Єдиний унікальний номер 638/1802/24
Номер провадження 22-ц/818/2912/24
19 вересня 2024 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 травня 2024 року в складі судді Рибальченко Л.М. у справі № 638/1802/24 за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської об'єднаної територіальної громади, треті особи: приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистов Сергій Юрійович, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ізюмської міської об'єднаної територіальної громади, треті особи: приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області (далі - РНО) ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла її мати ОСОБА_4 .
Після її смерті відкрилась спадщина на все належне померлій майно, в тому числі на житловий будинок з прилеглими господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_4 було складено заповіт, за яким заповіла позивачці вказаний будинок.
У грудні 2023 року вона звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте приватним нотаріусом Ізюмського РНО Чистовим С.Ю. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, оскільки спадкоємець зареєстрована за іншою адресою, ніж була зареєстрована- ОСОБА_4 .
Інший спадкоємець за законом - її сестра ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовилась від прийняття спадщини, про що останньою було складено відповідну заяву.
Зазначала, що ОСОБА_4 , 1949 року народження, була особою похилого віку, мала супутні хвороби, потребувала постійного догляду та піклування. Останні декілька років та на момент смерті вони фактично проживала разом, вели сумісне господарство, позивачка здійснювала за нею догляд по день її смерті
Вказувала, що у зв'язку з військовою агресією росії проти України, окупацією міста Ізюм вона була позбавлена можливості своєчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом за законом після смерті матері ОСОБА_4 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці після набрання рішенням суду законної сили.
Заочним рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 травня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини після вересня 2022 року (деокупації міста Ізюм), які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
24 червня 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 на вказане судове рішення подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що строк для прийняття спадщини пропущено з поважних причин.
Зазначала, що після деокупації міста Ізюм у вересні 2022 року в місті було зруйновано або пошкоджено близько 90 % будівель, і повернення міста до звичного життя та відновлення роботи державних органів зайняло значний час, а тому вона не мала можливості звернутися з заявою для отримання свідоцтва про право на спадщину. Також, на момент смерті ОСОБА_4 фактично мешкала із нею, а тому вважала, що фактично прийняла спадщину після її смерті і фактично користувалася спадковим майном.
У судове засідання апеляційного сторони учасники справи не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 19 вересня 2024 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
ОСОБА_1 повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 115-116);
Ізюмською міською об'єднаною територіальною громадою отримано 02 серпня 2024 року в електронному кабінеті (а.с. 109);
ПН Ізюмського РНО Х/о ОСОБА_3 отримано 09 серпня 2024 року (а.с. 110);
ОСОБА_2 отримано 20 серпня 2024 року (а.с. 114).
16 серпня 2024 року від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 112).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374ЦПК України).
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_6 (а.с. 10)
04 листопада 2019 року ОСОБА_4 складено заповіт, за яким належній їй жилий будинок з надвірними будівлями та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , належну їй земельну ділянку площею 6,5885 га кадастровий номер 6322887000:03:0000:0113, розташовану на території Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - онуку ОСОБА_7 (а.с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла (а.с. 10).
На час своєї смерті спадкодавиця була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 (а.с.25).
За довідкою Старости Малокомишуватського старостинського округу Ю.Третьякова від 21 грудня 2023 року, ОСОБА_1 фактично проживала разом з ОСОБА_4 за однією адресою АДРЕСА_1 (а.с.26).
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 28 грудня 2023 року спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалась ( а.с. 52).
Постановою приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистова С.Ю. від 28 грудня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловим будинок за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з пропуском строку, передбаченого частиною 1 статті 1270 ЦК України (а.с.21).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
За правилами частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Частинами 1, 2 статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно з частиною 3 статті 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.
Частиною 1 статті 1272 ЦК України визначено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини 3 статті 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Згідно з пунктами 3.3, 3.6 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі; не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно наказу від 19 березня 2024 року № 77) затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік).
Відповідно до Переліку місто Ізюм було тимчасово окуповано Російською федерацією 01 квітня 2022 року до 08 вересня 2022 року, після 11 вересня 2022 року Ізюмська міська територіальна громада - входить до території можливих бойових дій.
За таких обставин, судова колегія вважає, що обставини, наведені ОСОБА_1 є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, а саме перебуванням майна на тимчасово окупованій території, припинення діяльності нотаріусів у місті Ізюм, що унеможливило подати заяву про прийняття спадщини у встановлений статтею 1270 ЦК України строк.
Враховуючи обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що наявні підстави для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини на підставі частини 3 статті 1272 ЦК України.
За результатами розгляду апеляційної скарги суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Отже, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 367, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 травня 2024 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Ізюмської міської об'єднаної територіальної громади, треті особи: приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистов Сергій Юрійович, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) додатковий строк - три місяці з моменту ухвалення цієї постанови для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її матері - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 23 вересня 2024 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина