Єдиний унікальний номер 643/2986/24
Номер провадження 22-ц/818/2915/24
19 вересня 2024 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 28 травня 2024 року в складі судді Афанасьєва В.О. у справі № 643/2986/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу
У березні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Позов мотивовано тим, що спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя та обов'язки. Фактично шлюбні відносини припинено, з березня 2022 року вони живуть окремо та спільне господарство не ведуть. Вважає, що подальше збереження сім'ї є неможливим та суперечить їх інтересам. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно-сімейні відносини, подальше сумісне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим, то наявні підстави для розірвання шлюбу.
27 червня 2024 року ОСОБА_1 на вказане судове рішення подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов залишити без задоволення. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково залишив без задоволення його клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, що унеможливило з'ясувати дійсне волевиявлення сторін.
Вказував, що позов було підписано не особисто позивачкою, а подано представником. Наразі ОСОБА_2 перебуває у Німеччині, про намір розірвати шлюб вона його не повідомляла та така поведінка є нетипова та незвичною для неї.
У судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги. Пояснив, що у родині завжди були нормальні взаємовідносини, після початку повномасштабного вторгнення дружина виїхала до Німеччини, проте двічі - наприкінці 2022 року та 2023 року вона приїздила до України відвідувати його і вони проживали разом на Львівщині. Позов дружини про розірвання шлюбу став для нього повною несподіванкою, просив надати їм строк для примирення протягом 6 місяців.
Перевіривши матеріали справи, враховуючи доводи апеляційної скарги та клопотання апелянта надати строк на примирення для збереження сім'ї, колегія суддів вважає за необхідне надати сторонам строк для примирення, виходячи з наступного.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
За правилами статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. При вирішенні позовів про розірвання шлюбу слід уникати формалізму, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене статтею 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї із сторін або суду, особливо за наявності неповнолітніх дітей (пункт 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).
Відповідно до частини 7 статті 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Враховуючи заперечення відповідача проти розірвання шлюбу, ййого прагнення зберегти сім'ю, з метою вжиття заходів до примирення подружжя і збереження сім'ї, колегія суддів вважає за необхідне на підставі статті 111 СК України вжити заходи щодо примирення подружжя, надавши їм строк на примирення три місяці.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 253 ЦПК України суд зупиняє провадження у справі на строк до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Керуючись ст. 111 СК України, ст. ст. 251, 253, 258 - 260, 381 ЦПК України, суд
Надати ОСОБА_2 до ОСОБА_1 строк для примирення три місяці.
Провадження у цивільній справі зупинити до закінчення даного строку.
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 вересня 2024 року
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина