Справа № 346/6297/23
Провадження № 33/4808/915/24
Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П.
Суддя-доповідач Гриновецький Б.М.
23 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за його апеляційною скаргою на постанову Коломийського міськрайонного суду від 10.01.2024 року щодо нього,
Цією постановою ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 ч.1 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП на нього накладено штраф 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 23.10.2023 року о 20:15 год. на автодорозі "Н-10" в Коломийському районі, керуючи автомобілем "Renault Duster" «НОМЕР_2» та порушивши пункти 2.3"б", 10.4 ПДР України, виїжджаючи з другорядної дороги перед поворотом ліворуч не врахував дорожню обстановку, не був уважним, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки "Man" « НОМЕР_1 », який рухався в попутному напрямку, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Крім того, ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною й необґрунтованою в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП через істотні порушення процесуального та матеріального права. Зазначає, що він не визнає себе винним. Вказує, що при складанні протоколу, поліцейськими було допущено ряд істотних порушень. Зазначає, що відеозапис події є неповним, оскільки на ньому не відображено проходження ним огляду на стан сп'яніння в Коломийській ЦРЛ, що ставить під сумнів такий результат. Сам акт огляду складено з порушенням законодавства, копію такого акту йому вручено не було. Права йому не було роз'яснено, не забезпечено право на реальну правову допомогу., при цьому він неодноразово наголошував працівникам поліції про те, що він бажає таким правом скористатися. Тому висновок суду про його винуватість у вчиненні правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП є безпідставним. Просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП.
Попередні повернення апелянту апеляційної скарги не є процесуальною перешкодою для продовження апеляційного провадження у цій справі. Клопотання апелянта про поновлення пропущеного апеляційного строку слід задовольнити з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя і дотримання конституційних та конвенційних прав людини на справедливий суд та захист своїх правових інтересів. Причини пропуску цього строку є поважними. Як встановлено, він не брав участі в судовому засіданні, не був належно повідомлений про судове засідання, копію постанови не отримав, потратив час на консультації та допомогу адвоката, значний час виконував бойові завдання ЗСУ на сході України, первинна апеляційна скарга була подана вчасно, однак не була підписана ним, що в сукупності свідчить про поважні причини для поновлення пропущеного апеляційного строку на оскарження постанови суду .
В апеляції ст. 124 КУпАП не оспорюється, тому в цій частині постанова не перевіряється.
Перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні доводи, пояснення апелянта про підтримання апеляції та матеріали справи, апеляційний суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою.
Постанова суду щодо ОСОБА_1 не може залишатися в силі, тому підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення.
При цьому судом першої інстанції не враховано, що згідно конституційних й конвенційних принципів верховенства права, законності й змагальності сторін - людина, її права та свободи є найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суди зобов'язані неупереджено, без прояву обвинувального ухилу і суворо додержуватись вимог Конституції України та чинних законів і міжнародних договорів.
Судом не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства. Ця справа належить до такої категорії проваджень.
В діях ОСОБА_1 є певні ознаки пред'явленого правопорушення, але його вину не підтверджено у встановленому законом порядку поза розумним сумнівом.
Постанова суду не може залишатися в силі через істотні процесуальні порушення, в тому числі права особи на захист.
Суд розглянув справу без ОСОБА_1 без належних даних про його згоду, що є істотним порушення права на захист, правового принципу змагальності сторін та права на справедливий суд, що є безумовною підставою для скасування постанови суду.
Апеляційний суд не може спростувати доводи апелянта, які підтверджуються відеозаписом події про те, що ОСОБА_1 перед початком і під час процедури проходження огляду на стан сп'яніння, не було належним чином роз'яснено і забезпечено право на реальну допомогу адвоката, не роз'яснено право на мовчання і не свідчити проти себе, що є істотними процесуальними порушеннями її конституційного права на правовий захист (ст.59 Конституції України) і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника, що в силу правового принципу «плодів отруєного дерева» дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами.
Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу і його було проголошено вже після виявлення поліцейським ознак сп'яніння і завершення процедури огляду водія.
Обгрунтованими є доводи апелянта про невручення йому копії протоколу, що є істотним порушенням ст. 254 КУпАП і його права на захист та безумовною підставою для скасування постанови суду.
Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини.
За таких обставин апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянта про недоведеність вини ОСОБА_1 , тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, як необґрунтована.
За вищенаведених порушень постанова підлягає скасуванню, а справа підлягала б направленню на новий судовий розгляд. Але згідно ст. 294 КУпАП для повернення справи на новий розгляд в апеляційного суду немає повноважень.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 підлягав би виправданню за недоведеністю його вини, однак чинний КУпАП не передбачає такої підстави.
Тому, враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, верховенства права, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови і закриття справи у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Коломийського міськрайонного суду від 10.01.2024 року щодо нього скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
В решті постанову суду за ст. 124 КУпАП залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Б.М. Гриновецький