Справа № 201/10855/21
Провадження № 2/175/1239/24
10 вересня 2024 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
з участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В жовтні 2021 року позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 18 квітня 2019 року в розмірі 70047,97 грн., а також судові витрати по справі у розмірі 2270,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 квітня 2019 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №б/н, на підставі якого відповідачка приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.
На підставі вказаної анкети-заяви відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг.
У порушення умов вказаного договору відповідачка не виконала належним чином свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим, станом на 26 серпня року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 70047,97 грн., яка складається з наступного: заборгованості за кредитом у розмірі 48171,80 грн. та заборгованості по відсоткам 21876,17 грн. Зазначену суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.
25 березня 2022 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення при заочному розгляді справи.
За заявою відповідачки про перегляд заочного рішення від 25 березня 2022 року, ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2022 року,- скасовано.
09 травня 2024 року на адресу суду від представника відповідачки ОСОБА_1 за ордером на надання правничої допомоги ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому представник зазначив, що анкета-заява від 18 квітня 2019 року на яку посилається позивач не містить відомостей про розмір кредитного ліміту, базової відсоткової ставки, вид кредитної карти та посилання на паспорт споживчого кредиту, а тому не може бути складовою договору. У зв'язку із чим, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.
Суд установив, що 18 квітня 2019 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, згідно з умовами якого було відкрито картковий рахунок на ім'я відповідачки. У вказаній заяві зазначено, що позичальник згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг, умови якого позичальнику зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Також, 18 квітня 2019 року ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», згідно з умовами якого відповідачці надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку. Підписанням Паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», сторони кредитного договору погодили основні умови кредитування, розмір процентної ставки вартості кредиту, порядок повернення кредиту.
Як убачається зі змісту вищевказаного кредитного договору, свої зобов'язання банк перед відповідачем виконав.
На підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, позивач надав суду довідку про відкриття рахунку на ім'я ОСОБА_1 та видану картку, довідку за лімітами за період з 18 квітня 2019 року по 21 лютого 2024 року, копію Анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та правил надання послуг від 18 квітня 2019 року, копію паспорту споживчого кредиту, а також виписку по картці, яка містить відомості та свідчить про використання відповідачкою кредитних коштів, зняття готівки з картки, здійснення платежів по погашенню кредиту, що свідчить про існування договірних зобов'язань перед АТ «Акцент-Банк».
Із розрахунку заборгованості, наданого АТ «Акцент-Банк», убачається, що відповідачкою за кредитним договором №б/н від 18 квітня 2019 року не в повному обсязі сплачувалися платежі за кредитом, у зв'язку з чим, станом на 26 серпня року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 70047,97 грн., яка складається з наступного: заборгованості за кредитом у розмірі 48171,80 грн. та заборгованості по відсоткам 21876,17 грн.
Отже, відповідачкою були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як установлено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті1048 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд вбачає підстави для задоволення позову та присудження до стягнення заборгованості за договором на користь позивача у зазначеному вище розмірі.
Внаслідок викладеного, суд приходить до висновку, що аргументи позивача, наведені в позові в цій частині, обґрунтовані та підтверджені належними, допустимими й достовірними доказами, а тому є всі підстави для задоволення позову щодо присудження до стягнення на користь позивача з відповідачки вищезазначеної заборгованості за кредитним договором, яка підтверджена розрахунками, доданими до позову та заявленому позивачем до стягнення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір в сумі 2270,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №Б/Н від 18 квітня 2019 року у розмірі 70 047,97 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 48 171,80 грн. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 21 876,17 грн., а також судові витрати по справі у розмірі 2270,00 грн., а всього стягнути 72 317,97 грн..
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Озерянська Ж.М.