19 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 870/7/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В. В. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Фермерське господарство «Західний Буг»
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду
від 13.08.2024
та на ухвалу Західного апеляційного господарського суду
від 29.08.2024
суддя: Бонк Т.Б.
у справі № 870/7/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ятидні» від 21.05.2024
про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 10.05.2024
у третейській справі № 443/03.24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ятидні»
до Приватного підприємства «Фермерське господарство «Західний Буг»
про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
17.09.2024 Приватне підприємство «Фермерське господарство «Західний Буг» звернулось до Верховного Суду із апеляційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 та на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 у справі № 870/7/24, сформована в системі "Електронний суд" 17.09.2024.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства «Фермерське господарство «Західний Буг» у справі № 870/7/24 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Картере В.І., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 17.09.2024.
Відповідно до частин першої та другої статті 24 Господарського процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2 і 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
За змістом частини другої статті 253 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 25 вказаного Кодексу.
Таким чином, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції.
Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги визначені статтею 258 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи із вимог пунктів 2, 5 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб-громадян України), номери засобів зв'язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
18 жовтня 2023 набрав чинності Закон України №3200-ІХ від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами". Вказаним законом внесені відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до частин 1 та 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, у редакції від 18.10.2023 у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що Приватне підприємство «Фермерське господарство «Західний Буг», відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, починаючи з 18.10.2023 зобов'язане бути зареєстрованим в обов'язковому порядку в електронному кабінеті.
Разом з тим, Приватним підприємством «Фермерське господарство «Західний Буг», на виконання вимог п. 2 ч. 2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім того, виходячи із вимог прохальної частини апеляційної скарги, скаржник - Приватне підприємство «Фермерське господарство «Західний Буг» просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 у справі № 870/7/24, та ухвалити нове рішення, яким у видачі судового наказу на примусове виконання рішення третейського суду Товариству з обмеженою відповідальністю «П'ятидні» відмовити.
Підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду визначені статтею 355 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, скаржником в апеляційній скарзі не зазначено, не мотивовано та не обґрунтовано, з якої (яких) саме підстави (підстав), виходячи із вимог статті 355 Господарського процесуального кодексу України, він просить суд відмовити у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду та, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваної ухвали про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на зазначене, апеляційна скарга Приватного підприємства «Фермерське господарство «Західний Буг» на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 та на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 у справі № 870/7/24 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Також, апеляційна скарга Приватного підприємства «Фермерське господарство «Західний Буг» містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 та ухвали Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 у справі № 870/7/24.
Проте, оскільки апеляційна скарга Приватного підприємства «Фермерське господарство «Західний Буг» на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 та на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 у справі № 870/7/24 підлягає залишенню без руху, то розгляд вищезазначеного клопотання буде здійснено колегією суддів при розгляді питання про можливість відкриття апеляційного провадження, у разі усунення недоліків, які допущені при поданні апеляційної скарги, у встановлені судом строки.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фермерське господарство «Західний Буг» на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 та на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 у справі № 870/7/24 залишити без руху.
2. Надати Приватному підприємству «Фермерське господарство «Західний Буг» строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Приватному підприємству «Фермерське господарство «Західний Буг» усунути недоліки апеляційної скарги шляхом зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
4. Приватному підприємству «Фермерське господарство «Західний Буг» зазначити підставу (підстави), виходячи із вимог статті 355 Господарського процесуального кодексу України, на підставі якої (яких) він просить суд відмовити у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду та, зазначити в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваної ухвали про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
5. У разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді В. І. Картере
В. Я. Погребняк