Справа №522/13846/24
Провадження №3/522/6805/24
19 вересня 2024 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С., розглянувши матеріали, направлені з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду з Управління патрульної поліції в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до наданих суду адміністративних матеріалів, водій ОСОБА_1 24.07.2024 року о 00.05 год. керувала транспортним засобом - електросамокат Joggo ZK105, в м. Одеса по вул. Успенська №26, в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest «Drager» 7510, результат позитивний - 1,07 проміле, тест №890, від керування транспортним засобом відсторонена. Подія зафіксована на нагрудний відеореєстратор №474571; №471145; 471326.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9(а) ПДР України.
За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №103653 від 24.07.2024 року за ч.1 ст.130 КУпАП.
04.09.2024 року адвокат Соколов В.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , надав до суду клопотання, через підсистему «Електронний суд», про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_2 .
Суддею, під час розгляду справи, зазначене клопотання було задоволено в повному обсязі.
09.09.2024 року адвокат Соколов В.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , надав до суду клопотання, через підсистему «Електронний суд», про виклик та допит в якості свідка заступника командира 2 взводу 3 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Калішенко Євгена Олеговича, як службову особу, яка склала відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №103653 від 24.07.2024 року.
Під час розгляду справи адвокат Соколов В.В. відмовився від зазначеного клопотання про виклик до суду в якості свідка співробітника поліції, що зафіксовано в протоколі судового засідання в режимі конференції №3363914 віл 19.19.2024 року.
11.09.2024 року адвокат Соколов В.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , надав до суду клопотання, через підсистему «Електронний суд», про проведення всіх судових засідань за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису через підсистему «Електронний суд».
Суддею, під час розгляду справи, зазначене клопотання було задоволено в повному обсязі.
12.09.2024 року адвокат Соколов В.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , надав до суду клопотання, через підсистему «Електронний суд», про закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, мотивуючи свої вимоги тим, що:
Наданим поліцією відеозаписом зафіксовано, як 24.07.2024 о 00:05:00 поліцейські підійшли до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які стоять біля будинку №26 вул. Успенська, м. Одеса. Відеозаписом зафіксовано, що будь який транспортний засіб не рухається, за кермом будь якого транспортного засобу ніхто не перебуває.
Відеозаписом зафіксовано, що поліцейські не представились, не попередили що проводиться відеозапис, не поінформувати про конкретну причину зупинення ними транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, якщо факт керування транспортним засобом дійсно мав місце. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 натомість пояснили, що вони пішоходи, які запізнились, самокат пішки обоє штовхали, тримаючи за кермо, бо на ньому везли речі, оскільки не один автомобіль таксі їх не підібрав. Розмова йде про порушення комендантської години, але в той же час відеозаписом зафіксовано, що в цей час повз поліцейських проходять інші перехожі, яким поліція будь яких зауважень, щодо порушення комендантської години, притягнення до відповідальності - не робить та в матеріалах справи відсутнє притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення комендантської години. Поліцейські перевірили документи у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Поліцейський запитав у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 чи вживали вони алкогольні напої. Поліцейський не озвучує які саме ознаки алкогольного сп'янінні та яким чином він встановив у ОСОБА_1 та відразу питає чи згодні вони пройти огляд на приладі Драгер щоб встановити їх стан. Далі поліцейський з використанням спеціального технічного засобу, проводить огляд на стан алкогольного сп'яніння. Проводиться складення письмових матеріалів.
Наданим поліцією відеозаписами зафіксовано, що поліцейські не зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 як його водієм. Докази протилежного в справі відсутні.
Відеозаписом не зафіксовано які ознаки алкогольного сп'яніння поліцейськими було виявлено у ОСОБА_1 . Так само ознаки алкогольного сп'яніння не вказані в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
В наданому поліцією письмовому документі: "Акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів", не зазначені його обов'язкові реквізити: дата, час початку та час закінчення проведення такого огляду, місце його проведення, не вказано номер тесту. Зазначений письмовий документ, не містить підпису службової особи яка його склала. Документ належним чином не оформлений, тому є недопустимим та не є належним доказом.
В матеріалах справи, відсутні документи, що підтверджують належний стан зазначеного спеціального технічного засобу, який було використано поліцейським під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння. Зокрема, в якості доказів, до протоколу про адміністративне правопорушення, не долучено сертифікат відповідності такого спеціального технічного засобу та свідоцтво про повірку зазначеного робочого засобу вимірювальної техніки, що на думку сторони захисту, за таких обставин, унеможливлює підтвердити той факт, що під час проведення поліцейським ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння було застосовано належний спеціальний технічний засіб, дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, який має сертифікат відповідності та не проерочене свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, ідентифікувати такий спеціальний технічний засіб.
Частинами 3,4,6 ст.266 КУпАП, Інструкцією №1452/735, Порядком № 110 визначено, що огляд осіб на стан саме наркотичного сп'яніння здійснюється виключно в закладі охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням викладеного законом прямо визначено, що складення поліцейським та долучення до матеріалів адміністративної справи направлення особи, до закладу охорони здоров'я, для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції є обов'язковим на підтвердження саме того, що особа дійсно направлялась до певного медичного закладу для проведення такого огляду.
В матеріалах справи наявне письмове направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до закладу охорони здоров'я. Проте в направленні не зазначені його обов'язкові реквізити: дата та час його складення. Зазначений письмовий документ, не містить даних та підпису службової особи яка його склала. Документ належним чином не оформлений, тому є недопустимим та не є належним доказом.
Наведене свідчить про порушення поліцейськими порядку огляду, що відповідно до ч. 5 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення має наслідком його недійсність.
За таких обставин, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як її вину працівниками поліції «поза розумним сумнівом» не доведено належними та допустимими доказами.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користі.
19.09.2024 року в судове засідання з'явилася ОСОБА_1 , яка зазначила, що вину в скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не визнає в повному обсязі, на передодні 24.07.2024 року вживала алкоголь, але 24.07.2024 року о 00.05 год. в м. Одеса по вул. Успенська №26 електоросамокатом не керувала, використовувала електросамокат для транспортування валіз, самокат котила. ОСОБА_1 також зазначила, що вона не сперечалася з поліцейськими щодо не керування транспортним засобом, так як не наважилась на такий спір.
19.09.2024 року в судове засідання з'явився свідок ОСОБА_2 , зазначив, що на передодні 24.07.2024 року вживали алкоголь, але 24.07.2024 року о 00.05 год. в м. Одеса по вул. Успенська №26 електоросамокатом не керували, використовували електросамокат для транспортування валіз, самокат котили. На питання судді з приводу відсутності заперечення поліцейським щодо того, що ви не керували транспортним засобом, ОСОБА_2 зазначив, що вони були напідпитку та не наважилися сперечатися з поліцейськими.
19.09.2024 року адвокат Соколов В.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , в судове засідання з'явився, приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференії через підсистему «Електронний суд», зазначив, що підтримує клопотання, що надавав 12.09.2024 року, просив суд про закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши адвоката Соколова В.В., Овдієнко В.В., свідка ОСОБА_2 , дослідивши і проаналізувавши докази по справі, письмове клопотання адвоката про закриття провадження про справі за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП відносно ОСОБА_1 в правопорушенні ч.1 ст.130 КУпАП, суддя приходить до наступного.
Суддя критично відноситься до пояснень, клопотання адвоката Соколова В.В. щодо невинуватості ОСОБА_1 в правопорушенні ч.1 ст.130 КУпАП та закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, пояснень ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , так як з їх пояснень вбачається, що ОСОБА_1 намагається уникнути адміністративного стягнення, хоча вина останньої у вчиненні адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду та підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №103653 від 24.07.2024 року; результатом алкотесту від 24.07.2024 року за допомогою приладу Alcotest «Drager» 7510 стосовно ОСОБА_1 , тест №890 позитивний - 1,07 проміле, відеозаписом з місця події та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.
За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи,вирішити її у точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення єбудь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, атак само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Доводи адвоката, що були надані суду в письмовій та усній формі спростовуються відеодоказами, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме відео є змістовим та дає можливість об'єктивно надати правову оцінку щодо відбувшогося 24.07.2024 року о 00.05 год. в м. Одеса по вул. Успенська №26.
На відео чітко зафіксовано, що під час спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими, вбачається, що ОСОБА_1 24.07.2024 року о 00.05 год. керувала транспортним засобом - електросамокат Joggo ZK105 в м. Одеса по вул. Успенська №26 в стані алкогольного сп'яніння, а саме дійсно співробітники поліції підійшли до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 коли останні вже не здійснювали рух на електросамокаті, на питання поліцейського хто керував електросамокатом ОСОБА_1 відповіла - разом, ОСОБА_1 не заперечувала, що вживала алкоголь, поліцейські звернули увагу на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , так як останні керували транспортним засобом - електросамокат в комендантську годину, що заборонено під час дії особливого правового режиму - запровадження воєнного стану в Україні.
Крім того, з установленою практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема ст.130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» тощо.
Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керувала електросамокатом марки Joggo ZK105, який має електродвигун, за допомогою якого він приводиться у рух, а також призначений для перевезення людей.
З огляду на вищевикладене, електросамокат, яким ОСОБА_1 керувала як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керуванням стані алкогольного сп'яніння, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Таким чином, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 24.07.2024 року о 00.05 год. керувала транспортним засобом - електросамокат Joggo ZK105, в м. Одеса по вул. Успенська №26, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) ПДР України.
Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП за це правопорушення на особу накладається стягнення на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Також, суддя бере до уваги, як доказ, довідку старшого інспектора ВАП УПП в Одеській області капітана Михайла Бойко, згідно якої громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 23.07.2024 року посвідчення водія не отримувала.
Згідно абз.3 п.28 вищевказаного Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст.121 ч.3, ст.122 ч.4, ст.122-2, ст.123 ч.3, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Таким чином, громадянка ОСОБА_1 підпадає під санкцію ч.1 ст.130 КУпАП, як інша особа на яку накладається тільки штрафна санкція, так як суд не може позбавити особу права, яким особа не наділена, а саме права керування транспортними засобами.
Обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставин, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок.
Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 34, 35, 38, 130, 221, 283, 284, 285 КУпАП, суддя -
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок.
На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя Л.С. Єршова