Провадження № 33/821/319/24 Справа № 706/175/24 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Орендарчук М. П. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
13 вересня 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Клименка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Клименка В.М. на постанову Христинівського райсуду Черкаської обл. від 24.04.2024 р., якою
ОСОБА_1 ,
який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердичів
Житомирської обл., громадянина України,
який має вищу освіту, одружений, військово-
службовець за контрактом, проживає
АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 605,6 грн., -
Відповідно до постанови суду першої інстанції, 30.01.2023 р. о 20:15 год. в с. В. Севастянівка Уманського р-ну Черкаської обл. по вул. Центральній водій ОСОБА_1 керував автомобілем Шкода Октавія, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» ARСО 0448, результат позитивний та склав 0,87 ‰, чим порушив п. 2.9 а) ПДР України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Клименко В.М. подав до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження, яке обґрунтував тим, що в судовому засіданні ОСОБА_1 присутнім не був, але на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, оскільки служить в ЗС України. Оскаржувану постанову суду від 24.04.2024 р. він отримав поштою 7.05.2024 р. ОСОБА_1 проходить службу в ЗСУ, в зв'язку з чим не може представляти свої права та інтереси і лише 7.05.2024 р. уклав договір з адвокатом про надання правничої допомоги.
В апеляційній скарзі захисник Клименко В.М. просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 не винним у вчиненні адмінправопорушення та закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу адмінправопорушення у його діях. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не звернув уваги на те, що протокол про адмінправопорушення не може бути визнаний належним доказом, оскільки, складений з порушеннями КУпАП та прав ОСОБА_1 . Протокол не містить результатів огляду на стан сп'яніння, в ньому відсутні відомості про долучення акту огляду, а також протокол не містить відомостей про спеціальний технічний й засіб за допомогою якого проводився огляд на стан сп'яніння.
Крім того, працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, чим порушено його право на захист, в тому числі і право на юридичну допомогу.
На думку захисника, в матеріалах справи відсутні достатні та допустимі докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник зазначає, що після його ознайомлення з матеріалами справи та відеозаписом, долученим до протоколу про адмінправопорушення, то на його думку, матеріали не містять даних про те, що ОСОБА_1 висловлював пояснення, що вживав алкогольні напої. Протокол містить пояснення, що ОСОБА_1 вживав напій «Shake», проте зазначений напій є безалкогольним. В матеріалах відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 вчинив адмінправопорушення, що стало підставою для зупинки автомобіля та перевірки документів. Зауважує, що при продутті приладу «Drager» при розпаковці його поліцейським була порушена стерильність та при обробці рук поліцейським дезінфікуючими засобами, саме на частину в яку потрібно видихати могли потрапити частки, в тому числі і спиртовмісні, що в свою чергу не може гарантувати 100% результату проведеного за допомогою алкотестера. При спробі видиху індикатор зеленого кольору не відображався. В зв'язку з порушенням порядку використання алкотестеру поліцейським чек з даними 0, 87 ‰ не може бути належним та допустимим доказом у справі.
Вважає, що огляд проводив поліцейський ОСОБА_2 , а в чеку, акті огляду та протоколі зазначене прізвище поліцейського ОСОБА_3 , що є неправомірним.
Пройшовши огляд ОСОБА_1 з результатом згоден не був, але його незгода не зафіксована на відео, яке записане із 13 частин.
Згідно акту Черкаського апеляційного суду (а. пр. 55) справа має недоліки, а саме конверти з речовими доказами не опечатані в установленому законом порядку, що додатково підтверджує неналежність та недопустимість долучених відео доказів та посилання на них суду першої інстанції.
При складанні протоколу ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, клопотання про надання адвоката поліцейські залишили поза увагою.
Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП постанова по справі про адмінправопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Матеріали справи містять дані про направлення ОСОБА_1 поштою копії судового рішення від 24.04.2024 р., яку він отримав поштою лише 7.05.2024 р., крім того матеріали справи містять відомості що ОСОБА_1 проходить службу в ЗСУ, в зв'язку з чим апеляційний суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Клименка В.М., який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її, вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.
Суд першої інстанції правильно встановив, що 30.01.2023 р. о 20:15 год. в с. В. Севастянівка Уманського р-ну Черкаської обл. по вул. Центральній водій ОСОБА_1 керував автомобілем Шкода Октавія, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» ARСО 0448, результат позитивний та склав 0,87 ‰, чим водій порушив п. 2.9 а) ПДР України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд першої інстанції дослідив матеріали справи, які надійшли від поліції та дійшов до висновку, що під час складання протоколу та проведення відеозапису скоєного ОСОБА_1 правопорушення, не було допущено порушень вимог нормативних актів. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудних відеокамер, який був доданий до протоколу про адмінправопорушення працівниками поліції, апеляційний суд встановив, що
ОСОБА_1 не заперечував факт керування автомобілем, також зафіксовані дії, які передували складанню протоколу про адмінправопорушення та складання протоколу про адмінправопорушення. На відеозапису зафіксовано що ОСОБА_1 не заперечує, що він є водієм цього автомобіля, керував ним безпосередньо перед тим, як почався відеозапис. Крім того, на відеозапису чути пояснення ОСОБА_1 про те, що 30.01.2024 р., перед тим як сів за кермо автомобіля, він випив 2 пляшки напою Shake по 0,4 л. Вживання алкогольного напою ОСОБА_1 власноруч зафіксував в поясненні по суті адмінправопорушення. З результатами огляду за допомогою технічного приладу погодився, про що свідчить його особистий підпис у протоколі, на роздруківці чеку драгеру та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, які додані до матеріалів справи (а. пр. 2, 6).
Вина в скоєнні ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 495483 від 30.01.2024 р., підтверджується і роздруківкою результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 30.01.2024 р., виконаного із застосуванням приладу Drager Alcotest 6810, який є позитивним та склав 0,87 ‰ , який підписаний ОСОБА_1 , що вказує на ознайомлення останнього із його змістом (а. пр. 2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено що огляд проведено у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, очей (а. пр. 4), який також підписаний ОСОБА_1 .
Апеляційний суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 встановлені порушення п. 2.9 а) ПДР України, за що передбачена адмінвідповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На переконання апеляційного суду документи складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють такі правові відносини та які є предметом судового розгляду.
Питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адмінправопорушення за ст.130 КУпАП, жодних доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) суду не надано.
Главою 21 КУпАП визначачені особи, які беруть участь в справі про адміністративне правопорушення. Згідно ст. 271 КУпАП, у розгляді справи про адмінправопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. В матеріалах справи (а. пр. 43) наявна копія договору № 0702419 від 7.05.2024 р. про надання правової допомоги/ юридичних послуг ОСОБА_1 ТОВ «Центр правової допомоги» та копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Клименка В.М. (а. пр. 50-51), тому суд вважає що ОСОБА_1 надана юридична допомога професійним адвокатом під час розгляду справи в судах..
Категоричне невизнання ОСОБА_1 своєї вини суд апеляційної інстанції розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки обставини, які викладені в апеляційній скарзі, не спростовують факту керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та не звільнять його від відповідальності за скоєне.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим по-годились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи скарги про те, що протокол не містить результатів огляду на стан сп'яніння, в ньому відсутні відомості про долучення акту огляду, а також протокол не містить відомостей про спеціальний технічний й засіб за допомогою якого проводився огляд на стан сп'яніння.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адмінправопорушення, які б унеможливили прийняття висновку судом. Дії працівників поліції в цілому відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 р. № 1103, Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 9.11.2015 р. № 1452/735.
Інші доводи апеляційної скарги є формальними, такими, що не спростовують встановлені у справі фактичні обставини, зводяться до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів.
Суду апеляційної інстанції не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20.05.2010 р.).
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову у зв'язку з порушеннями норм матеріального і процесуального права є необґрунтованими та спростовуються дослідженими та наведеними в постанові суду першої інстанції доказами.
З матеріалів справи вбачається, що працівники поліції після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та встановлення у нього ознак алкогольного сп'яніння запропонували йому пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціального приладу «Drager Alcotest 6810» або у лікарні, останній погодився на огляд на місці зупинки за допомогою спеціального приладу, результат огляду позитивний та склав 0,87 ‰.
Апеляційний суд не встановив в діях працівників поліції порушення вимог ст. 254 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про допущені порушення в процесі провадження у цій справі не ґрунтуються на матеріалах справи, порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було.
До того ж, матеріалами справи про адмінправопорушення підтверджується той факт, що з результатом огляду водій погодився, підписав чек з драгера, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого будь-яких заперечень щодо результату огляду не мав, на момент зупинки працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, ці обставини останній не спростовував та підтвердив вживання алкогольного напою.
Доводи доповнення до апеляції стосовно пояснень ОСОБА_1 про вживання безалкогольного напою, проте суд помилково вказав, що це алкогольний напій, то апеляційний суд звертає увагу, що суд встановив стан перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння не на підставі його пояснень, а на підставі огляду за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 6810», який показав наявність парів алкоголю (етілового спирту) у повітрі, яке видихав правопорушник.
Крім того, встановлені актом Черкаського апеляційного суду (а. пр. 55) недоліки виключно у стані матеріалів справи ніяким чином не впливають на розгляд справи та не можуть бути підставою для визнання неналежними та недопустимими відео-доказів, тому що обов'язкову перевірку проводили працівники канцелярії суду, які встановили певні факти, які не можуть впливати в будь-який спосіб на судові рішення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена сукупністю доказів, які є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами провадження.
Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.
Будь-які докази відсутності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні і правопорушником або його захисником суду апеляційної інстанції не надані.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити захиснику Клименку В.М. строк на оскарження постанови Христинівського райсуду Черкаської обл. від 24.04.2024 р.
Постанову Христинівського райсуду Черкаської обл. від 24.04.2024 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.