вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" серпня 2024 р. Справа№ 910/14554/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Кравчука Г.А.
Палія В.В.
секретар судового засідання: Король Д.А.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 07.08.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024
повний текст рішення складено 01.05.2024
у справі № 910/14554/23 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 2 248 344,57 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 2 248 344,57 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач прострочив оплату вартості наданих протягом червня, серпня 2021 року, лютого - вересня, листопада, грудня 2022 року, лютого, квітня - липня 2023 року послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за Договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0206-09021 від 01.07.2019, що стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/14554/23 позов задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що послуги надані позивачем не оплачено відповідачем у строк передбачений умовами договору.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скарги
Не погодившись з прийнятим рішенням, 16.05.2024, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (через систему «Електронний суд») звернулось з апеляційною скаргою б/н від 16.05.2024, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі № 910/14554/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи, визнав установленими обставини, що мають значення для справи і не були доведені, суд першої інстанції порушив норми процесуального права і неправильно застосував норми матеріального права, отже це є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Крім того, відповідачем зазначено, що витрати оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, включені законодавцем до тарифу на послуги з передачі електричної енергії як окрема складова. Відповідач поніс передбачені структурою тарифу витрати повністю, а грошові кошти були перераховані постачальникам універсальних послуг відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач указав, що встановлення витрат на виконання спеціальних обов'язків в іншому розмірі, аніж це передбачено структурою тарифу на передачу електричної енергії, Законом України "Про ринок електричної енергії" не передбачено. Покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов'язків з інших джерел, аніж з тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, ніж це встановлено у затвердженому НКРЕКП тарифі, Законом України "Про ринок електричної енергії" так само не передбачено. Використання коштів на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу, є нецільовим використанням коштів. Незважаючи на об'єктивні ускладнення, відповідач повністю сплатив позивачу вартість послуги, зазначеної у позовній заяві, що визнається позивачем.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
10.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі № 910/14554/23 без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» без задоволення.
У вказаному відзиві позивачем, зокрема, зазначено про те, що відповідачем не наведено пояснень та не надано доказів, які б підтверджували, що саме після внесення змін до постанов НКРЕКП №2353 від 09.12.2020, №2454 від 01.12.2021, №1788 від 21.12.2012 стало можливим повністю провести розрахунок з позивачем, з основної суми заборгованості, а саме заборгованості із оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Відповідачем також не надано доказів у суді першої інстанції, яким чином було розподілені кошти на користь постачальників універсальних послуг для компенсації "зеленого" тарифу для приватних домогосподарств та чому заборгованість погашалась перед одними контрагентами та відбувалось нарощення заборгованості перед іншими контрагентами, в тому числі і перед позивачем.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивачем також зазначено про те, що наявність чисельних роз'яснень НКРЕКП, як регулюючим та контролюючим органом у галузі енергетики, не підтверджено достовірності позиції відповідача, яку компанія займає у аналогічних судових справах, щодо відсутності її вини.
Також позивачем зазначено, що твердження відповідача щодо необхідності зменшення неустойки є необґрунтованим, суперечить дійсним обставинам справи та спрямоване на ухилення від відповідальності.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024, матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» по справі №910/14554/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Палій В.В., Кравчук Г.А.
21.05.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14554/23.
27.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду супровідним листом № 910/14554/23/2919/24 від 23.05.2024 надійшли матеріали справи №910/14554/23.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024 справу № 910/14554/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Палія В.В., Вовка І.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14554/23 та призначено розгляд справи на 03.07.2024.
03.07.2024 у судовому засіданні оголошено перерву та повідомлено учасників про те, що наступне судове засідання у справі № 910/14554/23 відбудеться 17.07.2024.
17.07.2024 у судовому засіданні оголошено перерву та повідомлено учасників про те, що наступне судове засідання у справі № 910/14554/23 відбудеться 07.08.2024.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Вовка І.В. у відпустці.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2024 справу № 910/14554/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Палія В.В., Кравчука Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2024 справу № 910/14554/23 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Палія В.В., Кравчука Г.А. та повідомлено учасників про те, що розгляд справи відбудеться 07.08.2024.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
Представник скаржника в судовому засіданні 07.08.2024 підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 07.08.2024 представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
З матеріалів справи убачається, що 01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник послуг за договором) та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник за договором) був укладений договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0206-09021 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 вищеуказаного договору для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 2.1 договору вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.
За умовами п. 3.1 Договору постачальник послуг зобов'язаний, зокрема:
1) здійснювати розрахунок вартості послуги виходячи із фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до Порядку;
2) затверджувати вартість послуги у Регулятора відповідно до глав 11 та 12 Порядку;
5) повідомляти замовника про обставини, що зумовлюють проведення перерахунку вартості послуги, передбаченого п. 2.1 глави 2 цього Договору;
6) повідомляти про вартість послуги, визначену в розрахунковому періоді;
7) надавати послугу.
За умовами п. 3.3 Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 11.03.2020 до Договору) замовник зобов'язаний, зокрема:
1) приймати послугу, яку надає постачальник;
4) у повному обсязі здійснювати оплату послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої Регулятором;
5) повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі послуг (що є додатком 1 до цього Договору) та акти коригування до акту приймання-передачі наданих послуг (додаток 2 до цього Договору) протягом 2 днів з дня їх отримання;
6) проводити оплату вартості послуги виключно у грошовій формі.
Згідно з п. 4.1 Договору сторони цього Договору несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п. 6.1 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим Договором, сторони керуються чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до п. 6.6 Договору, сторони здійснюють обмін інформацією в рамках цього Договору з використанням електронного документообігу та з метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також для підтвердження її авторства, сторони забезпечують наявність кваліфікованого електронного цифрового підпису. Для цього сторонами шляхом переговорів обираються шляхи та інструменти з вибору відповідних інтерфейсів.
Згідно з п. 7.1 Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 6 від 27.12.2022 до Договору) цей Договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2023.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що у період червня, серпня 2021 року, лютого - вересня, листопада, грудня 2022 року, лютого, квітня - липня 2023 року позивачем надано відповідачу послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел на підставі Договору № 0206-09021 від 01.07.2019, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії до Договору, актами коригування до відповідних актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії до Договору, підписаними сторонами, постановами НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданими у місяцях спірного періоду.
Разом з цим, оплата послуг за наведеними актами здійснювалась відповідачем з простроченням строку, встановленого умовами Договору та Порядку, що фактично не заперечувалось відповідачем та підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями, довідкою АТ "Ощадбанк" від 25.09.2023 № 16/2-09/60574/2023 та доданою до неї інформацією про перерахування коштів з рахунків НЕК "УКРЕНЕРГО" за період з 01.06.2021 по 22.09.2023.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
11.06.2017 набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (позивач) є постачальником електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач) в свою чергу є оператором системи передачі та здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаної енергетичної системи України.
Пунктом 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі - в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов'язані з покладенням на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник універсальних послуг зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами.
Частиною 6 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов'язку щодо купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт, надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Така послуга надається постачальником універсальних послуг виходячи з фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку "на добу наперед". Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
Отже, згідно положень статей 33, 62 ,63 Закону України "Про ринок електричної енергії" на відповідача, який є оператором системи передачі об'єднаної енергетичної системи України, та позивача, який виконує функції постачальника універсальних послуг, Законом покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Судом установлено, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 за № 641 затверджено Порядок купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом (далі - Порядок), який поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, кандидатів у такі виробники, переможців аукціону, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), оператора системи передачі (далі - ОСП) та адміністратора комерційного обліку (пункт 1.2 глави 1 Порядку).
Відповідно до п. 12.4 глави 12 Порядку (в редакції, яка діяла з 01.07.2019) протягом 3 робочих днів після затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.
Відповідно до п. 13.4, 13.5 глави 13 Порядку (в редакції, яка діяла з 28.12.2019):
13.4. Протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.
13.5. Сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел після проведення розрахунків обсягів урегулювання у разі надходження оновлених даних від учасників ринку. Після підписання ОСП корегованого акта ПУП надає Регулятору кореговану вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження.
Відповідно до п. 13.4, 13.5 глави 13 Порядку (в редакції, яка діяла з 16.01.2021):
13.4. ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
13.5. У разі надходження оновлених даних від учасників ринку після проведення розрахунків обсягів врегулювання сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Після підписання ОСП акта корегування ПУП надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
Пунктом 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Беручи до уваги вищенаведене та з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 3.3 укладеного сторонами договору та наведених положень Порядку, відповідач зобов'язаний був оплатити послуги протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги.
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Як було установлено судом відповідач послуги, надані позивачем, у строк, установлений умовами договору, не оплатив, відтак на переконання колегії суддів допустив порушення зобов'язання.
Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за користування коштами.
Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо своєчасної оплати за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, є порушенням умов Договору № 0206-09021 від 01.07.2019, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок розрахунку 3% річних, суд установив, що він виконаний арифметично вірно з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача розрахунку 3% річних заявлена ним правомірно та підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі 1 056 591,41 грн.
Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд установив, що він виконаний арифметично вірно з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 191 753,16 грн інфляційних втрат є обґрунтованою.
Судом також враховано, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечив щодо здійснених позивачем розрахунків сум 3% річних, інфляційних втрат.
Долучені відповідачем до матеріалів справи докази оплати ним 12.09.2023, 21.09.2023, 26.09.2023 та 03.10.2023 за послуги, надані відповідачу за Договором у липні, серпні, вересні 2022 року та квітні 2023 року, жодним чином не спростовують повідомлені позивачем у позовній заяві обставини та здійснені позивачем розрахунки сум 3 % річних та інфляційних втрат станом на 06.09.2023.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 056 591,41 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 191 753,16 грн
З матеріалів справи убачається, що у суді першої інстанції відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат на 95%, яке обґрунтоване з посиланнями на специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, добросовісність поведінки відповідача та істотність обставин, що зумовили несвоєчасне здійснення розрахунків із позивачем, відсутність завданих позивачу збитків внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання.
Положеннями ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь в зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/417/18 (постанова від 18.03.2020) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних, інфляційних втрат як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.
Разом з тим суд зазначає, що для застосування вищенаведених правових норм щодо зменшення розміру неустойки, відповідач повинен довести наявність тих обставин, з якими законодавець пов'язує можливість такого зменшення.
Водночас на переконання суду відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, на підставі яких суд би міг дійти висновку щодо наявності підстав, з якими законодавець пов'язує можливість такого зменшення. Крім того з матеріалів справи убачається, що до клопотання про зменшення розміру суми штрафних санкцій відповідачем взагалі не зазначено та не додано жодних доказів. Колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру суми штрафних санкцій задоволенню не підлягає.
За таких обставин, суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача 3% річних у розмірі 1 056 591,41 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 191 753,16 грн.
Додатково колегія судді зазначає, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України).
Європейським судом з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/14554/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Розподіл судових витрат
Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі № 910/14554/23 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 29.04.2024 у справі №910/14554/23 - залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
4. Матеріали справи № 910/14554/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у відповідності до ст. ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 17.09.2024.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді Г.А. Кравчук
В.В. Палій