23 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/1385/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
без виклику сторін,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (вх. №1649Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2024 у справі № 922/1385/24 (повний текст якого складено та підписано 12.06.2024 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Рильовою В.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10; код ЄДРПОУ: 42206328)
до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (місцезнаходження: 61202, місто Харків, улиця Ахсарова, будинок 2; код ЄДРПОУ: 31941174)
про стягнення 56 618,56 грн.
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (відповідач) заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №762-011 від 01.01.2019 за період з лютого 2022 по квітень 2022, січня 2023 по травень 2023 у сумі 53 671,73 грн., 3 % річних у сумі 1021,82 грн. за період з 22.02.2023 по 31.01.2024 та інфляційні втрати у сумі 1 925,01 грн. за період з квітня 2023 по липень 2023, з жовтня 2023 по січень 2024.
Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням структурним підрозділом відповідача зобов'язань за укладеним сторонами договором Договору про постачання електричної енергії споживачу №762-011 від 01.01.2019 щодо повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.06.2024 у справі № 922/1385/24 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задоволено повністю.
Стягнуто з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (місцезнаходження: 61202, місто Харків, улиця Ахсарова, будинок 2; код ЄДРПОУ: 31941174) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10; код ЄДРПОУ: 42206328) заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №762-011 від 01.01.2019 за період з лютого 2022 по квітень 2022, січня 2023 по травень 2023 у сумі 53 671,73 грн. на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ "Ощадбанк" UА323518230000026034301529792, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Стягнуто з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (місцезнаходження: 61202, місто Харків, улиця Ахсарова, будинок 2; код ЄДРПОУ: 31941174) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10; код ЄДРПОУ: 42206328) 3% річних за період з 22.02.2023 по 31.01.2024 у сумі 1021,82 грн. та інфляційні втрати за період з квітня 2023 по липень 2023, з жовтня 2023 по січень 2024 у сумі 1925,01 грн. на ХОУ АТ "Ощадбанк" UА673518230000026002300529792, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Стягнуто з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (місцезнаходження: 61202, місто Харків, улиця Ахсарова, будинок 2; код ЄДРПОУ: 31941174) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10; код ЄДРПОУ: 42206328) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн. на ХОУ АТ "Ощадбанк" UА673518230000026002300529792, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Ухвалюючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що:
- заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №762-011 від 01.01.2019 у розмірі 53 671,73 грн. підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, у зв'язку з чим позовна вимога про її стягнення підлягає задоволенню;
- перевіривши правомірність та правильність здійсненого детального розрахунку 3% річних у розмірі 1021,82 грн. за період з 22.02.2023 по 31.01.2024 та інфляційних втрат у розмірі 1925,01 грн. за період з квітня 2023 по липень 2023, з жовтня 2023 по січень 2024, суд першої інстанції визнав їх такими, що відповідають умовам договору, комерційної пропозиції, вимогам законодавства, розрахунок з огляду на прострочення сплати основної заборгованості виконано арифметично правильно, з урахуванням чого позовна вимога про стягнення 3% річних у розмірі 1021,82 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1925,01 грн. визнається судом обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню;
- посилання відповідача на невиконання ним свого зобов'язання з оплати спожитої електроенергії через форс-мажорні обставини, засвідчені листом Торгової палати від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, є безпідставними, оскільки зазначений лист носить загальний характер та не є сертифікатом в розумінні статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України";
- здійснивши оплати за спожиту електричну енергію по договору про постачання електричної енергії споживачу №762-011 від 01.01.2019, відповідач своїми конклюдентними діями схвалив споживання електричної енергії відокремленим підрозділом - Філія "Великобурлуцький райавтодор" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за спірним договором, тим самим відповідач підтвердив укладення з позивачем вищезазначеного договору шляхом підписання керівником відокремленого підрозділу - Філія "Великобурлуцький райавтодор" заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції, яка є додатком №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №762-011 від 01.01.2019, а тому заперечення відповідача щодо наявності договірних відносин з позивачем відхиляються судом, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області по справі № 922/1385/24 від 12.06.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:
- Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких(-ого) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-ого) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), отже відповідач звільняється від відповідальності за невиконання договору через форс-мажорні обставини в силу статті 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 статті 218 Господарського кодексу України;
- позивач помилково звернувся до відповідача -ДП «Харківський облавтодор» (ЄДРПОУ 31941174), з яким у нього не було договірних взаємовідносин, оскільки Договір про постачання електричної енергії споживачу №762-011 від 01.01.2019 був укладений між сторонами ПрАТ «Харківенергозбут» і філією «Великобурлуцький райавтодор» Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги», яка має свій особистий код ЄДРГІОУ ВП-03447233 та власний особистий рахунок;
- відповідно до п. 2 Додатку № 1 до Положення про порядок ведення договірної роботи дочірніми підприємствами АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до переліку договорів (угод), які можуть укладатися посадовим особами філій виключно на підставі довіреності, належать Договори, що стосуються безпосередньо діяльності філії, а саме комунальні послуги ( електроенергія, постачання води та газу, опалення), проте договір укладено з представником юридичної особи, який не мав повноважень на укладення цього договору, а тому не міг бути їх стороною і філія самостійно не може заключати договори, оскільки вона не має необхідної цивільної (господарської) дієздатності;
- жодний з актів приймання-передачі електричної енергії, які долучені позивачем до позовної заяви в якості доказів належного виконання своїх обов'язків щодо постачання електричної енергії споживачу, не є підписаним відповідачем, що не може свідчити про факт отримання Апелянтом послуг з постачання електричної енергії позивачем;
- під час воєнного стану в Україні, було зменшено виконання робіт підприємством, окуповані структурні підрозділи, виробничі потужності і, у зв'язку з чим, значно зменшені об'єми робіт, що виконуються відповідачем, а також наявні суттєві збитки та зменшено прибуток ДП «Харківський облавтодор» внаслідок несплати грошових коштів за виконані роботи державного значення від Замовників;
- позивачем було порушено методику розрахунку інфляційних витрат, оскільки відповідно до Листа Верховного Суду України від 03.04.97 р N 62-97р. у разі коли опубліковано індекси інфляції не за всі календарні місяці в межах зазначеного строку, суму заборгованості з урахуванням інфляції буде розраховано станом на останній день останнього місяця, за який опубліковано індекс інфляції. Сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця;
- відповідно до пункту 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14 інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця;
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Слободін М.М.., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (вх. №1649Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2024 у справі № 922/1385/24.
Вирішено розгляд даної апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Позивачу встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянту
Позивачем 23.07.2024 через систему «Електронний суд» в електронний кабінет отримано ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 про відкриття апеляційного провадження, що підтверджується відповідною довідкою, отже останнім днем строку для подання відзиву на апеляційну скаргу є 07.08.2024 включно.
Проте позивач у встановлений судом строк своїм правом на подання відзивів на апеляційну скаргу не скористалися.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено місцевим господарським судом, у зв'язку із відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, з 01 січня 2019 року ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 за № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 за № 1268.
ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник електричної енергії за вільними цінами, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 312 (далі - Правила), та на умовах договору постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з пунктом пункту 13 розділу XVII Закону у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків, зокрема, пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного електричної енергії споживачем у певний період часу електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до пункту 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.
Відповідно до п.п. 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з пунктом 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Пунктом 4.3 Правил передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Вимогами п. 9.1.1 Розділу ХІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Отже, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем позивач проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вище вимог та показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку, передбаченому умовами договору.
Пунктом 3.1.7. Правил передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
Пунктом 3.2.1 Правил закріплено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного Договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.
Як свідчать матеріали справи, позивачем надано до позовної заяви копію договору № 762-011 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії Споживачу - Дочірньому підприємству «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31941174), який не підписаний Споживачем.(а.с.12-15).
Згідно з пунктом 2.1 договору за договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п.2.2 Договору № 762-0111 від 01.01.2019 Обов'язковою умовою для постачання (закупівлі) електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувані послугу з розподілу електричної енергії.
Пунктом 5.5 договору погоджено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.
Відповідно до пункту 5.7. договору оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Водночас, позивач до матеріалів позовної заяви надав копію Комерційної пропозиції № 1 Ф-Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць «Оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем оператору системи розподілу)», яка є Додатком № 2 від 01.12.2020 до договору № 762-011 від 01.01.2019, тобто являється невід'ємною частиною зазначеного договору (далі по тексту - Комерційна пропозиція № 1 Ф-Р) (а.с.17-18).
Комерційна пропозиція № 1 Ф-Р підписана з боку Споживача начальником відокремленого підрозділу - Філії «Великобурлуцький Райавтодор» Дочірнього підприємства «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (код ЄДРОПОУ відокремленого підрозділу 03447233) Максимовою Р.О.
Окрім цього, позивачем до матеріалів позовної заяви надано копію Комерційної пропозиції № 1/23 Ф-Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць «Оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем оператору системи розподілу)», яка є Додатком № 2 від 01.01.2023 до договору № 762-011 від 01.01.2019, тобто являється невід'ємною частиною зазначеного договору (далі по тексту - Комерційна пропозиція № 1/23 Ф-Р) (а.с.19-20).
Пунктом 4 Комерційної пропозиції 1Ф-Р передбачено, що розрахунковим періодом с календарний місяць, Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) на підставі виставленого рахунка Споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.
Відповідно до умов пункту 5 Комерційної пропозиції №1/23 Ф-Р рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
Відповідно до п. 6 Комерційної пропозиції 1Ф-Р звіряння фактичного обсяіу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформлення між Споживачем та Постачальником Акту прийому-нередачі електричної енергії", сформованого згідно з даними на останній день розрахункового періоду Споживача.
Підпункт 1 пункту 6.2 Договору передбачає, шо Споживач зобов'язаний забезпечу вати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п.8 Комерційної пропозиції у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 даної комерційної пропозиції. Постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем. Суми пені, 3% річних, інфляційних сплачуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника.
У разі виникнення у споживача заборгованості за постачання електричної енергії за цим Договором споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором (п.5.9.Договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.9.1.Договору).
Також, у матеріалах позовної заяви міститься копія Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 762-011 від 01.01.2019), яку підписано 28.12.2018 Споживачем - Дочірнім підприємством «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31941174) в особі керівника відокремленого підрозділу - Філії «Великобурлуцький Райавтодор» Дочірнього підприємства «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» Максимовою Р.О.
Зі змісту заяви-приєднання від 29.12.2018 вбачається, що Споживач, ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу на сайті електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут" в мережі Інтернет за адресою www.zbutenergo.kharkov.ua, приєднався до умов Договору на умовах Комерційної пропозиції Постачальника № 2 з такими персоніфікованими даними Споживача: Споживач - ДП «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР»; код ЄДРПОУ Споживача 31941174; вид та адреса об'єкта, точки комерційного обліку: Великобурлуцький район. згідно додатка ( завод; база; гараж; база); Оператор, з яким Споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії - АТ Харківобленерго.
Відповідно до Заяви-приєднання від 29.12.2018, Споживач, погодившись з цією завою-приєднанням (акцептувавши її), засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому Правилами роздрібного ринку порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов'язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинним законодавством України.
Як свідчать матеріали справи, позивачем згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію:
- за лютий 2022 на суму разом з ПДВ 11 309,17 грн. (а.с.27). Відповідачем за лютий 2022 спожито 3587 кВт*год., згідно до витягу фактичних обсягів (а.с.28). Рахунок за лютий 2022 та Акт приймання-передачі електричної енергії було направлено засобами поштового зв'язку (а.с.31 зворотня сторона). Строк оплати рахунку до 01.04.2024р. Рахунок в наданий строк не сплачено.
У лютому 2022 було сплачено за лютий 2022 у сумі 16.40 грн згідно платіжної інструкції №56 від 08.02.2022 (а.с.53 зворотня сторона).
- за березень 2022 на суму разом з ПДВ 2604,59 грн.(а.с.28 зворотня сторона). Відповідачем за березень 2022 спожито 781 кВт*год., згідно до витягу фактичних обсягів (а.с.29 зворотня сторона). Рахунок за березень 2022 та Акт приймання-передачі електричної енергії було направлено засобами поштового зв'язку (а.с.31 зворотня сторона). Строк оплати рахунку до 01.04.2024р. Рахунок в наданий строк не сплачено.
- за квітень 2022 на суму разом з ПДВ 2575.30 грн.,(а.с.30) Відповідачем за квітень 2022 спожито 756 кВт*год., згідно до витягу фактичних обсягів (а.с.31). Рахунок за квітень 2022 та Акт приймання-передачі електричної енергії було направлено засобами поштового зв'язку (а.с.31 зворотня сторона). Строк оплати рахунку до 01.04.2024р. Рахунок в наданий строк не сплачено.
З травня 2022 по грудень 2022 нарахувань не було.
- за січень 2023 на суму разом з ПДВ 30 287.44 грн. (а.с.32). Відповідачем за січень 2023 спожито 6139 кВт*год., згідно до витягу фактичних обсягів (а.с.33). Рахунок за січень 2023 та Акт приймання-передачі електричної енергії було направлено засобами поштового зв'язку (а.с.33 зворотня сторона). Строк оплати рахунку до 21.02.2023р. Рахунок в наданий строк не сплачено.
- за лютий 2023 на суму разом з ПДВ 3 070,75 грн.(а.с.35). Відповідачем за лютий 2023 спожито 669 кВт*год., згідно до витягу фактичних обсягів (а.с.36). Рахунок за лютий 2023 та Акт приймання-передачі електричної енергії було направлено засобами поштового зв'язку (а.с.36 зворотня сторона). Строк оплати рахунку до 21.03.2023р. Рахунок в наданий строк не сплачено.
- за березень 2023 на суму разом з ПДВ 2235.71 грн.(а.с.40 зворотня сторона). Відповідачем за березень 2023 спожито 483 кВт*год., згідно до витягу фактичних обсягів (а.с.39 зворотня сторона). Рахунок за березень 2023 та Акт приймання-передачі електричної енергії було направлено засобами поштового зв'язку (а.с.39). Строк оплати рахунку до 21.04.2023р. Рахунок в наданий строк не сплачено.
- за квітень 2023 на суму разом з ПДВ 1 405,73 грн.(а.с.38). Відповідачем за квітень 2023 спожито 330 кВт*год., згідно до витягу фактичних обсягів (а.с.41 зворотня сторона). Рахунок за квітень 2023 та Акт приймання-передачі електричної енергії було направлено засобами поштового зв'язку (а.с.42). Строк оплати рахунку до 22.05.2023р. Рахунок в наданий строк не сплачено.
- за травень 2023 на суму разом з ПДВ 199,44 грн.(а.с.43 зворотня сторона).Відповідачем за травень 2023 спожито 48 кВт*год., згідно до витягу фактичних обсягів (а.с.44 зворотня сторона). Рахунок за травень 2023 та Акт приймання-передачі електричної енергії було направлено засобами поштового зв'язку (а.с.45). Строк оплати рахунку до 21.06.2023р. Рахунок в наданий строк не сплачено.
Станом на 01.02.2024р. загальна сума заборгованості за спожиту електричну енергію по Договору №762-011 від 01.01.2019р. складає 53671,73 грн. за період з лютого 2022р. по квітень 2022р., з січня 2023р. по травень 2023р.
Як вказує позивач у позовній заяві, вищенаведена заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №762-011 від 01.01.2019 відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим станом на 01.02.2024 позивачем нараховані відповідачу : 3% річних за період 22.02.2023 по 31.01.2024 у сумі 1 021,82 грн. та інфляційні втрати за період з квітня 2023 по липень 2023, з жовтня 2023 по січень 2024 у сумі 1 925,01 грн.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, із змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт споживання відповідачем електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії №762-011 від 01.01.2019 підтверджується витягом з реєстру фактичних обсягів споживання (а.с.26), отже посилання відповідача в апеляційній скарзі на недоведеність позивачем даного факту через непідписання споживачем актів приймання-передачі електричної енергії, є необґрунтованим.
Згідно з розділом 4 Комерційної пропозиції розрахунковим періодом є календарний місяць.
За умовами розділу 5 Комерційної пропозиції рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.
Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком, такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Як було встановлено судом, згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго", позивачем було проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів сформовано та виставлено відповідачу наступні рахунки за електричну енергію за лютий-квітень 2022, січень-травень 2023.
Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок суми боргу, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про його арифметичну правильність та документальну обґрунтованість.
Отже місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 53 671,73 грн. основної заборгованості по Договору.
Відповідач в апеляційній скарзі стверджує про обрання позивачем неналежного відповідача у справі.
При цьому, апелянт зазначає, що позивач звернувся з позовом до відповідача ДП «Харківський облавтодор» (ЄДРПОУ 31941174), з яким у нього не було договірних взаємовідносин, оскільки Договір про постачання електричної енергії споживачу №762-011 від 01.01.2019 був укладений між сторонами ПрАТ «Харківенергозбут» і філією «Великобурлуцький райавтодор'Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги», яка має свій особистий код ЄДРГІОУ ВП-03447233 та власний особистий рахунок;
Також апелянт стверджує про укладення вищенаведеного Договору філією відповідача за відсутності необхідної цивільної (господарської) дієздатності через відсутність окремої довіреності на укладення даного Договору від юридичної особи відповідача, посилаючись на п. 2 Додатку № 1 до Положення про порядок ведення договірної роботи дочірніми підприємствами АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в якому наведено перелік договорів (угод), які можуть укладатися посадовим особами філій виключно на підставі довіреності, і до якого входять договори, що стосуються безпосередньо діяльності філії, а саме комунальні послуги ( електроенергія, постачання води та газу, опалення).
Проте колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, зважаючи на таке.
Відповідно до частини 1, 6 статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Частиною 4 статті 64 ГК України передбачено, що підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Відповідно до частини 1, 3, 4, 5 статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Частиною 4 статті 89 ЦК України передбачено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Як вбачається з інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Філія "Великобурлуцький райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ ВП 03447233, є відокремленим підрозділом юридичної особи - Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 31941174. Керівником зазначеного відокремленого підрозділу на час підписання заяви -приєднання та Комерційної пропозиції № 1Ф-Р була Максимова Р.О.
Отже, враховуючи, що Філія "Великобурлуцький райавтодор" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", є відокремленим підрозділом відповідача - ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", а також враховуючи положення частини 4, 5 статті 64 ГК України та статті 95 ЦК України, посилання апелянта на те, що ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", є неналежним відповідачем, позбавленні правового підгрунтя.
Поряд з цим, як підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №56 від 08.02.2022 (а.с.53 зворотня сторона), відповідачем здійснювались платежі з оплати за спожиту електричну енергію по договору про постачання електричної енергії споживачу №762-011 від 01.01.2019. Вказані платежі були здійснені з банківського рахунку відокремленого підрозділу - Філії "Великобурлуцький райавтодор", відкритого у відповідності до частини 4 статті 64 ГК України, якою передбачено, що підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Отже, здійснивши оплати за спожиту електричну енергію по договору про постачання електричної енергії споживачу №762-011 від 01.01.2019, відповідач своїми конклюдентними діями схвалив споживання електричної енергії відокремленим підрозділом - Філія "Великобурлуцький райавтодор" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за спірним договором, тим самим, відповідач підтвердив укладення з позивачем вищезазначеного договору шляхом підписання керівником відокремленого підрозділу - Філія "Великобурлуцький райавтодор" заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції, яка є додатком №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №762-011 від 01.01.2019.
Зважаючи на наведене, твердження апелянта про обрання позивачем неналежного відповідача у справі та його заперечення щодо наявності договірних відносин з позивачем є безпідставними.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 1021,82 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1925,01 грн., колегія суддів зазначає про таке.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 8 Комерційної пропозиції №1 Ф-Р у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених пунктом 5 комерційної пропозиції, постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
В матеріалах справи наявні оформлені рахунки на оплату 3% річних та інфляційних втрат за договором № 762-011 від 01.01.2019 р., які у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії було направлено позивачем на адресу відповідача для сплати.
Перевіривши здійснений позивачем у позовній заяві розгорнутий розрахунок 3% річних у розмірі 1021,82 грн. за період з 22.02.2023 по 31.01.2024 та інфляційних втрат у розмірі 1925,01 грн. за період з квітня 2023 по липень 2023, з жовтня 2023 по січень 2024 (в тому числі із використанням програми «Ліга Закон»), колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про його арифметичну правильність та документальну і нормативну обґрунтованість.
Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що позивачем було порушено методику розрахунку інфляційних витрат.
При цьому, в обґрунтування зазначеного твердження, апелянтом лише здійснено цитування змісту Листа Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р. та пункту 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України.
Так, відповідно до Листа Верховного Суду України від 03.04.97 р № 62-97р., на який посилається апелянт, у разі коли опубліковано індекси інфляції не за всі календарні місяці в межах зазначеного строку, суму заборгованості з урахуванням інфляції буде розраховано станом на останній день останнього місяця, за який опубліковано індекс інфляції. Сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця;
Відповідно до пункту 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14, на який також посилається апелянт, інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця.
Проте, відповідач, процитувавши вищенаведені документи, які містять певні роз'ясненням щодо розрахунку інфляційних втрат, не навів жодного доводу щодо того, які саме порушення алгоритму нарахування втрат від інфляції допущено позивачем у позовній заяві і за які конкретно періоди. При цьому, свого контррозрахунку інфляційних втрат апелянт не навів.
Поряд з цим, як вже зазначалося, апеляційний суд самостійно перевірку (здійснив в тому числі з використанням програми «Ліга Закон») виконаного позивачем розрахунку інфляційних втрат та дійшов висновку про його арифметичну правильність, та документальну і нормативну обґрунтованість.
Отже місцевий господарський суд дійшов також обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 1021,82 грн. та інфляційних втрат у сумі 1 925,01 грн.
Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що, враховуючи положення статті 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, він звільняється від відповідальності за невиконання свого обов'язку з оплати спожитої енергії у зв'язку із неможливістю їх своєчасно та в повному обсязі виконати через існування протягом спірного періоду форс-мажорних обставин воєнного стану в країні, які, на думку відповідача, підтверджені листом Торгово-промислова палата України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.
Однак колегія суддів не може погодитися із такими посиланнями апелянта, зважаючи на таке.
Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Умовами пункту 12.1., 12.2., 12.3 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору. Строк виконання зобов'язань за договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
Пунктом 12.4. договору погоджено, що сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17.
24.02.2022 росією було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв'язку з чим з 24.02.2022 згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2263-IX від 22.05.2022 “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан.
Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких(-ого) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-ого) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 вересня 2023 року по справі № 910/7679/22 зазначив, що ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія РФ проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). лист ТПП України адресований “Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
Також, у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону “Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб'єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб'єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Разом з цим, відповідачем в рамках даної справи не надано жодного доказу того, що обставина воєнного стану спричинила його скрутне майнове становище та істотно ускладнило здійснення господарської діяльності, як і не надано доказів , що свідчили б про виконання відповідачем погоджених з позивачем умов пункту 12.4. договору щодо повідомлення позивача про настання обставин форс-мажору.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на неї.
Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов'язковими ознаками, як: допустимість, относимість, достовірність та імовірність.
Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття «допустимість доказів», яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зважаючи на наведене, позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та досить вірогідними доказами обставини, на які він посилався як на підстави позову, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду та по суті є дублюванням доводів відзиву на позов.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми процесуального права, а тому підстави для зміни або скасування даного рішення відсутні.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 270, 271, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (вх. №1649Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2024 у справі № 922/1385/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2024 у справі № 922/1385/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 23.09.2024
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко