платежу: надання правової допомоги згідно договору № 02-01/2023 від 02.01.2023 року про надання правової допомоги (а.с.45).
Враховуючи наведене, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн.
Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 3028,00 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 141, 258 - 259, 263 - 265, 280-282, 288, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" заборгованість за кредитним договором № 4631777 від 27 жовтня 2021 року в розмірі 35990 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто) гривень, з яких: 5900 (п'ять тисяч дев'ятсот) гривень - сума заборгованості за тілом кредити, 28969 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги; 1121 (одна тисяча сто двадцять одна) гривня - заборгованість з комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя А. І. Бучацька