Спарва № 521/7303/23
Провадження № 1-кп/521/792/24
20 вересня 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Одеси в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) судовий розгляд у кримінальному провадженні № 62022150010000733 від 24 листопада 2022 року щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у
с. Центральне Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду старшого інспектора відділу нагляду і безпеки Державної установи «Снігурівська виправна колонія №5», обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді старшого інспектора відділу нагляду і безпеки «Снігурівська виправна колонія № 5» в червні 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, в період проведення військових дій на території Херсонської і Миколаївської областей, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, надав добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою російської федерації та добровільно зайняв в незаконному правоохоронному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, посаду заступника начальника відділу з режиму та нагляду Херсонського слідчого ізолятора №1 Управління служби виконання покарань по Херсонській області, розташованого за адресою: місто Херсон, вул. Дружби 4, після чого останній розпочав виконувати вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації російської федерації на вищевказаній посаді, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_3 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, знав про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховувався від органів досудового розслідування, знаходився на тимчасово окупованій території, а ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 27.03.2023 (справа № 487/876/23, провадження 1-кс/487/456/23) прийнято рішення про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3 у зв'язку з оголошенням його у розшук 01.02.2023 року, та ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02.08.2023 року, за клопотанням прокурора, прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, виклик обвинуваченого здійснювався через засоби масової інформації.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Враховуючи, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_3 , як підозрюваного та обвинуваченого, на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження, в результаті чого судом встановлено наступне.
06.01.2023 старшим слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві, складено повідомлення про підозру відносно ОСОБА_3 та сформоване поштове відправлення разом з пам'яткою про процесуальні права підозрюваного та повістками про виклики на 16.01.2023 о 10:00 год., 19.01.2023 о 10:00, год. та 23.01.2023 о 10:00 год. на ім'я ОСОБА_3 .
Цього ж дня, у спосіб, передбачений вимогами ч. 3 ст. 111, ст. 135 КПК України, враховуючи перебування ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території та відсутність поштового зв'язку на вказаній території, у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур'єр»" у розділі "Оголошення" у номері 7 ( НОМЕР_1 ) від 11.01.2023 та 09.01.2023 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик» було опубліковано повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та повідомлення про виклик громадянина України ОСОБА_3 до Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Миколаєві для вручення оригіналу повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та допиту підозрюваного у кримінальному провадженні №62022150010000733 від 24.11.2022 на 16.01.2023 о 10:00 год., 19.01.2023 о 10:00, год. та 23.01.2023 о 10:00 год.
24.02.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_6 від 20.02.2023 року (№ 487/876/23), з метою недопущення порушень прав на захист підозрюваного ОСОБА_3 залучено адвоката ОСОБА_5 для здійснення захисту, складення документів процесуального характеру у кримінальному провадженні № 62022150010000733 від 24.11.2022, згідно з дорученням № 014-000563ч від 24.02.2022.
Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у
м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 01.02.2023 підозрюваного ОСОБА_3 було оголошено у державний розшук, здійснення якого доручено відповідальним оперативним підрозділам.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 27.02.2023 року (справа № 487/876/23, провадження 1-кс/487/456/23) на підставі клопотання прокурора, яке розглянуто за участю захисника, надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022150010000733 відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Окрім цього, в газеті «Урядовий кур'єр», а також на офіційній веб-сторінці Офісу Генерального прокурора, були опубліковані оголошення про виклик ОСОБА_3 до Миколаївської обласної прокуратури на 14.03.2023 та 15.03.2023 о 10: 00 год. для завершення досудового розслідування, відкриття матеріалів, вручення обвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні № 62022150010000733.
Таким чином, судом встановлено, що стороною обвинувачення вжито усіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого на захист з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування.
Під час здійснення судового провадження судом також здійснені усі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
З метою дотримання прав обвинуваченого на захист та доступу до правосуддя, обвинувачений ОСОБА_3 про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином відповідно до вимог ч. 3 ст. 323 КПК України шляхом публікації змісту повісток про виклик у судові засідання, які були призначені на 04.07.2023 о 13 годині 00 хвилин; 02.08.2023 о 11 годин 00 хвилин; 26.09.2023 о 14 годин 00 хвилин; 09.10.2023 року о 13 годин 00 хвилин; 22.11.2023 року о 15 годин 00 хвилин; 10.01.2024 року о 10 годин 00 хвилин; 22.01.2024 о 15 годин 30 хвилин; 22.02.2024 року о 13 годин 00 хвилин, 28.03.2024 о 14:00 годин, 02.04.2024 о 14 годин 00 хвилин, 09.04.2024 о 14 годин 00 хвилин, 18.04.2024 о 13 годин 00 хвилин, 29.05.2024 о 14 годин 00 хвилин, 04.06.2024 о 14 годин 00 хвилин, 11.06.2024 о 13 годин 00 хвилин, 17.06.2024 о 14 годин 00 хвилин, 24.06.2024 о 11 годин 00 хвилин, 13.08.2024 о 13 годин 00 хвилин, 10.09.2024 о 11 годин 00, 20.09.2024 о 11 годин 00 хвилин хвилин в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, відповідно до положень ст. 297-5 цього Кодексу, на офіційному веб-сайті суду.
Одночасно прокурор публікував повістки про розгляд судових справ, які були призначені на 02.04.2024, 09.04.2024, 18.04.2024, 29.05.2024, 11.06.2024, 17.06.2024, 13.08.2024, 20.09.2024 року на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик».
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, складене повідомлення про підозру, та обвинувальний акт направлено до суду, у судові засідання не з'явився, незважаючи на судові повістки (оголошення), опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр» та оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті суду, у зв'язку з чим обвинувачений ОСОБА_3 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред'явленого обвинувачення.
Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачена над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнього його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п. п. "g" п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Захисник у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв'язатися з обвинуваченим і з'ясувати у нього правову позицію щодо пред'явленого обвинувачення. Під час досудового та судового проваджень порушень процесуального закону сторона захисту не вбачала. Стосовно призначення покарання поклалась на розсуд суду.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за викладених у вироку обставинах у межах висунутого обвинувачення, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
Так, в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України, судом було досліджено відеозапис допиту свідка ОСОБА_7 , відповідно до якого свідок ОСОБА_7 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність, дала покази про те, що до початку повномасштабної вторгнення рф, працювала на посаді інспектора з обліку оперативного відділу ДУ «Херсонський слідчий ізолятор». В її посадові обов'язки входило облік осіб і кореспонденції щодо осіб, які утримувались у ДУ «Херсонський слідчий ізолятор». Приблизно 11 травня 2022 року на територію ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» прибула окупаційна адміністрація, та зібрала співробітників ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» в клубі. На зборах був присутній ОСОБА_8 та декілька озброєних людей. ОСОБА_8 повідомив, що буде керувати установою, пропонував роботу. Влітку, усним наказом керівник СІЗО повідомив, що треба завести журнал реєстрації осіб, які входять на охоронювану територію установи. З ОСОБА_3 раніше не була знайома. Вперше побачила ОСОБА_3 приблизно влітку, коли видавала йому перепустку. Під час розмови, з'ясувала, що він працював в установі №5 у Миколаївській області, на якій посаді не пам'ятає. Останній раз бачила
ОСОБА_3 на території ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» в середині жовтня.
Так, в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України, судом було досліджено відеозапис допиту свідка ОСОБА_9 , відповідно до якого свідок ОСОБА_9 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність, дав наступні покази, а саме, що з 2021 року був затриманий та тримався під вартою в ДУ «Херсонський слідчий ізолятор», який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. 24.02.2022 року під час вторгнення на території України з боку російської федерації знаходився на території слідчого ізолятора. У червні 2022 року ОСОБА_3 представили як помічника начальника з режиму та нагляду, який постійно проводив обшуки в камерах, наносив тілесні ушкодження гумовими кийками ув'язненим. ОСОБА_3 перебував у форменому одязі українського зразка, але були нашивки рф. ОСОБА_3 особисто двічі проводив обшук у камері де він утримувався, коли у слідчому ізоляторі перебувала окупаційна влада рф.
Будучи допитаним в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_10 , який будучи попередженим судом про кримінальну відповідальність та приведений до присяги, розповів суду, що з лютого 2022 року був затриманий та тримався під вартою в ДУ «Херсонський слідчий ізолятор», який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. 24.02.2022 рок під час повномасштабного вторгнення російської федерації знаходився на території слідчого ізолятора. На початку літа 2022 року прийшов чоловік у супроводі окупантів, це був Шах. ОСОБА_3 представив начальник режимної частини ОСОБА_11 , як заступник начальника з режиму та нагляду ДУ «Херсонський слідчий ізолятор». ОСОБА_3 проводив обшуки та залучав до проведення робіт на території СІЗО. Зазвичай ОСОБА_3 носив звичайний одяг, однак один разу в вересні 2022 році після проведення референдуму, коли в СІЗО приїздив ОСОБА_12 , ОСОБА_3 був одягнений у темно-зеленій формі, на якій бачив шеврон на лівому плечі у вигляді орла, схожого на герб росії. Свідок неодноразово чув як ОСОБА_3 висловлювався, що вже Херсон не український, а російський назавжди.
Свідок зазначив, що при проведенні впізнання впізнав ОСОБА_3 по фотокартках.
Допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції 18 квітня 2024 року свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що з 20 квітня 2021 року по травень 2022 року працював на посаді начальника відділення спеціально-психологічного та виховної роботи із засудженими в ДУ «Північна виправна колонія №90», яка розташована за адресою:
АДРЕСА_4 . В кінці травня 2022 року в ДУ «Північна виправна колонія №90» прибула окупаційна адміністрація, яка зібрала всіх співробітників ДУ «Північна виправна колонія №90» в актовому залі. На зборах ОСОБА_14 (начальник СІЗО
м. Херсона) повідомив, що з першого червня 2022 року ДУ «Північна виправна колонія №90» переходить працювати під російський прапор, та запропонував працювати на окупаційну владу. В серпні 2022 року він був відряджений до новоствореного органу окупаційної влади «Следственный изолятор № 1 города Херсон», де виконував обов'язки начальника відділу охорони, там познайомився з ОСОБА_3 , коли обвинувачений знаходив до нього за перепусткою. В період з 01.07.2022 по 05.11.2022 неодноразово бачив ОСОБА_3 на робочому місці.
ОСОБА_3 займав посаду - інспектора комунально-побутового відділу. Бачив як
ОСОБА_3 проходив на територію установи згідно пропуску, який підписувався начальником установи Тютюраєм. Останній раз бачив ОСОБА_3 в листопаді 2022 року, коли він виїжджав з міста Херсон на лівий берег Дніпра, який знаходиться під окупацією рф. Свідок зазначив, що при проведенні впізнання впізнав ОСОБА_3 по фотокартках.
Допитаний у судовому засіданні 29 травня 2024 року в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що на момент початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, був ув'язненим та знаходився в ДУ «Херсонський слідчий ізолятор». В кінці травня 2022 року представники окупаційної влади зайшли на територію ДУ «Херсонський слідчий ізолятор», тоді вперше побачив
ОСОБА_3 , його представники окупаційної влади представили як начальника загону в новоствореному органі виконання покарань рф. В службові обов'язки ОСОБА_3 входило приймати участь при обшуках, катувати ув'язнених, які утримувались в ДУ «Херсонський слідчий ізолятор». Обвинуваченого систематично бачив на території державної установи. Останній раз бачив ОСОБА_3 у листопаді 2022 року. Свідок зазначив, що на слідчій дії впізнав ОСОБА_3 по фотокартках.
Допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції 29 травня 2024 року свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що на момент початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, тримався в ДУ «Північна виправна колонія № 90». У 2022 році на територію колонії зайшла окупаційна влада. ОСОБА_3 може впізнати по фотокартках, але не впевнений, що на поставлені питання наддасть відповіді саме тієї особи, відносно кого розглядається кримінальна справа, оскільки його допитували щодо двох осіб, які працювали під окупаційною владою в ДУ «Північна виправна колонія № 90».
Крім того, на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази, які були досліджені судом:
- рапорт оперуповноваженого Першого оперативного відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві капітана ДБР ОСОБА_17 від 30 листопада 2022 року відповідно до якого в ході виконання доручення від старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіально управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_18 надійшло доручення в порядку ст. 40 КПК України, вих. № 2736/16-04/22 від 24.11.2022 по кримінальному провадженню № 62022150010000733 від 11.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. Проведено допит свідків з числа працівників ДУ «Снігурівської виправної колонії №5», а саме головного бухгалтера ОСОБА_19 , заступника чергового помічника начальника установи сектору максимального рівня безпеки ОСОБА_20 , начальника відділу по роботі з персоналом ОСОБА_21 , молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ОСОБА_22 , які дійсно знають та підтверджують, шо їхні колишні працівники ОСОБА_3 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 виїхали до м. Херсону де працевлаштувались до незаконного правоохоронного органу, а саме «Федеральной службы исполнения наказаний по Херсонской области» на території окупованого м. Херсону.
В ході виконання доручення встановлено, що да території Баштанського району Миколаївської області під час окупації збройними формуваннями російської федерації в період березня - листопада 2022 року працівники ДУ «Снігурівської виправної колонії №5» добровільно перейшли на бік ворога та працевлаштувались до незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території Херсонської області «Федеральной службы исполнения наказаний по Херсонской области» та підпорядкованих установ, а тобто займали посади в незаконних правоохоронних органах окупаційної влади, а саме:
- ОСОБА_3 обіймав посаду заступника начальника відділу з режиму та нагляду ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» (у зв'язку з раніше проведеною реорганізацією ДУ «Херсонська виправна колонія №61» майно, споруди, земельні ділянки, що знаходилась за адресою АДРЕСА_5 , фактично було передано у розпорядження ДУ «Херсонський слідчий ізолятор», який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , тобто утворено єдину установу.);
- ОСОБА_24 обіймав посаду Старшого інспектору комунально побутового забезпечення ДУ «Північна виправна колонія №90»;
- ОСОБА_23 обіймав посаду, Старшого інспектору комунально побутового забезпечення ДУ «Північна виправна колонія №90», але фактично за вказівками окупаційного керівництва виконував аналогічні функції і на території ДУ «Херсонський слідчий ізолятор».
(т. 2 а.с.12);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 листопада 2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_15 впізнав особу на фотознімку під № 2 - ОСОБА_3 . На запитання слідчого сідок відповів, що бачив ОСОБА_3 в Херсонському СІЗО №61, в якості співробітника колонії, який перейшов на бік агресора російської федерації;
(т. 2 а.с.14-16);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 листопада 2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_25 впізнав особу на фотознімку під № 2 - ОСОБА_3 . На запитання слідчого свідок відповів, що відбував покарання в установі відбування покарань АДРЕСА_1 , в якій він бачив ОСОБА_3 , як співробітника установи. Надалі свідка перемістили в СІЗО №28 за адресою: АДРЕСА_3 , це сталося 01.09.2021. В середині травня 2022 року свідок помітив у СІЗО №28 м. Херсон ОСОБА_3 , який займав там посаду заступника начальника по нагляду за режимом;
(т. 2 а.с.17-19);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 листопада 2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_26 впізнав особу на фотознімку під № 2 - ОСОБА_3 . На запитання слідчого сідок відповів, що відбував покарання в ДПК яке знаходиться на території СІЗО АДРЕСА_6 , яке у свою чергу розміщено на території Південної виправної колонії №90, в якій він бачив ОСОБА_3 , якій приблизно в середині червня 2022 займав посаду у вказаній колоній колонії. Надалі 23.10.2022 коли свідка перемістили до виправної колонії №61 ОСОБА_3 перебував вже в цій колонії на посаді заступника начальника колонії по дотримання режиму;
(т. 2 а.с.20-22);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 листопада 2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_27 впізнав особу на фотознімку під № 2 - ОСОБА_3 . На запитання слідчого сідок відповів, що відбував покарання в СІЗО АДРЕСА_7 . Приблизно в серпні 2022 в СІЗО №28 представили заступника начальника по режиму ОСОБА_3 , який перейшов на бік ворога, та наносив тілесні ушкодження свідку та іншим ув'язненим;
(т. 2 а.с.23-25);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 листопада 2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнав особу на фотознімку під № 2 - ОСОБА_3 . На запитання слідчого сідок відповів, що знаходився в СІЗО №28 м. Херсона. Приблизно в липні 2022 почив в СІЗО №28 м. Херсона ОСОБА_3 , який перейшов на бік ворога, зайняв посаду заступника начальника по дотриманню режиму, який знущався з ув'язнених, наносивши свідку та іншим тілесні ушкодження;
(т. 2 а.с.26-28);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 листопада 2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 впізнав особу на фотознімку під № 2 - ОСОБА_3 . На запитання слідчого сідок відповів, що знаходився в СІЗО №28 м. Херсона. Приблизно в липні 2022 на території вказаного СІЗО помітив ОСОБА_3 , який займав посаду заступника начальника по нагляду й дотриманню режиму;
(т. 2 а.с.29-31);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04 січня 2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 впізнала особу на фотознімку під № 2 - ОСОБА_3 . На запитання слідчого сідок відповіла, що може впізнати ОСОБА_3 , який займав посаду в Слідчому ізоляторі № 1 після окупації рф, якого бачила особисто;
(т. 2 а.с.34-36);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 січня 2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 впізнав особу на фотознімку під № 2 - ОСОБА_3 . На запитання слідчого сідок відповів, що може впізнати ОСОБА_3 , який працював на посаді заступника начальника відділу нагляду та безпеки Слідчого ізолятора №1 м. Херсона управління виконання покарань в Херсонській області;
(т. 2 а.с.37-39);
- витяг з Наказу від 02 лютого 2023 року № 12/ос, відповідно до якого ОСОБА_3 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до п. 4 чт. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
(т. 2 а.с.42);
- рапорт оперуповноваженого Першого оперативного відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві капітана ДБР ОСОБА_17 від 07.03.2023 року відповідно до якого на виконанні оперуповноваженого знаходиться доручення в порядку ст. 40 КПК України, за №31-64вих-23 від 13.02.2023, яке надав Заступник начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_28 у рамках кримінального провадження №62022150010000733 від 24.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
В ході виконання доручення було здійснено виїзд за місцем реєстрації ОСОБА_3 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , однак останній раз його бачили на початку літа 2022 року, де наразі він знаходиться, матері ОСОБА_29 , сусідам, місцевим мешканцям невідомо.
Зі слів матері, останній раз з синим спілкувалась у жовтні 2022 року, після чого зв'язок зник, на той момент він знаходився у м. Херсон, де зараз знаходиться їй невідомо.
(т. 2 а.с.49);
- витяг з Наказу від 12 листопада 2014 року № 56 о/с, відповідно до якого ОСОБА_3 призначено молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки Снігурівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№5);
(т. 2 а.с.93);
- Наказ від 01 лютого 2022 року № 18/ос, відповідно до якого ОСОБА_3 зараховано на посаду старшого інспектора відділу нагляду і безпеки державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)» на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України;
(т. 2 а.с.94);
- витяг з Наказу від 30 вересня 2019 року № 255/ос, відповідно до якого ОСОБА_3 присвоєно чергового спеціального звання «старший лейтенант внутрішньої сліжби»;
(т. 2 а.с.95);
- біографічна довідка, складена на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працював старшим інспектором відділу нагляду і безпеки державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5), з якої судом встановлено, що у період з 08.2014 по 11.2014 року молодший інспектор відділу нагляду і безпеки Ольшанської виправної колонії УДПтС України в Миколаївській області (№53); з 11.2014 по 07.2017 року молодший інспектор відділу нагляду і безпеки Снігурівської виправної колонії УДПтС України в Миколаївській області (№5); з 07.2017 по 07.2017 молодший інспектор відділу нагляду і безпеки державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5) - спеціалізована туберкульозна лікарня»; з 07.2017 по 11.2017 начальник відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5) - спеціалізована туберкульозна лікарня»; з 11.2017 по 08.2018 старший інспектор (з організації речового та побутового забезпечення) відділу інтендантського та господарського забезпечення державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5) - спеціалізована туберкульозна лікарня»; з 08.2018 по 09.2021 старший інспектор (з організації речового та побутового забезпечення) відділу інтендантського та господарського забезпечення державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5); 09.2021 звільнений з органів ДКВС України за п. 7 ст. 77 ЗУ «Про національну поліцію»; з 09.2021 по 01.02.2022 тимчасово не працював; з 02.2022 старший інспектор відділу нагляду і безпеки державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)»;
(т. 2 а.с.48).
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витяг з ЄРДР, постанову про визначення слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування від 24 листопада 2022 року, повідомлення про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 28.11.2022 року; повідомлення про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 28.11.2022 року; постанову про визначення групи прокурорів від 28.11.2022 року; доручення про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України; постанову про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 09.12.2022 року; постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук підозрюваного від 01.02.2023 року; постанову про відновлення досудового розслідування від 13.02.2023 року; клопотання до слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2023 року про здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) кримінального правопорушення; ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2023 року про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України; ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2023 року про обрання в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; повістки про виклик ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, повідомлення про підозру особі у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) від 06.01.2023 року.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень
ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, поза розумним сумнівом.
Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 , будучи громадянином України, добровільно зайняв посаду в незаконному Херсонському слідчому ізоляторі №1 Управління служби виконання покарань по Херсонській області, створеному на тимчасово окупованій території, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставин, які б, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшували покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Обставин, які, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання
ОСОБА_3 судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції встановленої ч. 7 ст. 111-1 КК України, з конфіскацією майна.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ст. 54 КК України, позбавити його спеціального звання - «старший лейтенант внутрішньої служби», присвоєного наказом державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)» №255/ОС о/с від 30.09.2019.
При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність кількох обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_3 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
Таке покарання стосовно ОСОБА_3 на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним, так і іншими особами кримінальних правопорушень.
Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід - тримання під вартою, застосований на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.03.2023 року, залишити без змін.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття його під варту.
Даних щодо наявності процесуальних витрат у кримінальному провадженні прокурором не надано.
Відомості про речові докази у матеріалах провадження відсутні, тому питання про долю речових доказів судом не вирішується.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правозахисних і правоохоронних органах та займатися діяльністю яка пов'язана з наданням публічних послуг строком на 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією усього особистого майна.
На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_3 спеціального звання - «старший лейтенант внутрішньої служби».
Початок строку відбування основного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття його під варту.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правозахисних і правоохоронних органах та займатися діяльністю яка пов'язана з наданням публічних послуг строком на 15 (п'ятнадцять) років, рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - тримання під вартою - залишити без змін.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
Суддя ОСОБА_1