Справа № 947/29546/24
Провадження № 1-кп/947/1185/24
23.09.2024 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши в залі суду в м. Одесі в спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024164480000509 від 04.09.2024 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Москва, російської федерації, громадянина України, українця, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 29.11.2018 року засудженого Південно-Сахалінським міським судом Сахалінської області російської федерації за ч.1 ст.228-1, 30, ч.1 ст.228-1, ч.4 П.Г. ст..69 КУ російської федерації, до 5 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч.3 ст.72, зараховано строк тримання під вартою з 02.05.2018 року по 14.12.2018 року включно, з розрахунку 1 день на 1 день відбування покарання. 26.11.2019 року ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області приведено у відповідність з чинним законодавством України вирок від 29.11.2018 року, та вважається засудженим за ч.1 ст.307, ч.1 ст.14, ч.2 ст.307, 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.395 КК України,
Згідно постанови Сокирянського районного суду Чернівецької області від 14.08.2023, єдиний унікальний номер 722/1542/23, провадження № 1 -в/722/109/23, на підставі ст. 2, 3, 5, 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» у відношенні ОСОБА_3 , встановлений адміністративний нагляд строком на два роки та встановлені наступні обмеження піднаглядного, а саме: заборонити вихід з квартири (будинку) у визначений час доби з 22:00 до 06:00 год.; заборонити виїзд в особистих справах за межі району (міста) без дозволу органу поліції, який здійснює адміністративний нагляд; зобов'язати з'являтися в органи поліції по місцю проживання на реєстрацію 4 (чотири) рази на місяць.
ОСОБА_3 02.11.2023, під час звільнення з місць позбавлення волі, оголошено постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 14 серпня 2023 року, щодо встановлення відносно нього адміністративного нагляду зі вказаними обов'язками як піднаглядного.
В подальшому, 05.12.2023 ОСОБА_3 повторно ознайомлено з постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 14.08.2023, щодо встановлення відносно нього адміністративного нагляду зі вказаними обов'язками як піднаглядного та попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 395 КК України за порушення встановлених правил та обмежень адміністративного нагляду.
У той же день, а саме 05.12.2023 ОСОБА_3 повідомив працівникам Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області, які здійснюють адміністративний нагляд про місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 . В подальшому, в період з 13.08.2023 року по 06.09.2024 року, всупереч вимогам Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» ОСОБА_3 , достовірно розуміючи, що відносно нього встановлений адміністративний нагляд, так як був ознайомлений з постановою Сохлрянського районного суду Чернівецької області від 14.08.2023, з метою ухилення від адміністративного нагляду, маючи реальну можливість проживати за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , самовільно, без поважних причин та відповідного дозволу працівників поліції, що здійснювали адміністративний нагляд, залишив місце свого проживання ттаа почав проживати в АДРЕСА_4 , не повідомивши про зміну місця проживання працівників на яких покладено здійснення адміністративного нагляду.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст. 395 КК України - самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Прокурор ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений із обмеженням прав на апеляційне оскарження і згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ст.395 КК України.
Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд враховує відповідно до ст.ст.65-69-1 КК України, ступінь тяжкості вчиненого проступку, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України, вчинений обвинуваченим проступок, передбачений ст.395 цього Кодексу, є нетяжким злочином, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 321-ХІ від 03.12.2019 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року, злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України віднесений до кримінальних проступків.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Частиною 1 ст.50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України суд визнає визнання обвинуваченим вини у скоєнні кримінального проступку, щире каяття у скоєному.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України суд не вбачає.
Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує обставини скоєного кримінального проступку, особу обвинуваченого, який раніше судимий, у лікарів психіатра і нарколога на обліку не перебуває, щире каяття у скоєному. Крім того суд бере до уваги повне визнання ОСОБА_3 вини, і вважає, що необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних проступків або правопорушень, покарання йому слід призначити у виді штрафу.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.369-370, 373-374, 381, 382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст.395 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень 00 копійок.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - не обирався.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1