Справа № 211/3948/24
Провадження № 2-о/211/107/24
Іменем України
23 вересня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Ткаченко С.В.,
при секретарі: Бірж Д.В.,
за участю заявника ОСОБА_1 , її представника Ступак Я.О. , заінтересованої особи ОСОБА_3 , її представника Івасик Т.Р. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ,-
заявник через свого представника, адвоката Ступак Я.О. звернулася до суду з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Просить суду встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з січня 2002 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ( день смерті ОСОБА_6 ). Обґрунтовуючи свої вимоги, тим, що ОСОБА_1 з ОСОБА_6 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу понад 20 років. Всі ці роки разом працювали, вели спільне господарство, піклувались один про одного, мали спільний бюджет, разом проводили дозвілля. В період хвороби заявниця постійно здійснювала догляд за своїм чоловіком, забезпечувала для нього належні умови життя, в тому числі матеріальні, тому на відміну від його батьків, має першочергове право на отримання спадщини, як його дружина, тобто спадкоємець першої черги.
05 липня 2024 року ухвалою суду заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.
16 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника заінтересованої особи ОСОБА_3 , адвоката Івасик Т.Р. до суду надійшло клопотання про залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу без розгляду на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України. Обґрунтовуючи клопотання, тим, що заінтересована особа ОСОБА_3 є матір'ю померлого ОСОБА_6 , а отже є спадкоємцем першої черги в силу ст. 1261 Цивільного кодексу України, встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, про що просить заявниця буде прямо вливати на обсяг спадкового майна, на яке має законне право заінтересована особа, що унеможливлює вирішення даного питання в порядку окремого провадження.
Більш того, ОСОБА_3 заперечує проти доводів та аргументів, які зазначає заявниця, дані доводи є надуманими та такими, що не відповідають дійсним обставинам та тим відносинам, що склалися між померлим сином заінтересованих осіб та заявницею.
У судовому засіданні представник Івасик Т.Р. та заінтересована особа ОСОБА_3 клопотання підтримали, та з підстав викладених у клопотанні просили залишити заяву без розгляду.
ОСОБА_1 та її представник Ступак Я.О. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання посилаючись на відсутність спору . Вважають, що спосіб захисту своїх прав заявниця вибрала вірно, та таким чином зможе підтвердити наявність юридичного факту, що має юридичне значення. Встановлення такого факту лише надасть можливість останній звернутися до нотаріуса із заявою щодо прийняття спадщини після смерті її чоловіка, що не може бути оціненим як спір про право, оскільки такі обставини стосуються лише подружжя.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За ч.ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі № 1-8/99 про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно із ч. 2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
В постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 викладено висновок про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Як вбачається зі змісту заяви та даний факт підтвердила представник заявника в судовому засіданні, що встановлення факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_6 однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу необхідне для реалізації спадкових прав після смерті померлого.
Крім того, не погоджуючись із заявою ОСОБА_1 представник заінтересованої особи ОСОБА_3 , адвокат Івасик Т.Р. вказує, що між матір'ю померлого та заявницею виник спір з приводу оформлення спадкових прав.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки при розгляді заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
З урахуванням спору про право заява ОСОБА_1 має розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження.
Отже, на підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що заявлена вимога через наявність спору про право підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а сама заява - залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 251, 253, 259, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявниці, що вона має право подати позов на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: С. В. Ткаченко
Повний текст ухвали складено 23 09 2024