Справа № 947/27521/23
Провадження № 1-кп/947/318/24
23.09.2024 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023163480000432 від 04.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
В провадженні Київського районного суду м.Одеси перебуває кримінальне провадження №12023163480000432 від 04.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з триманням у ДУ «Одеський слідчий ізолятор», мотивуючи своє клопотання тим, що ОСОБА_7 , відповідно до ст.12 КК України обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбаченого покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років та відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України: п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України: ОСОБА_7 може переховуватися від суду; п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлено місцезнаходження майна, яким незаконно заволоділи; п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України: може незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення свідчать про антисоціальну спрямованість поведінки обвинуваченого і його агресивну налаштованість; пункт 5 ч.1 ст. 177 КПК України: може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки офіційно не працевлаштований, немає постійного джерела доходів та неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за майнові злочини, п.4 ч.1 ст.177 КПК України: може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_7 є виправданим та необхідним для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Потерпіла ОСОБА_4 підтримала думку прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що прокурор не обгрунтовує наявність ризиківа, які вже зменшились або відпали а нові ризики не з'явились, обвинувачений тривалий час тримається під вартою. Просить суд відмовити у задоволенні клопотання прокурор.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисника.
Захисник ОСОБА_6 і обвинувачений ОСОБА_8 підтримали думку захисника ОСОБА_5 .
Дослідивши клопотання прокурора, вислухавши думки учасників провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на відомості про особу обвинуваченого, а саме відсутність у суду інформації про офіційне працевлаштування, той факт, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, суд дійшов висновку про існування зазначених прокурором та передбачених ст.177 КПК України ризиків, і про те, що суспільний інтерес щодо тримання обвинуваченого під вартою переважає над його особистими інтересами і що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам, а тому суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Одночасно, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , можливі наслідки від вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого в їх сукупності, зокрема і майновий стан, суд вважає, що в даному кримінальному провадженні можливо зменшити раніше обраний розмір застави в межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, з метою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України, а саме: заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214720 гривень, зменшити до 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 16140 гривен.
Саме такий запобіжний захід є достатнім, необхідним та доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31, 177-178, 183, 184, 194, 196, 197, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 21.11.2024 року включно в ДУ "Одеський слідчий ізолятор".
Раніше визначений ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 30.07.2023 року розмір застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 16140 гривен - залишити без змін.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити в ДУ "Одеський слідчий ізолятор" (для виконання).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів.
Суддя ОСОБА_1