ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16633/23
провадження № 1-кп/753/1036/24
"20" вересня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 , провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Усурійськ Приморського краю російської федерації, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Олександрівка Бориспільського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз 06.11.2023 Броварським міськрайонним судом Київської обл. за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Обставини, які слугували підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу на даний час не відпали та продовжують існувати.
Потерпіла ОСОБА_8 підтримала думку прокурора та просила продовжити тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Захисники, думку яких підтримала обвинувачені, заперечували проти задоволення клопотання, зазначили, що ризики наведені прокурором не доведені, тому просили обрати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акти, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Суд не вбачає підстав для скасування, зміни запобіжного заходу обвинуваченим на більш м'який, оскільки обставини, які враховувались раніше судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, ризики не зменшились.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливе вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 інкримінованого злочину, тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вони обвинувачуються, вік та стан здоров'я обвинувачених, міцність їх соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Крім того, суд враховує наявність об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, та те, що заявлені раніше ризики не зменшилися та виправдовують тримання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 під вартою.
Так, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорій тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , конкретні обставини справи, на думку суду, дають підстави для висновку, що з боку обвинувачених існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, про наявність ризику переховуватись від суду, відповідно до п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 знають про тяжкість покарання, що загрожує їм в разі визнання їх винуватими у даному злочину, обізнані в мірі покарання та усвідомлюють, що за даний злочин передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10-ти років, у них відсутнє законне джерело доходу.
Не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання більш м'якого запобіжного заходу, непов'язаного із позбавленням волі може привести до того, що перебування на волі обвинувачений, який усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинений злочин, наддасть можливість йому уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики суду та використати ситуацію, яка склалась в країні, на власну користь, а саме те, що на даний час військова агресія російської федерації проти України суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Крім того, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується зокрема тим, що обвинувачені офіційно не працевлаштований, обрали для себе єдиним джерелом доходу злочинну діяльність, підозрюються у вчинені злочину з корисливих мотивів.
Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, надають підстави для продовження дії запобіжного заходу відносно таких обвинувачених, оскільки існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, адже судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому суд враховує те, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Ураховуючи санкцію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підстави, які б свідчили про неможливість утримання обвинуваченого в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлені ризики існують, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити їх уникнення та забезпечення покладених на обвинуваченого обов'язків.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Аналізуючи матеріали справи, враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, особу обвинувачених, суд уважає за можливе залишити їм без змін заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, тобто до 18.11.2024 року включно.
Раніше визначену ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн., залишити без змін.
У разі внесення застави на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання документа, що це підтверджує, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підлягають звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зобов'язані виконувати такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з міста, у якому вони проживають, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 5 діб з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
СУДДЯ: ОСОБА_1