справа № 619/6904/24
провадження № 2-а/619/34/24
23 вересня 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дергачі розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектору ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Швайки Володимира Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в атоматичному режимі,-
встановив:
В провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває вищевказана адміністративна справа.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження у справі за адміністративним позовом.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 23.09.2024 не з'явився, надіслав заяву, в якій просив 23.09.2024 справу розглянути без його участі.
Відповідач інспектор ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, повідомявся своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань щодо розгляду справи до суду не надсилав.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Частиною 4 статті 48 КАС України передбачено, що якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Згідно з ч. 5 ст. 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 5 ст. 121 КУпАП, інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме - від імені органів Національної поліції і її територіальних органів, а отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені цим кодексом Кодексу. Тому відповідачем у даних справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових (службових) відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 N 724/716/16-а.
ВС КАС неодноразово зазначав, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень є орган, який таке стягнення наклав, а не конкретна посадова особа вказаного органу.
Правовою позицією ВС/КАС викладеної у справі №742/2298/17 від 17.09.2020 року визначено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Аналіз положень ч. 3 ст. 48 КАС України дає підстави для висновку, що можливість заміни неналежної сторони у справі передбачена лише у суді першої інстанції.
Таким чином, встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи, суд вважає, що відповідачем у даній справі має бути Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції України.
На підставі ч. 3 ст. 80 КАС України суд дійшов висновку про необхідність витребування за ініціативою суду у співвідповідача матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 притягнутого 31.08.2024 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Керуючись статтями 12, 20, 22, 80, 121, 160-161, 171, 248, 257, 262, 268-269, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
Залучити до участі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектору ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Швайки Володимира Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в атоматичному режимі, у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції (03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646, public@patrol.police.gov.ua), а також Управління патрульної поліції в Харківській облаcті Департаменту патрульної поліції (61033 м. Харків вул. Шевченка, 315-А, kharkiv@patrol.police.gov.ua).
Відкласти судове засідання до 12 години 45 хвилин 23 жовтня 2024 року у приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області (вул. Європейька, буд. 63, м. Дергачі, Харківський район, Харківська область).
Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.
Ухвалу з копіями доданих до неї документів надіслати учасникам справи.
Відповідачі у строк до 23 жовтня 2024 року мають право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відзив на позовну заяву (відзив) повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України, з зазначенням місця знаходження оригіналу.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 КАС України, частина друга статті 175 КАС України).
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справи, що розглядається: https://court.gov.ua/fair/sud2010.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Овсянніков