23.09.2024м. СумиСправа № 920/1009/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/1009/24
за позовом Фізичної особи-підприємця Хукаленка Радіона Валерійовича ( АДРЕСА_1 ),
до відповідача Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства “Шосткинський агролісгосп» (пров. Глухівський, буд. 10, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41140)
про стягнення 168 995 грн 90 коп.,
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 168 995 грн 90 коп., в тому числі: 155 391 грн 14 коп. заборгованості за надані послуги, 8556 грн 16 коп. пені, 972 грн 82 коп. 3% річних, 4075 грн 78 коп. інфляційних втрат відповідно до договору послуг трелювання деревини від 19.04.2024, укладеного між сторонами.
Ухвалою від 15.08.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1009/24; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
17.09.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 5291 від 17.09.2024), в якому визнає повністю позовні вимоги та не заперечує проти задоволення позову.
Відповідно до ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
19.04.2024 між сторонами укладений договір за умовами якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується виконати послуги трелювання деревини.
Термін виконання робіт за договором до 31 грудня 2024 року (п. 1 договору).
Вартість виконаних робіт (послуги трелювання деревини) - 140 грн за 1 куб. м. Оплата здійснюється згідно з актом виконаних робіт за погодженням між замовником і виконавцем. Остаточний термін розрахунку проводиться не пізніше 5 днів після складання акту виконаних робіт (п. 2 договору).
Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до актів виконаних робіт від 30.04.2024, 31.05.2024, що підписані сторонами, позивач надав відповідачу послуги за договором загальною вартістю 487 674 грн. 04 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач порушив договірні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 155391 грн 14 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини.
Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частина перша статті 903 ЦК України визначає, що у разі, коли договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 526, 629 ЦК України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Суд встановив, що факт надання позивачем відповідачу послуг за договором підтверджується актами прийняття виконаних робіт від 30.04.2024, 31.05.2024, що підписані сторонами. Відповідач не розрахувався повністю за надані послуги у встановлений договором строк, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.
Доказів сплати боргу відповідач не подав, позовні вимоги визнав.
Враховуючи факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної оплати наданих позивачем послуг за договором, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 155391 грн 14 коп. заборгованості.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що відповідач порушив договірні зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховані 3% річних в сумі 972 грн 82 коп., інфляційні втрати в розмірі 4075 грн 78 коп., в тому числі: за період з 06.05.2024 до 30.07.2024, виходячи з суми заборгованості в розмірі 107172 грн. за актами від 30.04.2024, за період з 06.06.2024 до 30.07.2024, виходячи з суми заборгованості в розмірі 48219 грн. 14 коп. за актом від 31.05.2024, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором та часткових оплат.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем наданих послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 972 грн 82 коп. 3% річних, 4075 грн 78 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до розрахунку позивача, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нарахована також пеня в сумі 8556 грн 16 коп.
У пункті 4 договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань виконавець і замовник несуть матеріальну відповідальність згідно з діючим законодавством.
Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Отже, законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Суд встановив, що у договорі сторони не передбачили відповідальності відповідача за порушення строків оплати послуг у вигляді пені і не встановили її розмір.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено можливість встановлення у відсотках до облікової ставки НБУ розміру санкцій за порушення грошових зобов'язань, як одиницю вимірювання такої санкції. Однак, саме зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони вправі і не передбачати будь-яких санкцій за порушення строків розрахунку (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05 вересня 2019 року у справі N 908/1501/18).
Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють розмір пені, а лише обмежують її розмір, встановлений за згодою сторін.
За викладених обставин, підстави для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не передбаченому законом відсутні, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 8556 грн 16 коп.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник через порушення відповідачем договірних зобов'язань, витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн 00 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 123, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства “Шосткинський агролісгосп» (пров. Глухівський, буд. 10, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41140, код ЄДРПОУ 14005298) на користь Фізичної особи-підприємця Хукаленка Радіона Валерійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 155391 грн 14 коп. заборгованості за надані послуги, 972 грн. 82 коп. 3% річних, 4075 грн 78 коп. інфляційних втрат, 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні позову в частині стягнення пені - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 23.09.2024.
Суддя Д.В. Вдовенко