Справа № 201/2653/24
Провадження № 2-а/201/31/2024
20 вересня 2024 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Покопцева Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, -
Позивач зазначила, що 20.02.2024 року їй стало відомо про відкриття виконавчого провадження № 74212482, яке було відкрито на підставі постанови відповідача. Також, державним виконавцем було проінформовано позивача про те, що повідомлення № ІД01262250 від 17.09.2023 року було зроблено щодо автомобіля Peugeot 308 (н/з НОМЕР_1 ). 26.02.2024 року та з депозитного рахунку позивача за вказаним виконавчим провадженням було стягнуто грошові кошти у сумі 1048 грн. З матеріалів адміністративної справи, які містяться на порталі відповідача вбачається, що вищезазначений автомобіль був припаркований біля прилеглої території, а саме: біля в'їзду у двір будинку АДРЕСА_1 . Зазначена прилегла територія ніяк не може бути сприйнята як проїзна частина, в розуміння ПДР України. Таким чином, місце, де був припаркований автомобіль, не є тротуаром. Крім того, вказує, що повідомлення про порушення правил зупинки, стоянки не заходилось на лобовому склі транспортного засобу. Відповідачем про порушення правил зупинки, стоянки жодним чином не повідомлялось ані позивачу, а ні власнику транспортного засобу. В застосунок Дія також повідомлення не надходило. На підставі викладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії 1ДІ № 00435917 до повідомлення серії ІД № 01262250 від 25.10.2023 року, а також стягнути з відповідача на користь позивача сплачені нею кошти на виконання зазначеної постанови у розмірі 1048 грн. 00 коп. та судові витрати.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 року указану позовну заяву передано для розгляду судді Покопцевої Д.О.
Ухвалою судді від 06.03.2024 року було відкрито провадження у справі за указаною позовною заявою.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позивачем не вірно зазначено предмет спору, а саме те, що позивач оскаржує повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності. Проте, повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності носить інформативний характер та не є актом суб'єкту владних повноважень, а тому не підлягає оскарженню. Зазначає, що позивачем до позову не було додано оскаржувану постанову, а також клопотання про її витребування. Також вказує, що позивачем було здійснено стоянку транспортного засобу на тротуарі в місці, яке не позначено відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками. Крім того, позивачем у позові зазначено, що її транспортний засіб припаркований біля прилеглої території, а саме: біля в'їзду у двір будинку АДРЕСА_1 . Проте, звертає увагу суду, що прилегла територія згідно визначення ПДР України при значена для в'їзду або виїзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо, але не стоянки, а позивач в позові стверджує, що місце зупинки транспортного засобу не у дворі будинку, а біля. Враховуючи вищевикладене, обставини дотримання п.п. в п. 15.10 ПДР України на які посилається позивач, у даному випадку не можуть бути застосовані та не можуть бути підставою для звільнення позивача від адміністративної відповідальності, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
З'ясувавши доводи та аргументи позивача, викладені в позовній заяві, заперечення відповідача, обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 25.10.2023 року головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенко Дмитром Івановичем прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 1ДІ № 00435917, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу розміром 340 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 17.09.2023 року о 10 годині 09 хвилин транспортним засобом Peugeot 308, р.н. НОМЕР_1 здійснено стоянку в районі будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , чим вчинено порушення стоянки, а саме: порушено вимоги п.п. б п. 15.10 розділу 15 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В ході розгляду справи, було встановлено, що власником вищевказаного транспортного засобу є ОСОБА_2 , що також було підтверджено позивачем.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено ч.1 ст. 219 КУпАП, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування (ч.3 ст. 219 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно з ч.2, ч.4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Порядок розгляду порушень, які зафіксовано в режимі фотозйомки, передбачено положеннями 279-1, 279-4 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно ст.279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п'яти днів з моменту отримання звернення.
У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Слід звернути увагу, що відповідачем до відзиву додано поштове повідомлення про направлення власнику транспортного засобу повідомлення про накладення штрафу, а саме ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, дане повідомлення останнім отримано не було за відсутністю адресата за вказаною адресою.
Тобто, відповідачем у повному обсязі були виконані вимоги, передбачені ст. 279-1 КУпАП.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
За пунктом 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Крім того, у п. 1.5 ПДР, вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно п. 1.10 ПДР, зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо), а стоянка згідно цього ж пункту ПДР - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Відповідно до п. 1.10 ПДР, тротуар - це елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
Згідно з п.п. «б» п.15.10 ПДР, стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).
При цьому, у пункті 15.10 в) передбачено, що стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 17 травня 2018 року у справі №750/3679/17 транспортний засіб має бути припаркований на краю тротуару, що примикає до проїзної частини та розташований таким чином, щоб він не створював перешкоди для руху пішоходів та інших учасників руху. Отже, однією з умов для застосування винятку щодо заборони стоянки на тротуарі для легкових автомобілів (якщо такі поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м), є припаркування автомобілю на краю тротуару, який примикає до проїзної частини.
За правилами ПДР краєм тротуару є зовнішній бік тротуару, що знаходиться біля дорожньої полоси для руху транспортних засобів.
Тобто, край тротуару, визначений однією з умов пп. «в» п. 15.10 ПДР України для стоянки легкових автомобілів та мотоциклів, це зовнішній край тротуару, який примикає до проїзної частини.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, також повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 постанови).
На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем до суду надано фотознімки, відповідно до яких належний позивачу транспортний засіб Peugeot, номерний знак НОМЕР_1 , залишено для стоянки на тротуарі у місці, де немає місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками. При цьому, автомобіль припаркований не на краю тротуару, а безпосередньо на тротуарі, що спростовує посилання позивача дотримання нею п.п. в п. 15.10 ПДР України.
Таким чином, наведені позивачем доводи не спростовують факт вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та не можуть бути тими обставинами, що звільняють її від відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на вказані норми та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Частинами 1, 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 134, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286, 295 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Д.О. Покопцева