Справа № 144/1095/24
Провадження № 2-а/144/2/24
"11" вересня 2024 р. смт. Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Бондарук О.П.,
з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,
представника відповідача - Даценка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження, в залі суду в смт. Теплик справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, -
22.07.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову № 231 від 11 липня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, провадження у справі закрити.
Позов обґрунтовує тим, що 11 липня 2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 , розглянувши протокол про адміністративне правопорушення № 231 від 02.07.2024 року, складений провідним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , виніс постанову № 231, якою визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Вказує, що з такою постановою він не згідний, так як Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» до 19.05.2024 не визначав строку виконання громадянами України військового обов'язку, зокрема і щодо виконання правил військового обліку, а з 19.05.2024 в Законі №2232-ХП діє положення ч. 10 ст. 1, яким визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Окрім цього стверджує, що згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами яких є державні органи. Тобто відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, відповідач повинен був одержати відомості в електронному вигляді з Реєстру шляхом електронної інформаційної взаємодії відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
12.08.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на те, що з 30 травня 2006 року Позивач має зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою у паспорті серії НОМЕР_1 . Згідно витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 з 31 березня 2005 року був взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, після зміни свого місця проживання, з червня 2006 року та по червень 2024 року ОСОБА_1 не став на військовий облік за зареєстрованим місцем проживання у третьому ІНФОРМАЦІЯ_1 . 27.06.2024 року Позивач особисто прибув для взяття на військовий облік, однак при опрацюванні звернення Позивача старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_4 02.07.2024 року було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 з травня 2006 року по теперішній час не перебував на військовому обліку за своїм задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання. Внаслідок своїх дій громадянин ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення. Що стосується посилань Позивача на примітку до ст. 210 КУпАП, то можливість отримувати інформацію про військовозобов'язаного шляхом електронної інформації взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних держателями яких є державні органи, ІНФОРМАЦІЯ_3 мають лише у разі перебування військовозобов'язаного на вйськовому обліку. Відтак положення примітки до статті 210 КУпАП не застосовуються, оскільки громадянин ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку та притягується до адміністративної відповідальності саме за неперебування на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання, а не за порушення вимог пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
15.08.2024 Позивачем подано відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому він з посиланням на норми законодавства, стверджує, що не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки дана норма введена в дію лише 19.05.2024 року, одночасно з вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, що він і зробив 27.06.2024 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, у поданій до суду письмовій заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача згідно довіреності - старший офіцер відділення обліку мобілізаційної роботи третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 капітан ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти позову, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши представника відповідача, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на таку, відповіддю на відзив, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши позицію сторін, приходить до наступного висновку.
02.07.2024 провідний спеціаліст відділення обліку мобілізаційної роботи третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , керуючись положеннями ст.ст. 235, 254, 256 КУпАП, склала протокол № 231 про те, що ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (до 05.01.2023 року абз. 18 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №921), з травня 2006 року будучи зареєстрованим та проживаючим в смт Теплик Гайсинського району Вінницької області, досягнувши граничного віку призовника, не прибув до третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_5 ) для взяття на вйськовий облік військовозобов'язанихза своїм задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, внаслідок чого по теперішній час не перебував на військовому обліку за своїм задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначене підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і відсутністю військово-облікового документу, що має ознаки ухилення громадянина ОСОБА_1 від військового обліку.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення позивач надав пояснення про те, що «Положення про штрафи не застосовуються, якщо у військомату є можливість отримати дані військовозобов'язаного з державних реєстрів».
ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, визначені ст. 268 КУпАП, доведено зміст ст. 63 Конституції України та доведено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год. 11.07.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 у кабінеті №6, другий примірник протоколу отримав, що засвідчено особистим підписом позивача.
11.07.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 полковник ОСОБА_2 , розглянувши протокол про адміністративне правопорушення за вх. № 4931 від 02 липня 2024 року, постановив оскаржувану постанову № 231 від 11 липня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
В оскаржуваній постанові вказано, що громадянин ОСОБА_1 , в порушення вимог ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (до 05.01.2023 року абз. 18 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №921), з травня 2006 року будучи зареєстрованим та проживаючим в смт Теплик Гайсинського району Вінницької області, досягнувши граничного віку призовника, не прибув до третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_5 ) для взяття на вйськовий облік військовозобов'язанихза своїм задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, внаслідок чого по теперішній час не перебував на військовому обліку за своїм задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначене підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і відсутністю військово-облікового документу, що має ознаки ухилення громадянина ОСОБА_1 від військового обліку. Внаслідок цього останнім було порушено вимоги п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 2 пп. 1 п. 1 та пп. 7 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМ України № 1487 від 30 грудня 2022 року. Можливості отримання персональних даних громадянина ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи не було можливим, оскільки останній не перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та не значився у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядку №1487).
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема відомості про місце проживання та місце перебування, місце роботи, посада тощо ( ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, яка виразилась у неприбутті військовозобов'язаного у семиденний строк після прибуття до нового місця проживання до ІНФОРМАЦІЯ_4 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_5 ) для взяття на військовий облік за своїм задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання.
За змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.
Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не містять визначення поняття «триваюче» правопорушення.
Разом із тим, у теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності.
Триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов'язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває протягом значного часу, і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Як слідує з правових висновків, викладених в п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03.05.2018 року по справі №487/2854/17,Кодекс України про адміністративні правопорушенняне містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
З матеріалів справи вбачається, що обов'язок прибути для взяття на військовий облік за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 виконано 27.06.2024 року, хоча зареєстрував місце проживання за адресою АДРЕСА_1 ще 30.05.2006 року, що свідчить про вчинення ним триваючого адміністративного правопорушення.
Саме з 30.05.2006 року у позивача виник обов'язок у семиденний строк після прибуття до нового місця проживання стати на військовий облік, однак суд зазначає, що до 19.05.2024, тобто до набуття чинності Законом №3696-ІХ, яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, відповідальність за інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення не існувала. А тому обов'язок у семиденний строк після прибуття до нового місця проживання стати на військовий облік почав свій відлік з 19.05.2024 року, а закінчилось триваюче правопорушення 27.06.2024 року виконанням ОСОБА_1 передбаченого Законом обов'язку.
Суд зазначає, що позивач дійсно після оголошення указу Президента України «Про загальну мобілізацію» зобов'язаний був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, зазначений частиною 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», незалежно від будь яких обставин, оскільки він був обізнаний про дію на території України воєнного стану, який триває і по теперішній час.
Бездіяльність позивача суд розцінює, як ухилення громадянина ОСОБА_1 від військового обліку.
Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до частини 3 ст. 14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Так, згідно п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року (до 05.01.2023 року абз. 18 п. 56 Порядку Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 07 грудня 2016 року), взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Згідно п. 15 вказаного Порядку у разі звернення призовника, військовозобов'язаного або резервіста до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів за новим задекларованим місцем проживання в його військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки про взяття на військовий облік за новим місцем проживання.
Тобто взяття на військовий облік військовозобов'язаного за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання здійснюється за його особистої присутності.
У відповідності до вимог ст. 6 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Окрім того, ч. 3 ст. 13 Закону передбачено, що до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформацію наведено у абзацах від третього до двадцятого частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII.
Відповідно до пункту ч. 2 ст. 38 Закону №2232-XII органи реєстрації місця проживання чи перебування осіб (крім випадків, передбачених Кабінетом Міністрів України) зобов'язані здійснювати реєстрацію за місцем проживання або перебування призовників, військовозобов'язаних та резервістів лише в разі наявності в їхніх військово-облікових документах позначок районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України про перебування на військовому обліку за місцем проживання, що реєструється, а у разі декларування місця проживання призовників, військовозобов'язаних та резервістів за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, органи реєстрації місця проживання чи перебування осіб здійснюють декларування місця проживання зазначених осіб відповідно до Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".
У ОСОБА_1 згідно матеріалів справи військово-обліковий документ був відсутній, тому вказана норма не звільняє ОСОБА_1 виконати свій обов'язок - стати на військовий облік за зареєстрованим місцем проживання.
Вказане свідчить про те, що положення примітки до статті 210 КУпАП не підлягає застосуванню в розглядуваному випадку, у зв'язку з відсутністю у відповідача, як у органу адміністрування Реєстру, можливості отримати інформацію щодо персональних даних ОСОБА_1 з інших інформаційно-комунікаційних систем, оскільки він не перебував на військовому обліку.
Посилання Позивача на те, що він не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки дана норма введена в дію лише 19.05.2024 року, одночасно з вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, на увагу не заслуговують, оскільки з моменту оприлюднення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, то громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Слід зазначити, що 02.07.2024 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 , в яких зазначив, що не перебував на військовому обліку за місцем проживання тому, що не знав правил військового обліку. Вину свою визнає та в подальшому зобов'язується дотримуватися правил військового обліку (а.с. 41).
Відтак, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно.
Згідно із приписами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування не вбачає.
Відповідно до 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 77, 241, 243-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 16 вересня 2024 року.
Суддя