233 № 233/4200/24
23 вересня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представників потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу та клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052380000163 від 30 квітня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,-
В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області знаходиться вказане кримінальне провадження.
В судове засідання з'явились прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представники потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
В судове засідання також з'явилася адвокат ОСОБА_11 . До матеріалів справи був доданий ордер на ім'я адвоката ОСОБА_11 "про надання правничої допомоги ОСОБА_4 ", який за своєю формою є копією ордера, виконаного друкарським способом, заповнений кульковою ручкою.
Відповідно до п. 6, 8 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 слідуючи командам системи. Адвокати, адвокатські об'єднання або адвокатські бюро ініціюють генерування ордерів відповідно від адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об'єднання, адвокатського бюро через офіційний веб-сайт НААУ, в раді адвокатів регіону, або як виняток у передбачених Радою адвокатів України випадках безпосередньо у Національній асоціації адвокатів України.
Згідно з п. 12.14 Положення реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
У вищевказаному рішенні Рада адвокатів України також вирішила дозволити адвокатам України в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону.
З наведеного випливає, що документ, поданий адвокатом ОСОБА_11 на підтвердження своїх повноважень, не відповідає вимогам, які встановлені до ордеру в Положенні про ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Водночас в судовому засіданні вже були присутні захисники обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Адвокат ОСОБА_11 була присутня поруч з ОСОБА_4 протягом судового засідання.
До початку судового засідання прокурор подав клопотання, в якому просив продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з встановленням для обвинуваченого певних обов'язків, зокрема, утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та заборонити залишати житло з 20 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин. Клопотання обґрунтоване тим, що є ризик того, що обвинувачений може вирішити переховуватися від суду та незаконно впливати на вказаних свідків у цьому кримінальному провадженні.
Своєю чергою захисник ОСОБА_5 надав клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання, посилаючись на те, що обвинувачений протягом досудового розслідування та судового розгляду не переховувався від органів досудового розслідування та суду, має стійкі соціальні зв'язки, працевлаштований та мусить працювати, в тому числі з виїздами за межі області, має необхідність відвідувати свою родину, яка знаходиться в іншій області, на свідків цього провадження не впливав, хоча за умов обраного запобіжного заходу мав таку змогу, та в подальшому не має наміру впливати.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 виступили проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, посилаючись на його необґрунтованість, просили задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_3 , потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представники потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 заперечили проти клопотання захисника ОСОБА_5 , посилаючись на його необґрунтованість, просили задовольнити клопотання прокурора.
Представники потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 просили врахувати також наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик того, що обвинувачений може вчинити нове правопорушення, оскільки його не було позбавлено водійських прав і він може знову дозволити собі керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Обвинувачений ОСОБА_4 надав пояснення, відповідно до яких він на теперішній час планує евакуюватися в більш безпечне місце, ніж м. Костянтинівка, шукає приміщення на території всієї України для перевезення обладнання, яке він використовує як фізична особа-підприємець, водночас домашній арешт у вечірній час перешкоджає йому здійснити належні заходи для евакуації через необхідність щоденно до завершення комендантської години та початку дії запобіжного заходу повертатися з віддалених місць.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд встановив таке.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16.08.2024 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 16.10.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи, те, що під час розгляду справи суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_4 , не даючи оцінки доказам, зібраним під час досудового розслідування, та приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, у разі, якщо суд прийде до висновку про винуватість останнього у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, тому наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування, ризику того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які за твердженням прокурора є його знайомими, суд дійшов висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Вирішуючи питання про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слід зазначити таке.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи те, що на теперішній час судом не встановлено, що ОСОБА_4 порушував обов'язки, покладені на нього судом, хоча мав таку можливість з огляду на характер раніше обраного щодо нього запобіжного заходу, зважаючи на те, що в місті Костянтинівці оголошено евакуацію цивільного населення у зв'язку з інтенсифікацією обстрілів міста ров, суд дійшов висновку про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який ОСОБА_4 має відбувати за адресою свого проживання в м. Костянтинівці, є надмірним, оскільки позбавить ОСОБА_4 можливості вчасно евакуюватися в разі настання реальної загрози його життю та здоров'ю у зв'язку з обстрілами ров та їх наближенням до м. Костянтинівка. Також судом враховано, що на теперішній час ОСОБА_4 працевлаштувався та є самозайнятою особою, а також має родину, яка знаходиться в Кіровоградській області, та члени якої є внутрішньо переміщеними особами.
А отже, суд дійшов висновку про те, що такий запобіжний захід як особисте зобов'язання буде достатнім на теперішній час для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора.
Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити клопотання прокурора ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5 та змінити запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладанням на нього певних обов'язків.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 179, 193-194, 392 КПК України,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу та клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.
Змінити раніше обраний запобіжний захід та застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за викликом суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд;
- утримуватися від спілкування особисто та через третіх осіб, за допомогою будь-яких технічних засобів, через мережу інтернет зі свідками: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання ним покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії обов'язків - до 22 листопада 2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1