Справа № 149/2840/24
Провадження №2-а/149/78/24
Номер рядка звіту 129
іменем України
20.09.2024 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М. В.,
при секретарі Поліщук Л. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
06.09.2024 до суду надійшов зазначений вище позов, який мотивовано тим, що 20.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки другий екземпляр протоколу про адміністративне правопорушення йому не вручено. Вказує про відсутність у його діях складу інкримінованого йому правопорушення та безпідставність посилання в оскаржуваній постанові на "Порядок організації та ведення військового обліку призовників військовозобов"язаних та резервістів" від 30.12.2022 №1487. Крім того, законодавством, яке діяло станом 1998 рік не встановлювались строки постановки на військовий облік. Також зазначає про те, що на розгляд справи, який мав відбутися 20.08.2024 він з'явився, однак йому було повідомлено що розгляд справи переноситься на іншу дату, оскільки начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутній на роботі, справа буде розглядатися 28.08.2024. Так, 28.08.2024 позивач знову з'явився до РТЦК, де йому вручили постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка була винесена 20.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .. В зв"язку з викладеним, просить позовні вимоги задоволити та скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення № 558 від 20.08.2024.
12.07.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому ІНФОРМАЦІЯ_3 позовні вимоги не визнає, посилаючись на їх безпідставність, тому просить відмовити у задоволені позову.
13.09.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив де він зазначає, що у відзиві на адміністративний позов відповідачем правомірність оскаржуваної постанови не доведено, доводів та обгрунтувань позову не спростовано. В зв"язку з чим просить позовні вимоги задоволити.
Суд, дослідивши зміст поданих заяв по суті та долучені докази, встановив таке.
Згідно витягу з книги протоколів Хмільницької комісії з питань прописки від 21.10.1998 року ОСОБА_1 рішенням комісії з питань прописки визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за ст 31б наказу МОУ №2 від 1994 (а.с.25)
12.08.2024 стосовно позивача складено протокол № 558 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме за те, що він не перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних, особисто не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення військово-облікового документа, що має ознаки ухилення від військового обліку, що є порушенням п.2ч.1 ст. 37 ЗУ "Про військовий обов"язок і військову службу" та абз. 2 пп1 п1 ч.1 Правил військового обліку призовиків, військово зобов"язаних та резервістів.
20.08.2024 постановою № 558 у справі про адміністративне правопорушення позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. За змістом оскаржуваної постанови позивач будучи зарахованим в запас рішенням призовної комісії від 21.10.1998 та в порушення вимог п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, абз. 18 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, внаслідок чого позивач з жовтня 1998 та по теперішній час не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання та для оформлення військово-облікового документа до цього часу не з'являвся, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Позивач порушив вимоги п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" , абз. 2 пп1 п1 ч.1 Правил військового обліку призовиків, військово зобов"язаних та резервістів. Внаслідок своїх дій ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення, яке почалося у жовтні 1998 року, коли громадянин особисто мав з"явитись для взяття на військовий облік та яке закінчилось у серпні 2024 коли ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою для взяття на військовий облік. ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. ОСОБА_1 на розгляд справи з'явився.(а.с.7, 23)
Згідно витягу №1513801-12072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов"язаних та резервістів ОСОБА_1 станом на 12.07.2024 на військовому обліку не перебуває (а.с 6)
Згідно довідки до акта огляду МСЕК від 06.11.2019 ОСОБА_1 інвалід другої групи загального захворювання безтерміново (а.с. 8).
Зважаючи на встановлені обставини, суд виходить з такого.
Згідно вимог Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (станом на 1998 рік ) оборона країни від збройної агресії належить до найважливіших функцій держави і є справою всього народу України. Захист України - конституційний обов'язок кожного її громадянина.
Виконання Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" покладається на громадян України, центральні органи державного управління, органи місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування, громадські об'єднання, підприємства, установи та організації, незалежно від підпорядкування і форм власності.
Виконання військового обов'язку в запасі у мирний час полягає в додержанні порядку і правил військового обліку, проходженні зборів, збереженні та вдосконаленні
військовозобов'язаними знань, навичок і умінь, необхідних для виконання ними обов'язків військової служби, а у воєнний час - відповідно до військово-облікових чи цивільних спеціальностей. (ст.2 )
Усі військовозобов'язані та призовники підлягають військовому обліку. Військовий облік військовозобов'язаних і призовників є загальнодержавною системою обліку та аналізу призовних ресурсів у державі, придатних до військової служби. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, місцевої державної адміністрації та органами місцевого самоврядування. Військовий облік усіх військовозобов'язаних і призовників провадиться за місцем їх проживання і поділяється на загальний, спеціальний, персонально-якісний та персонально-первинний облік. Військовий облік військовозобов'язаних і призовників здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 33)
Для оформлення взяття на військовий облік усі військовослужбовці та особи, які служили за призовом і звільнені в запас, після повернення до місця проживання зобов'язані у триденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів. В разі зміни місця проживання на строк більш як півтора місяця, вибуття у службові відрядження, на навчання, у відпустку або на лікування на строк більше трьох місяців військовозобов'язані та призовники повинні знятися з військового обліку за місцем проживання, а після прибуття на нове постійне або тимчасове місце проживання - стати у триденний строк на військовий облік. (ст. 37)
Військовозобов'язані та призовники в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси, освіти, місця роботи і посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про це орган, де вони перебувають на військовому обліку.
Отже, обов"язок у визначений зазначеним законом строк звернутись до районних (міських) військових комісаріатів з метою взяття на військовий облік покладався на осіб до числа яких позивач не входить. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Вподальшому в Закон України ""Про загальний військовий обов'язок і військову службу" неодноразово вносились зміни, проте строки звернення військовозобов"язаного до районних (міських) військових комісаріатів з метою взяття його на військовий облік , не встановлювались.
Відповідач вказує у відзиві та з оскаржуваної постанови вбачається про порушення позивачем абз. 18 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016, п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, який діє з 05.01.2023.
За змістом вказаних норм взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. Однак у цих нормах також не визначено строків звернення військовозобов'язаного для взяття його на військовий облік.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18.05.2024, внесено зміни до статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за змістом яких громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, серед іншого, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно витягу з ЄДР призовиків, військовозобов"язаних та резервістів ОСОБА_1 12.07.2024 звернувся до Управління "Центр надання адміністративних послуг" Хмільницької міської ради з метою уточнення своїх персональних даних. Будь-яких інших дій, закон не зобов"язує вчиняти.
Відповідно до ч. 10 абз. 3 ст. 1 ЗУ Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, з метою взяття особи на військовий облік територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють виклик особи.
Доказів, що ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом, матеріали справи не містять.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію", який набрав чинності 19.05.2024, внесено зміни до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за змістом яких статтю 210 доповнено частиною 3, якою встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, тобто порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період.
За викладених обставин, судом не встановлено порушення позивачем правил військового обліку, в особливий період.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколомпро вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС Україниналежними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, зокрема те, що правомірність прийнятого рішення, а також підстави притягнення позивача до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП відповідачем не доведено, суд доходить висновку про задоволення позову, скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При задоволенні позову стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 251, 280 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 79, 132, 139, 162, 205, 246, 250, 286 КАС України, суд,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №558 від 20.08.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді 17000 штрафу, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користьдержави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Марина РОБАК