Справа № 947/21605/24
Провадження № 3/947/4325/24
11.09.2024 року суддя Київського районного суду м.Одеси Прохоров П.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, протокол АБА№113906,
встановив:
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 25.06.2024 року о 20.32 годин в м.Одеса вул.Ак.Вільямса, 46/1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet, д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'ягніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою технічного приладу Alcotest Drager 7510 ARLM 0438 (результат 0,23 проміле) тест № 1130. Від проходження на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря - нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання захисник Савицький А.Я. та Нестеренко В.В. не з'явились, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутність та письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно до яких захисник зазначив, що обставини, викладені у протоколі не відповідають дійсності, оскільки матеріалами справи не зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, навпаки відеозаписом підтверджено прибуття ОСОБА_1 до медичного закладу, проходження ним тесту на стан сп'яніння, результат якого йому не повідомили, сказавши, що «в нормі», тобто підстав для лабораторних досліджень не було, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд до медичного закладу, а також відсутній висновок щодо результатів проведеного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі. Крім того, захисник зазначає про інші порушення Інструкції та норм КУпАП, які на його думку, допустили поліцейські та медичні працівники при проведенні огляду ОСОБА_1 та зазначив про допустиму похибку у результатах тесту на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, який складає 0,23 % та відсутність на відеозапису факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі досліджених судом доказів, суд вважає доводи захисника щодо відсутності відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, слушними та зазначає наступне.
Відповідно до відеозапису, долученого до матеріалів справи та відтвореного у судовому засіданні, зафіксований факт спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими, проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, з результатом якого 0,23 % ОСОБА_1 був не згоден та погодився проїхати до медичного закладу, де о 21.26.40 пройшов повторний огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат якого йому дійсно не повідомили. Також відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 виконав вимоги уповноважених осіб щодо подальшого проведення огляду на стан сп'яніння, від проходження огляду не відмовлявся, пропонував лікарю здійснити забір крові на аналіз, в чому йому було відмовлено. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не підтверджений дослідженим відеозаписом та матеріалами справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена з наступних підстав.
Як випливає із змісту ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративні відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, як за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.130 КУпАП.
Процедура оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, відповідальність, за які передбачена ст.130 КУпАП, визначається також розділом 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.
Згідно з вимогами п.6 Розділу 10 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров'я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 12 р. ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Розділом ІІІ означеної Інструкції встановлений порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Відповідно до п. 7 р. ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Згідно п. 12 р. ІІІ Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Згідно п. 13 р. ІІІ Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Незважаючи на те, що обстежувана особа ОСОБА_1 виконав всі вимоги та вжив заходи щодо проходження огляду у медичному закладі, не відмовляючись від його проходження, поліцейським було розцінено як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та складений протокол за ст.130 ч.1 КУпАП. В якому зазначено порушення водієм ОСОБА_1 п.2.5 ПДД, що не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні та спростовано дослідженими судом доказами.
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, необхідно виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За встановлених судом обставин, дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки його вина не підтверджена будь-якими належними, допустимими та достовірними доказами, що тягне за собою закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст. 130, п. 1 ч. 1 ст.247, 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з ухвалення постанови.
Суддя Прохоров П. А.