Справа №: 639/4885/24 Суддя суду 1 інстанції: Васильєва Н.М.
Провадження №: 33/818/1417/24 Суддя суду апеляційної інстанції: Курило О.М.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
18 вересня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , за участі особи притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 , який взяв захист своїх інтересів на себе, за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою правопорушника на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 серпня 2024 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною постановою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 605 гривень 60 коп.
Судом першої інстанції з'ясовано, що 05 серпня 2024 року о 17-25 год. в м. Харкові, по вул. Семінарська, буд. 46, водій ОСОБА_3 керував автомобілем Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНКЛ водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 05 серпня 2024 року об 11-45 год. в м. Харкові, по вул. Плановій, буд. 15, водій ОСОБА_3 керував автомобілем Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНКЛ водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.08.2024 року адміністративні матеріали №639/4885/24 (провадження №3/639/1847/24) та №639/4888/24 (провадження №3/639/1848/24) у відношенні ОСОБА_3 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП були об'єднані в одне провадження та присвоєно їм єдиний номер справи №639/4885/24 (провадження №3/639/1847/24).
Обставини вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються:
1. За протоколом серії ААД №644768 від 05.08.2024 року:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №644768 від 05.08.2024 року;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 05.08.2024 року о 12 год. 05 хв. ОСОБА_3 направлявся для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння до КНП ХОР «Обласна наркологічна клінічна лікарня», однак від проходження медичного огляду він відмовився;
- відеозаписом з місця події від 05.08.2024 року, відповідно до якого встановлено, що після зупинки за кермом автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 знаходився ОСОБА_3 , який і керував цим автомобілем. Під час спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_3 про те, що в нього є підозра, що він, як водій транспортного засобу, перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Надалі співробітник патрульної поліції запропонував водію ОСОБА_3 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНКЛ, оскільки у останнього були виявленні ознаки наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_3 відмовився, про що самостійно повідомив поліцейського. При цьому поліцейський роз'яснив права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також наслідки відмови особи від проходження такого огляду;
2. За протоколом серії ААД №910652 від 05.08.2024 року:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №910652 від 05.08.2024 року;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 05.08.2024 року о 17 год. 30 хв. ОСОБА_3 направлявся для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння до КНП ХОР «Обласна наркологічна клінічна лікарня», однак від проходження медичного огляду він відмовився;
- відеозаписом з місця події від 05.08.2024 року, відповідно до якого встановлено, що після зупинки за кермом автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 знаходився ОСОБА_3 , який і керував цим автомобілем. Під час спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_3 про те, що в нього є підозра, що він, як водій транспортного засобу, перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Надалі співробітник патрульної поліції запропонував водію ОСОБА_3 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНКЛ, оскільки у останнього були виявленні ознаки наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_3 відмовився, про що самостійно повідомив поліцейського. При цьому поліцейський роз'яснив права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також наслідки відмови особи від проходження такого огляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала апеляційну скаргу, яка містить прохання скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.08.2024 у справі №639/4885/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги правопорушника.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_3 зазначає, що він не вживав наркотичних засобів, по відношенню до нього мало місце упереджене ставлення зі сторони працівників поліції, а від огляду у медичному закладі він не відмовлявся, адже зазначав, що не проти пройти огляд в іншому медичному закладі, ніж той, до якого йому було запропоновано проїхати.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 підтримував вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, вину не визнавав, просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.08.2024 у справі про адміністративне правопорушення №639/4885/24, звернув увагу суду на власні позитивні риси характеру, активну громадську позицію та волонтерську діяльність.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 05 серпня 2024 року о 17-25 год. в м. Харкові, по вул. Семінарська, буд. 46, водій ОСОБА_3 керував автомобілем Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНКЛ водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 05 серпня 2024 року об 11-45 год. в м. Харкові, по вул. Плановій, буд. 15, водій ОСОБА_3 керував автомобілем Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНКЛ водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Внаслідок зазначених подій поліцейськими складено два протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД №644768 та серії ААД №910652 від 05.08.2024 року.
Суд апеляційної інстанції з метою перевірки матеріалів справи та доводів апеляційної скарги надав сторонам провадження всі можливості для представлення доказів по справі для підтримання їхньої правової позиції.
На думку суду апеляційної інстанції, доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі та під час судового розгляду, є необґрунтованими, зважаючи на наступне.
Що стосується позитивної характеристики останнього (його активної волонтерської діяльності тощо), то така не може бути застосована всупереч нормам закону як підстава для упередженого розгляду справи про адміністративне правопорушення, адже згідно з ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, а згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З ч. 2 ст. 33 КУпАП випливає, що характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються. До того ж, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП за формою є складною та абсолютно визначеною, тобто якою передбачається єдиний для всіх вид покарання, а саме на водіїв транспортних засобів накладається штраф у розмірі тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Що стосується твердження апелянта про упереджене ставлення працівників поліції, то це є суб'єктивним сприйняттям правопорушника та не доводить, ані не спростовує його вини.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 стверджує, що не вживав наркотичні засоби, що однак не підтвердив жодним медичним документом, але останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не за фактом вживання таких препаратів, а за фактом відмови пройти на вимогу працівників поліції медичний огляд на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння чи перебування під дією лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим особа порушила п. 2.5 ПДР України, за що відповідно законом передбачено такий вид відповідальності.
Апелянт стверджує, що на вимогу працівників поліції відмовився проїхати до медичного закладу, запропонованого ними, не через відмову від проходження огляду, а через недовіру до працівників поліції та медичних працівників того закладу й сумніви в неупередженості та добросовісності останніх у своїй діяльності, і бажав пройти огляд у будь-якому іншому медичному закладі, на що поліцейські йому відмовили. Суд апеляційної інстанції ставиться до цього критично з огляду на наступне.
По-перше, в ч. 3 ст. 266 КУпАП чітко зазначено: Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
По-друге, Наказом директора Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної військової адміністрації від 23.11.2023 №1340-о затверджено Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого єдиним медичним закладом у місті Харкові, який уповноважений здійснювати проведення такого медичного огляду, є саме КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня» (див. п. 22 вказаного Переліку).
Таким чином, водій не мав права відмовитись від проходження огляду саме в медичному закладі, запропонованому поліцейськими, яким було КНП ХОР «ОКНЛ», а тому відбулося порушення п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині відмови від проходження відповідного огляду.
Разом з тим, це не позбавляло водія можливості виконати вимогу вказаних нормативно-правових актів, пройшовши огляд в даному медичному закладі, працівникам якого він не довіряє, а потім у разі незгоди з результатами огляду за власною ініціативою негайно пройти аналогічний огляд у будь-якому іншому медичному закладі, зібрати всі підтверджуючі документи та оскаржити і поставити під сумнів у суді висновки лікарів та працівників поліції, з якими він не погоджується. Натомість правопорушником цього зроблено не було ані негайно одразу після випадку, що стався, ані протягом усього часу, що минув відтоді до дня судового розгляду його апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції.
На думку апеляційного суду суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме вказана особа визнана судом винною за відмову від проходження в медичному закладі медичного обстеження на предмет перебування його у стані наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку.
Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, відображені у протоколах про адміністративне правопорушення, відсутні, у зв'язку з чим апеляційний суд вбачає у діях ОСОБА_3 , склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_3 під час апеляційного перегляду справи не встановлено.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» вказується, що у
рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості даної вимоги може бути різним, залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу надавати детальну відповідь на кожний аргумент.
З вищезазначеного випливає, що інші доводи та пояснення апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими.
З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та є потенційно небезпечним для суспільства, становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -
Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 серпня 2024 року по справі щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу правопорушника, - залишити без задоволення.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського Апеляційного суду О.М. Курило