Справа №: 398/4344/24
провадження №: 3/398/1809/24
Іменем України
"20" вересня 2024 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко Ірина Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградської області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 114239 від 19 серпня 2024 року, цього дня о 00 год. 35 хв. в Кіровоградській області, м. Олександрії, по вул. 6-го Грудня, 8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ DAEWOO, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 114251 від 19 серпня 2024 року, цього дня о 00 год. 50 хв. в Кіровоградській області, м. Олександрії, по вул. 6-го Грудня, 8, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ DAEWOO, державний номерний знак НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «а» п. 2.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконав процесуального обов'язку щодо своєчасної явки до суду, не повідомив про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надав, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
В своєму рішенні від 29 червня 2007 року по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, постанові Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Порядок), Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
За змістом п. п. 3, 4 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 3 Порядку огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що огляд на стан алкогольного сп'яніння здійснюється поліцейським на місці зупинки транспортного засобу або у закладах охорони здоров'я. У випадку встановлення ознак алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу, поліцейський повинен запропонувати такому водію пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я. А у випадку відмови водія від проходження огляду поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення.
Під час розгляду справи за наявними матеріалами суддею встановлено, що після зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , в ході спілкування з останнім поліцейський виявив у нього ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився.
Зазначені обставини підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 114239 від 19 серпня 2024 року, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та в якому розкрито суть адміністративного правопорушення;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;
- відеозаписом із бодікамер патрульних поліції, що є додатком до протоколу від 19 серпня 2024 року серії ЕПР1 № 114239.
У рішенні від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
За таких обставин, суддя вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними та допустимим і доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи зазначене, суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП суддя зазначає наступне.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, ч. 3 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а ч. 4 - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 19 серпня 2024 року серії ЕПР1 № 114251, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та в якому розкрито суть адміністративного правопорушення;
- довідкою Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про наявність повторності, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП відповідно до постанови серії БАД № 82029 від 01 січня 2024 року;
- постановою серії БАД № 82029 від 01 січня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП;
- довідкою Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Інформаційно-телекомунікаційної системи «ІПНПУ» підсистеми НАІС «Посвідчення» посвідчення водія не отримував;
- копією постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспорними засобами строком на 10 років;
- відеозаписом із бодікамер патрульних поліції, що є додатком до протоколу від 19 серпня 2024 року серії ЕПР1 № 114251.
Дослідивши докази у справі, які суддя визнає належними, допустимими, та такими, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Враховуючи характер адміністративних правопорушень, які стали наслідком порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, особу правопорушника, ступінь його вини, суддя дійшов висновку про необхідність накладення на нього:
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки, правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП є більш серйозним, ніж правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, то на ОСОБА_1 необхідно накласти остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суддя не вбачає підстав для застосування додаткових стягнень у виді позбавлення права керування транспортним засобом та оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки відповідно до постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2024 року ОСОБА_1 позбавлено права керування строком на 10 років, а відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 114251 транспортний засіб ЗАЗ DAEWOO, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 належить іншій особі.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 встановлено, що суди не вправі застосовувати як адміністративне стягнення позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. Цією ж постановою передбачено, що оплатне вилучення транспортного засобу не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот ) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати штрафу: назва платежу: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; номер рахунку UA658999980313000149000011001; отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.
Реквізити для сплати судового збору: назва платежу: Надходження від стягнення судового збору на користь держави; номер рахунку UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя Ірина Петрівна Шинкаренко