ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.09.2024Справа № 910/8568/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/8568/23
за позовом Компанії «Маліеро Лімітед» (Кіпр, 3020, Лімасол, вул. Еолу, буд. 4, код юридичної особи: НЕ 408472)
до Міністерства юстиції України (Україна, 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код: 00015622)
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" (Україна, 56602, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, м. Нова Одеса, вул. Сеславинського, буд. 30; ідентифікаційний код: 40963992)
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )
приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича ( АДРЕСА_2 )
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії
Представники учасників справи:
від позивача: Лебеденко М.Б., ордер АА №1448266;
від третьої особи-2: Томашевський Р.М., ордер ВН №1258332;
від інших учасників справи: не з'явилися.
Компанія "Маліеро Лімітед" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 30.09.2022 № 4178/5 "Про задоволення скарги" у частині пункту 2 резолютивної частини зазначеного наказу: "Скасувати рішення від 12.08.2022 № 64484539, від 31.08.2022 № 64646019, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем";
- зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів № 47587255, № 47587265, внесених на підставі рішень від 12.08.2022 № 64484539; від 31.08.2022 № 64646019, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського округу Щелковим Денисом Михайловичем.
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Гулевець О.В.) від 17.10.2023 у справі № 910/8568/23 позов було задоволено в повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 було залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі № 910/8568/23 залишено без змін, витрати по сплаті судового збору покладено на ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі № 910/8568/23 скасовано, справу №910/8568/23 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2024 справу № 910/8568/23 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 прийнято справу №910/8568/23 до провадження суддею Нечаєм О.В., постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.07.2024.
06.06.2024 представником ОСОБА_1 сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про долучення доказів, яке 07.06.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
02.07.2024 представником третьої особи-2 сформовано в системі "Електронний суд" супровідний лист з додатками, який 03.07.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
У підготовче засідання 03.07.2024 з'явився представник ОСОБА_1 , представники інших учасників справи не з'явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання учасники справи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась, від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 03.07.2024 судом було оголошено перерву до 24.07.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, учасників справи було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/8568/23 призначено на 24.07.2024.
11.07.2024 представником ОСОБА_1 сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про долучення доказів, яке 11.07.2024 зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
23.07.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" письмові пояснення з урахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2024 у цій справі, які 23.07.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
У підготовче засідання 24.07.2024 з'явився представник позивача, представники інших учасників справи не з'явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання учасники справи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась, від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 24.07.2024 судом було долучено до матеріалів справи письмові пояснення позивача та клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів.
У підготовчому засіданні 24.07.2024 присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
У підготовчому засіданні 24.07.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.09.2024.
У судове засідання 04.09.2024 з'явився представник ОСОБА_1 , представники інших учасників справи не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання учасники справи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась, від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 04.09.2024 судом було оголошено перерву до 11.09.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, учасників справи було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/8568/23 призначено на 11.09.2024.
У судове засідання 11.09.2024 з'явились представники позивача та ОСОБА_1 , представники інших учасників справи не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання учасники справи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.
Представник ОСОБА_1 надав суду усні пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.
У судовому засіданні 11.09.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд
24.02.2021 між ОСОБА_1 та юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр - Компанією "Маліеро Лімітед" було укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ", за умовами якого ОСОБА_1 зобов'язався продати, а Компанія "Маліеро Лімітед" придбати частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" у розмірі 100 % статутного капіталу цього товариства номінальною вартістю 120662272,00 грн та сплатити її вартість на умовах, установлених цим договором.
24.02.2021 між Компанією "Маліеро Лімітед" (іпотекодержатель), Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" (іпотекодавець, майновий поручитель) та ОСОБА_1 (боржник) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Назаровою О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 164, відповідно до якого іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання боржника передає в іпотеку, а іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належать іпотекодавцю на праві власності.
Предметом іпотеки за договором є нерухоме майно: 1.1.1 реконструкція олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії, тощо) загальною площею 12383,40 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1060626948248; 1.1.2. земельна ділянка з кадастровим номером 4824810100:04:048:0005, площею 3,7276 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1557803348248.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. були прийняті рішення 12.08.2022 № 64484539 та 31.08.2022 № 64646019 про реєстрацію права власності за Компанією "Маліеро Лімітед" на реконструкцію олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії, тощо) за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1060626948248, а також на земельну ділянку, кадастровий номер: 4824810100:04:048:0005, площею 3,7276 га, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1557803348248.
30.08.2022 до Міністерства юстиції України надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" від 29.08.2022, зареєстрована за № СК-2030-22, з доповненнями до неї від 07.09.2022, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.09.2022 за № СК-2282-22, на рішення від 12.08.2022 № 64484539, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М., щодо реконструкції олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії, тощо), розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та земельної ділянки з кадастровим номером 4824810100:04:048:0005, а також на рішення від 31.08.2022 №64646019, прийняте приватним нотаріусом Щелковим Д.М., щодо групи нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 (нежитлових приміщень), з вимогою анулювати доступ приватному нотаріусу Щелкову Д.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та направити до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
За результатами розгляду скарги та на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) від 27.09.2022, видано наказ Міністерства юстиції України від 30.09.2022 №4178/5 «Про задоволення скарги», яким:
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" від 29.08.2022 задоволено частково.
2. Скасовано рішення від 12.08.2022 № 64484539, від 31.08.2022 № 64646019, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М.
3. Анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Щелкову Д.М.
4. У задоволені інших вимог відмовлено.
5. Виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.
6. Виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Не погоджуючись з рішенням Міністерства юстиції України, Компанія "Маліеро Лімітед" звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 30.09.2022 № 4178/5 "Про задоволення скарги" у частині пункту 2 резолютивної частини зазначеного наказу та зобов'язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів № 47587255, № 47587265, внесених на підставі рішень від 12.08.2022 № 64484539, від 31.08.2022 № 64646019, прийнятих Приватним нотаріусом Київського міського округу Щелковим Д.М., обґрунтовуючи вимоги тим, що цей наказ Міністерства юстиції України виданий з порушенням пунктів 5, 6, 10, 12 Порядку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України № 4178/5 від 30.09.2022 виданий з порушенням вимог чинного законодавства, а саме порушено вимоги пп. 3 п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки 19.08.2022 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва було відкрито провадження у справі №640/13014/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент УМБ", предметом якої є оскарження рішень від 12.08.2022 № 64484539, від 31.08.2022 № 64646019, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем, а тому скарга підлягала залишенню відповідачем без розгляду по суті.
З поміж іншого позивач вказував на ту обставину, що відповідачем належним чином не повідомлено позивача як заінтересовану особу про розгляд скарги, а тому в порушення вимог пунктів 10, 12 Порядку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції позивач не мав можливості скористатись своїм правом на подання письмових пояснень щодо скарги.
Позивач також посилався на Рішення Конституційного Суду України (Другий Сенат) від 16 листопада 2022 року № 9-р(ІІ)/2022 у справі № 3-270/2019(6302/19), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" від 12 травня 2022 року №2255-ІХ, а саме "скасування рішення державного реєстратора".
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції та звернув увагу на те, що скарга не містила визначення заінтересованих осіб, їх адрес, засобів зв'язку тощо. Також зазначив, що в даному випадку у Міністерства юстиції України не існує прямого обов'язку застосовувати додаткові способи повідомлення позивача, оскільки передбачені пунктом 11 Порядку способи можуть бути застосовані лише у випадку наявності достовірної інформації про номер телефону та електронну пошту позивача у Міністерства юстиції України.
ОСОБА_1 , заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" не зверталось до суду із позовом про визнання рішень нотаріуса протиправними, з огляду на те, що скористалось досудовим порядком врегулювання спору та звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення приватного нотаріуса, а тому підстав для відмови в задоволенні скарги та для залишення її без розгляду не було.
ОСОБА_1 також зазначив, що на момент розгляду скарги Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції 27 вересня 2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" у справі №640/13014/22 було залишено без розгляду; у відповідача станом на 30.08.2022 та станом на 06.09.2022 була відсутня інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави, тому Міністерство юстиції України правомірно розглянуло скаргу по суті.
ОСОБА_1 також посилався на те, що відповідач повідомив всіх заінтересованих осіб про розгляд скарги на рішення приватного нотаріуса Щелкова Д.М., оприлюднивши 06.09.2022 на офіційному сайті Міністерства юстиції України інформацію про розгляд 22.09.2022 скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ". У свою чергу інформація про електронну адресу Компанії "Маліеро Лімітед" була відсутня у відповідача, а тому відповідачем дотримано вимог п.10 Порядку №1128.
Крім того ОСОБА_1 вказав, що рішення Конституційного Суду України від 16.11.2022 року №9-р(ІІ)/2022 у справі №3-270/2019 (6302/19) не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки припис п.1 ч.7 ст.37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав» втратив чинність лише 17.05.2023.
ОСОБА_1 також зазначив, що вимога про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо поновлення записів, внесених на підставі рішень приватного нотаріуса, суперечить вимогам законодавства, оскільки пунктом 17 Порядку №1128 встановлено, що у разі скасування судом рішення Мін'юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст забезпечує новий розгляд такої скарги.
Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, позов задовольнив повністю і мотивував своє рішення тим, що допущені відповідачем порушення при розгляді скарги є підставою для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 30.09.2022 № 4178/5 "Про задоволення скарги" у частині пункту 2 резолютивної частини зазначеного наказу та поновлення скасованих записів.
Суди, при вирішенні спору, в основу своїх судових рішень про задоволення позову Компанії "Маліеро Лімітед" щодо визнання протиправним і скасування зазначеного наказу, поклали обставини того, що наявність інформації про судове провадження в Окружному адміністративному суді міста Києва від 19.08.2022 у справі № 640/13014/22 у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави не давало можливості відповідачу розглядати скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" по суті. Крім того, Компанію "Маліеро Лімітед" було неналежним чином повідомлено про розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ".
У свою чергу, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі № 910/8568/23 скасовано, справу № 910/8568/23 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові рішення, ухвалені при попередньому розгляді, та скеровуючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зауважив, що суди не дослідили наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, що були подані учасниками справи, в контексті, у тому числі, наведених вище заперечень відповідача та третіх осіб щодо наявності/відсутності підстав, передбачених пунктами 5 та 6 Порядку № 1128, для відмови у скарзі у зв'язку з судовим спором у справі № 640/13014/22 та не встановили наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави саме на час засідання Центральної Колегії Міністерства юстиції України (22.09.2022, 27.09.2022) та прийняттям наказу від 30.09.2022 про часткове задоволення скарги, а також взагалі не надали будь-якої оцінки обставинам встановлення Міністерством юстиції України очевидних порушень закону в рішеннях та діях приватного нотаріуса Щелкова Д.М., що було встановлено, у тому числі, судом в адміністративній справі № 640/18960/22.
Верховий Суд також зазначив, що суди попередніх інстанцій, пославшись на неналежне повідомлення Компанії "Маліеро Лімітед" про розгляд Міністерством юстиції України скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" від 29.08.2022, не дослідили та не надали жодної оцінки тим обставинам, що відповідачем вчинялися дії щодо належного повідомлення позивача про розгляд скарги, у тому числі шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України у порядку та строки, передбачені Порядком № 1128, відсутності будь-яких звернень позивача до Міністерства юстиції України з клопотанням про ознайомлення з матеріалами скарги чи надіслання на його адресу матеріалів, відсутності у позивача електронної пошти та засобів зв'язку, про що наголошувалося відповідачем та третіми особами, а також у системному зв'язку з такими обставинами залишили поза увагою, що відповідно до пункту 10 Порядку № 1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.
Верховний Суд також звернув увагу на те, що у контексті доводів ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" щодо обставин відсутності у нотаріуса підстав для реєстрації за Компанією "Маліеро Лімітед" відповідного права на майно, суди попередніх інстанцій взагалі не надали жодної оцінки наявності/відсутності між сторонами спору про право, який, за відповідних обставин, має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на майно (подібні висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а, на яку послався скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України).
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, зважаючи на вказівки Верховного Суду, суд дійшов висновку про наступне.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Згідно з частинами 1, 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.
Частина перша статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.
Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах і в порядку, визначених цим Законом (пункти 1, 4 частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Частиною третьою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Як встановлено судом, наказом Міністерства юстиції України № 4178/5 від 30.09.2022 "Про задоволення скарги" задоволено частково скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" від 29.08.2022 та скасовано рішення від 12.08.2022 № 64484539, від 31.08.2022 № 64646019, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем.
Підставою для прийняття вказаного наказу став висновок Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 27.09.2022 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" від 29.08.2022, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № СК-2030-22, з доповненнями до неї від 07.09.2022, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.09.2022 за № СК-2282-22.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема, тим, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" підлягала залишенню відповідачем без розгляду по суті в силу вимог пп. 3 п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 10 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок №1128), який визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1128 Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін'юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін'юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін'юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін'юсту чи його територіального органу.
Якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін'юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня її реєстрації приймає мотивоване рішення про відмову в задоволенні такої скарги на підставі службової записки посадових осіб Мін'юсту чи відповідного територіального органу, погодженої відповідно заступником Міністра чи заступником керівника територіального органу Мін'юсту. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку (п. 6 Порядку №1128).
Згідно з п. 8 Порядку №1128, у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін'юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються.
Відповідно до положень частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу: про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про залишення скарги без розгляду по суті.
Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо:
1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання;
2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні;
3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав;
4) скаргу подано особою, права якої у зв'язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено;
5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень;
6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду.
Оскільки у відповідача була відсутня інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави, відповідно до пункту 8 Порядку №1128 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" було призначено до колегіального розгляду на 22.09.2022.
15.09.2022 за №СК-2408-22 Міністерством юстиції України зареєстровано пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" до скарги, в якому останнє повідомило, що скаржнику 14.09.2022 випадково стало відомо про те, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться адміністративна справа №640/13014/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д.М. про визнання протиправними та скасування рішення №64484539 від 12.08.2022 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2022, яка була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 08.09.2022, відкрито провадження у справі та призначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Проте, як стверджувало Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ", воно не зверталось до суду з вказаною позовною заявою, оскільки скористалося досудовим порядком врегулювання спору шляхом звернення до Міністерства юстиції України зі скаргою, а також дізнавшись про те, що позов від його імені подано невстановленою особою, звернулося до суду із заявою про залишення позову без розгляду.
Також 21.09.2022 Міністерством юстиції України зареєстровано пояснення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д.М. на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ", в яких не зазначено про наявність відкритого судового провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2022 у справі №640/13014/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" залишено без розгляду.
Судом встановлено, що станом на дату прийняття відповідачем скарги до розгляду (06.09.2022) інформація про наявне судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави, а саме ухвала про відкриття провадження у справі №640/13014/22 не була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень до 08.09.2022.
У свою чергу, станом на дату засідання Центральної Колегії Міністерства юстиції України (27.09.2022) та винесення наказу Міністерства юстиції України (30.09.2022) про часткове задоволення скарги, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент УМБ" вже був залишений судом без розгляду, про що була постановлена відповідна ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2022, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.09.2022.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях відповідача відсутні ознаки порушення пунктів 5, 6 Порядку №1128 та частини 6 статті 37 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки станом на кожен з днів, коли Міністерством юстиції України вчинялися дії щодо розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент УМБ", та на які звернув увагу Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, у відповідача була відсутня інформація про наявність судового провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.
Окрім того, під час нового розгляду судом визнано як належний доказ та долучено до матеріалів справи Висновок експертів №25837/23-32/25838/23-33 від 01.02.2024 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів у кримінальному провадженні № 42022000000001297, що був отриманий представником Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" - адвокатом Томашевським Р.М., разом з постановою Офісу Генерального прокурора щодо надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування.
Зі змісту вказаного висновку експертів вбачається наступне:
- підписи, що містяться між друкованим текстом « 15 серпня 2022» та «Директор ОСОБА_1.» на шостому аркуші адміністративного позову ТОВ «РЕНТ УМБ» від 15.08.2022 до приватного нотаріуса КМНО Щелкова Д.М. (відмітка ОАСК 16.08.2022 №640/13014/22), виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;
- підпис, що міститься праворуч друкованого тексту « 31.08.2022» на шостому аркуші заяви про забезпечення позову від 31.08.2022 в адміністративній справі №640/13014/22 за позовом ТОВ «РЕНТ УМБ» до приватного нотаріуса КМНО Щелкова Д.М. (відмітка ОАСК 09.09.2022 №03-13/2881/22), виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;
- відтиски печатки від імені ТОВ «РЕНТ УМБ», які містяться в досліджуваних документах: Заяві про забезпечення позову від 31.08.2022 та в Адміністративному позові ТОВ «РЕНТ УМБ» від 15.08.2022, нанесені однією і тією ж печаткою, але не печаткою ТОВ «РЕНТ УМБ», експериментальні зразки відтисків та кліше якої надані експертам для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.
Відтак суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" в особі директора - ОСОБА_1., не погоджуючись з рішеннями приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д.М., обрало для себе, з поміж двох можливих способів оскарження рішення державного реєстратора, саме звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України. Натомість звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, за якою відкрито провадження у справі №640/13014/22, було здійснене іншою особою, що не уповноважена Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" на вчинення таких дій.
Також позивач зазначає, що відповідачем не було належним чином повідомлено позивача як заінтересовану особу про розгляд скарги, чим порушено пункти 10, 12 Порядку №1128.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1128 для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін'юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Інформація про дату, час і місце засідання колегії, що проводиться після відкладення розгляду скарги або для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше.
Відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.
На момент розгляду відповідачем скарги на території України діяв правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із 05:30 год 24.02.2022.
Судом встановлено, що відповідачем за 15 днів до дня засідання Колегії (22.09.2022) на офіційному веб-сайті (https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-22-veresnya-2022-roku) було оприлюднено інформацію про дату засідання розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ". Так, відповідачем повідомлено, що 22 вересня 2022 року відбудеться засідання Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, на якому буде розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" від 29.08.2022, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.08.2022 № СК-2030-22. Тип об'єкта нерухомого майна: земельна ділянка з кадастровим номером 4824810100:04:048:0005; нежитлове приміщення, реконструкція олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії, тощо), розташоване за адресою: Миколаївська обл., Новоодеський р-н, м. Нова Одеса, вул. Сеславинського, буд. 30. Суб'єкт оскарження: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Денис Михайлович. Заінтересовані сторони: Компанія "МАЛІЕРО ЛІМІТЕД" (MALIERO LIMITED) (особа не є резидентом України - Кіпр).
У свою чергу, пунктом 10 Порядку №1128 визначено вичерпний перелік заходів, що мають вживатися Міністерством юстиції України з метою повідомлення заінтересованих осіб про дату, час і місце засідання Колегії.
Так, під час дії воєнного стану, Мін'юст чи відповідний територіальний орган зобов'язаний додатково повідомити інформацію про дату засідання заінтересованим особам виключно засобами електронної пошти та виключно за умови зазначення такої адреси електронної пошти у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлення заінтересованою особою або встановлення з інших офіційних джерел.
Вищевказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.03.2023 у справі №910/574/22, де зазначено, що основним обов'язковим способом повідомлення про розгляд скарги по суті є розміщення Мін'юстом чи його територіальним органом відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту. Натомість, надіслання повідомлення про розгляд скарги телефонограмою або засобами електронної пошти є додатковими способами повідомлення, які в силу зазначених вище норм Порядку №1128 є обов'язковими для Мін'юсту чи його територіальних органів лише у разі, якщо номер телефону, адреса електронної пошти осіб, зазначених у п. 10 Порядку, вказані у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлені заінтересованою особою або встановлені з інших офіційних джерел.
Судом встановлено, що у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" та доданих до неї документах адреса електронної пошти позивача не була зазначена. В матеріалах справи відсутні докази надання вказаної інформації самою заінтересованою особою, тобто позивачем. Відповідач також був позбавлений можливості отримати необхідну інформацію з інших офіційних джерел у встановлені Порядком №1128 строки, оскільки заінтересована особа (позивач) є юридичною особою - нерезидентом, зареєстрованою за законодавством Республіки Кіпр.
У свою чергу позивач стверджує, що він не був повідомлений відповідачем про дату, час і місце засідання з розгляду скарги ані звичайною поштою, ані засобами електронної пошти, внаслідок чого відповідач позбавив позивача, як заінтересовану особу, передбачених Порядком № 1128 прав, зокрема надавати письмові пояснення по суті скарги, надавати свої докази.
Суд не приймає доводи позивача про наявність в матеріалах скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" інформації щодо адреси представника Компанії "Маліеро Лімітед" Логовського Віталія Віталійовича, яким, зокрема, підписано від імені Компанії "Маліеро Лімітед" Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" від 24.02.2021 та іпотечний договір від 24.02.2021, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Назаровою О.С. та зареєстрований в реєстрі за №164, а також про наявність в матеріалах скарги повідомлення від 12.07.2022 про розірвання Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент УМБ" від 24.02.2021, яке також направлялося на адресу представника Компанії "Маліеро Лімітед", оскільки Порядок №1128 не передбачає обов'язку Мін'юсту чи його територіальних органів направляти відповідне повідомлення засобами поштового зв'язку в період дії правового режиму воєнного стану.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було вжито всіх можливих заходів з метою належного повідомлення заінтересованої особи - позивача про дату розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент УМБ".
Не знаходять свого підтвердження й доводи позивача про позбавлення його, як заінтересованої особи, прав, визначених Порядком №1128, зокрема надавати свої докази та письмові пояснення по суті скарги, оскільки пунктом 12 Порядку №1128 передбачено, що матеріали скарги надаються заінтересованим особам і надсилаються їм в електронній формі на адресу електронної пошти у разі надходження відповідного клопотання заінтересованої сторони. Проте позивач не звертався до Міністерства юстиції України з таким клопотанням, не просив надати матеріали скарги для ознайомлення або надіслати їх на адресу електронної пошти.
Таким чином, відповідачем під час розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" було чітко дотримано вимоги Порядку №1128, в тому числі щодо повідомлення заінтересованої особи - позивача про розгляд скарги.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у своїй постанові від 10.04.2024 у справі №910/8568/23 також зазначив, що суди попередніх інстанцій, з поміж іншого, взагалі не надали будь-якої оцінки обставинам встановлення Міністерством юстиції України очевидних порушень закону в рішеннях та діях приватного нотаріуса Щелкова Д.М., що було встановлено, у тому числі судовим рішенням в адміністративній справі №640/18960/22.
Судом встановлено, що 24.01.2024 до Верховного Суду надійшло клопотання від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д.М. по справі № 640/18960/22 про відмову від позову.
Постановою від 16.04.2024 у справі №640/18960/22 прийнято відмову від позову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д.М. та визнано нечинними рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023.
З огляду на викладене, суд позбавлений можливості врахувати при розгляді цієї справи обставини, встановлені в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 та в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №640/18960/22.
Однак суд не позбавлений можливості самостійно оцінити обставини встановлення відповідачем порушень в діях та рішеннях приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д.М.
Відповідно до підпункту 5 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" (в редакції, чинній на дату прийняття нотаріусом спірних рішень) державна реєстрація юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна, місцезнаходженням яких є адміністративно-територіальна одиниця, що включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови переліку адміністративно-територіальних одиниць, проводиться незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна.
Проте, судом встановлено, а також підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема висновком Колегії, що об'єкти нерухомого майна - земельна ділянка та група нежитлових приміщень, щодо яких прийнято оскаржувані рішення, знаходяться в межах Миколаївської області, а приватний нотаріус Щелков Д.М. здійснював свою діяльність в межах Київської області.
Наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2022 року № 3303/5 "Про внесення змін до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану" Миколаївська область входить до переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, крім, зокрема, міста Нова Одеса, де знаходиться майно. Таким чином, під час прийняття оскаржуваних рішень Колегією закономірно було встановлено, що приватним нотаріусом Щелковим Д.М. порушено територіальність проведення державної реєстрації.
Також однією з підстав для передання справи на новий розгляд Верховний Суд зазначив те, що у контексті доводів ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" щодо обставин відсутності у нотаріуса підстав для реєстрації за Компанією "Маліеро Лімітед" відповідного права на майно суди попередніх інстанцій взагалі не надали жодної оцінки наявності/відсутності між сторонами спору про право, який, за відповідних обставин, має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на майно (подібні висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а).
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16, постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Отже, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Так, позивач просить, зокрема, зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів № 47587255, № 47587265, внесених на підставі рішень від 12.08.2022 № 64484539 та від 31.08.2022 № 64646019, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем.
При цьому позивач не обґрунтовує свої вимоги тим, що зазначені записи та рішення приватного нотаріуса Щелкова Д.М., які були підставою внесення цих записів, є правомірними, а також не надає обґрунтування того, на підставі яких саме правовстановлюючих документів була проведена державна реєстрація за позивачем права власності на нерухоме майно.
Відповідно до частини першої статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама по собі державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.
Подібний висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 80/1340/18-а, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17 та від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.
Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.
У свою чергу, позивачем заявлено позов виключно з підстав, на його думку, порушення відповідачем Порядку №1128 та, відповідно, процедури розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ", а позовна вимога про зобов'язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів є похідною.
Таким чином, в разі задоволення вимоги про зобов'язання вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів судом буде вирішено спір про право власності на об'єкти нерухомості (майновий спір), який у даній справі позивачем не заявлений, а отже не підлягає дослідженню судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
З огляду на зазначене, поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів без вирішення питання законності набуття права власності на нерухоме майно є неналежним та неефективним способом захисту порушеного права.
Окрім того, абзацом 2 пункту 17 Порядку №1128 встановлено, що у разі скасування судом рішення Мін'юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст забезпечує новий розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку.
Суд також встановив, що Господарським судом Миколаївської області, за результатом розгляду справи № 915/386/22, було ухвалено рішення від 14.03.2024, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2024, яким, зокрема, визнано припиненими з 29.07.2022 зобов'язання сторін по договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ", укладеному 24.02.2021 між громадянином України ОСОБА_1 та Компанією "Маліеро Лімітед", у зв'язку з одностороннім розірванням договору, а також визнано припиненою іпотеку нерухомого майна: реконструкції олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії тощо) та земельної ділянки за кадастровим номером: 4824810100:04:048:0005, площею 3,7276 га, яка встановлена іпотечним договором, укладеним 24.02.2021 Компанією "Маліеро Лімітед" (іпотекодержатель), Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" (іпотекодавець) та ОСОБА_1 (боржник), посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Назаровою О.С., зареєстрованим в реєстрі за №164.
Зважаючи на набрання вказаним рішенням Господарського суду Миколаївської області законної сили, суд враховує встановлені в ньому обставини, на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак правочини, які були підставою для набуття позивачем права власності на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ", є припиненими.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач також посилався на рішення Конституційного Суду України від 16.11.2022 №9-р(ІІ)/2022 у справі № 3-270/2019 (6302/19) щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року № 2255-IX, який визнаний неконституційним та втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення цього рішення.
У пункті 3 резолютивної частини вказаного рішення Конституційним Судом України постановлено Верховній Раді України протягом шести місяців з дня ухвалення цього Рішення привести нормативне регулювання, установлене пунктом 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року № 2255-IX, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Враховуючи, що пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 16.11.2022 №9-р(ІІ)/2022 у справі № 3-270/2019 (6302/19) визначено, що окремий припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року № 2255-IX втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення цього рішення, станом на дату прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу № 4178/5 від 30.09.2022 норма пункту першого частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ще була чинною.
За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України пов'язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов'язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на позивача, а витрати ОСОБА_1 зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 8 052,00 грн та касаційної скарги в розмірі 10 736,00 грн, що разом становить 18 788,00 грн, підлягають стягненню з позивача на користь ОСОБА_1 .
Суд також встановив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі № 910/8568/23 було частково задоволено заяву Компанії "Маліеро Лімітед" про забезпечення позову та заборонено всім суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстратором прав на нерухоме майно: державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям, іншим акредитованим суб'єктам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольських міських, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях), окрім Міністерства юстиції України, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), а саме на: реконструкцію олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії, тощо) за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2676933748060; земельну ділянку, кадастровий номер: 4824810100:04:048:0005, площею 3,7276 га, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1557803348248.
Згідно з ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Оскільки позов задоволенню не підлягає, суд, на підставі ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/8568/23.
Керуючись статтями 129, 145, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 5 368,00 грн покласти на позивача.
3. Стягнути з Компанії «Маліеро Лімітед» (Кіпр, 3020, Лімасол, вул. Еолу, буд. 4, код юридичної особи: НЕ 408472) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг в загальному розмірі 18 788 (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн 00 коп.
4. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі № 910/8568/23.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.09.2024.
Суддя О.В. Нечай