Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 498/638/23
Номер провадження: 1-кп/511/64/24
23.09.2024 року колегія суддів Роздільнянського районного суду Одеської області в складі:судді - доповідача - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12023162390000137 від 21.02.2023 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівка Слободзейського району Республіка Молдова, громадянина України, одруженого, пенсіонера, з середньотехнічною освітою, утриманців не маючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-
З травня 2023 року на розгляді в Роздільнянському районному суді Одеської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5, ч. 2 ст. 115 КК України.
Ухвалою суду по вказаному провадженню було частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 та змінено відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту .
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисту.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, колегія суддів прийшла до висновку, що клопотання прокурора виходячи з наступного.
Частина перша статті 177 КПК України регламентує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Положенння частини другої статті 177 КПК України визначають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ( обвинувачення ) у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Диспозиція частини першої статті 194 КПК України регламентує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кембел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до практики ЄСПЛ за статтею 5 ЄКПЛ обгрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наразі прокурором доведена наявність доказів, які об'єктивно зв'язують обвинуваченого з вчиненням вказаного злочину та їх кількість достатня для подальшого розслідування, а також наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема: обвинувачений може переховуватись від суду ; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню шляхом невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, що відноситься до категорії тяжких та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років волі та те, що останній 21.02.2023 після вчинення злочину зник з місця його вчинення, добровільно до правоохоронних органів не звернувся, з метою подальшого переховування та ухилення від кримінальної відповідальності та був затриманий працівниками поліції 22.02.2023 в порядку ст.208 КПК України, тому з урахуванням воєнного стану в Україні та нестабільним рівнем безпеки у області, суд вважає, що є достатні підстави вважати, що особа може переховуватись від суду. На сьогодні обвинувачення змінено , але потерпілі вправі підтримувати попереднє обвинувачення.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Підстав для зміни не встановлено.
На думку колегії судів, доводи захисту в частині вірної кваліфікації та заяв прокурора про необхідність зміни обвинувачення на даному етапі розгляду справи можуть слугувати беззаперечною підставою для зміни запобіжного заходу на більш м'який; інші доводи захисту суд також вважає спроможними та підтверджені, тому, суд вважає, що ризики, встановленні при продовженні запобіжного заходу не відпали та не перестали існувати.
Тому, на виконання положень частини третьої статті 183 КПК України, з урахуванням попередніх судових рішень з вказаного питання та зміною обвинувачення , суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора , а саме продовжити запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешт ( враховуючи позицію потерпілих , які підтримують обвинувачення в попередньому об'ємі. ) з покладення на обвинуваченого певних обов, язків.
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 201 , 331 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити .
Продовжити застосовувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , (крім випадків оголошення про повітряну тривогу на території Одеської області, стихійного лиха, отримання невідкладної медичної допомоги), на строк з 23.09. 2024 до 21 листопада 2024 року (включно), з покладенням наступних обов'язків:
-прибувати до суду за першою вимогою
-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженню. В задовленні клопотання захисника відмовити.
Роз'яснити обвинуваченому , що відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: доповідач ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2