іменем України
Справа № 210/4181/24
Провадження № 2/210/1432/24
16 вересня 2024 року суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Літвіненко Н.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
19 липня 2024 року до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики .
На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, 22.07.2024 судом було здійснено електронний запит до Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради..
Відповідно до відповіді Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 15.03.2013 по теперішній час.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що вищевказана позовна заява не підсудна Дзержинському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та підлягає направленню до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, виходячи з наступного.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Відповідно до статі 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Отже, з отриманої відповіді встановлено, що справа не підсудна Дзержинському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які, через їх особливість, можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Правила визначення місця виконання зобов'язання передбачено статтею 532 ЦК. При цьому слід ураховувати, що правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, пункт 4 частини першої статті 532 ЦК) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності. (Постанова ПЛЕНУМА ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ №3 від 01.03.2013 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ").
Місце укладання договорів визначено ст. 647 ЦК України.
Отже, правила ч. 8 ст. 28 ЦПК України застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
Так, оригінал боргової розписки хоча і містить адресу фактичного місця проживання відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , однак відсутні особливості, стосовно виконання зобов'язання лише в певному місці.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до положень ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи те, що зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, суд вважає необхідним направити цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (50099, м. Кривий Ріг, вул. Великого Кобзаря, 12).
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187 ЦПК України, суддя
Направити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позикидо Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (50099, м. Кривий Ріг, вул. Великого Кобзаря, 12) для розгляду за підсудністю.
Копію ухвали направити позивачу до відома.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: Н. А. Літвіненко