Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
23 вересня 2024 року м. ХарківСправа №922/2388/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши заяву ТОВ "ВАЛ-ОІЛ" про ухвалення додаткового рішення (вх. №23169/24 від 13.09.2024) по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ"
до Дочірнього підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" Відкритого акціонерного товариства "ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ"
простягнення коштів
без виклику учасників справи
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі №922/2388 позов ТОВ "ВАЛ-ОІЛ" задоволено повністю. При прийнятті вказаного рішення розподіл судових витрат на професійну правову допомогу судом не здійснювався.
13.09.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" ТОВ "ВАЛ-ОІЛ" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про ухвалення додаткового рішення (вх. №23169/24), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7.085,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 у справі №922/2388/24 вищевказану заяву ТОВ "ВАЛ-ОІЛ" прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд заяви без виклику учасників справи.
Відповідач своїм правом на подачу заперечень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення не скористався, заперечень не надав.
Частиною третьої статті 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Враховуючи те, що заява про ухвалення додаткового рішення була подана позивачем 13.09.2024, останнім днем розгляду даної заяви є 23.09.2024.
Дослідивши матеріали справи та докази, надані позивачем на підтвердження понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Приписами статті 244 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем разом із заявою про ухвалення додаткового рішення надано:
- договір про надання правничої (правової) допомоги від 05.06.2024 №05062024, укладений між ТОВ "ВАЛ-ОІЛ" (клієнт) та Адвокатським бюро "Браташ та партнери" (адвокат);
- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 05.06.2024 серії АХ №1191560, виданий Браташ О.С. Адвокатським бюро "Браташ та партнери";
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 04.09.2019 серії ХВ №002377;
- розрахунок суми судових витрат з надання правничої допомоги у справі №922/2388/24;
- платіжну інструкцію від 07.08.2024 №1361 на суму 7.085,00 грн;
- акт надання послуг від 10.09.2024 №2 на суму 7.085,00 грн.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (аналогічна позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Відтак, розмір адвокатського гонорару, порядок його обчислення та сплати має бути чітко прописаний в Договорі про надання правової допомоги.
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Як вбачається зі змісту наданого Договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.06.2024 №05062024 він не містить ні фіксованого розміру, ні порядку обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), які обов'язково мають визначатись в договорі про надання правової допомоги. Так, у пункті 4.1. вказаного Договору зазначено, що за правничу (правову) допомогу, передбачену пунктом 2 цього Договору, клієнт у безготівковому вигляді сплачує, у тому числі шляхом передоплати (авансу), адвокату гонорар у розмірі встановленому у Додаткових угодах до даного Договору.
Натомість, жодної додаткової угоди до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.06.2024 №05062024, в якому сторони погодили розмір гонорару адвоката за надання правничої (правової) допомоги у справі №922/2388/24 позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення не надано.
З наданої платіжної інструкції від 07.08.2024 №1361 на суму 7.085,00 грн вбачається, що в графі "призначення платежу" платником зазначено - Оплата послуг по Договору№05062024 від 05.06.2024 надання правничої (правової) допомоги Додаткова угода №7 від 11.06.2024 (договір поставки (купівлі продажу)№05ПВБ/12 від 05.12.2023 рах №9 від 11.06.2024р., без ПДВ. Втім, ані Додаткової угоди від 11.06.2024 №7, ані рахунку від 11.06.2024 №9 позивачем до суду не надано.
За таких обставин суд позбавлений можливості пересвідчитись у дійсній домовленості ТОВ "ВАЛ-ОІЛ" та Адвокатського бюро "Браташ та партнери" щодо розміру адвокатського гонорару.
Окрім цього, суд не приймає наданий позивачем Акт надання послуг від 10.09.2024 №2 на суму 7.085,00 грн на підтвердження надання Адвокатським бюро "Браташ та партнери" послуги з надання правничої (правової) допомоги у справі №922/2388/24, оскільки такий не підписаний жодною стороною Договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.06.2024 №05062024.
Також суд не приймає наданий позивачем розрахунок судових витрат з надання правничої допомоги у справі №922/2388/24, оскільки предметом розгляду даної справи було неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки (купівлі-продажу) товару від 05.12.2023 №05ПВБ/12-23 в розмірі 389.151,00 грн. Натомість, у вказаному розрахунку судових витрат зазначено про підготовку та подання до Господарського суду Харківської області позовною заяви про стягнення грошових коштів за договором поставки від 01.01.2024 №01ПВБ/01-24 у розмірі 112.919,70 грн.
Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 7.085,00грн, не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (див. додаткову постанову Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).
За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги відсутність документального підтвердження встановленого договором про надання правової допомоги розміру гонорару адвоката, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7.085,00грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного додаткового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне додаткове рішення підписано 23.09.2024.
Суддя Н.С. Добреля