17 вересня 2024 року
м. Рівне
Справа № 564/1053/24
Провадження № 22-ц/4815/866/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Гордійчук С. О., Шимківа С. С.
секретар судового засідання - Андрошулік І. А.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заявник - ОСОБА_2 ,
заінтересована особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету
Костопільської міської ради Рівненської області
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - адвоката Євгеюка Олександра Євстафійовича на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 23 травня 2024 року в складі судді Цвіркуна О.С., постановлену в м. Костопіль Рівненської області о 12 годині 37 хвилин, повний текст ухвали складено 28 травня 2024 року,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про зміну піклувальника над недієздатною особою. В обґрунтування заяви зазначали, що ОСОБА_2 є матір'ю недієздатного ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 є його братом. Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області №2-о-58/11 від 10.11.2011 року, ОСОБА_3 визнано недієздатним, встановлено опіку над ним та призначено ОСОБА_2 його опікуном. Зазначають, що ОСОБА_2 має бажання звільнитися від обов'язків опікуна, оскільки за станом здоров'я не може виконувати своїх обов'язків та з лютого 2022 проживає в Королівстві Іспанії. Натомість ОСОБА_1 має бажання стати опікуном недієздатного брата ОСОБА_3 , має задовільний стан здоров'я, здійснює підприємницьку діяльність з 2004 року та має кошти на утримання недієздатного брата. З наведених підстав просили звільнити ОСОБА_2 від повноважень опікуна недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити новим опікуном ОСОБА_1 .
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 23 травня 2024 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції вмотивована положеннями ч. 2 ст. 200 ЦПК України, яка передбачає, що суд суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки і піклування іншу особу та обґрунтована відсутністю доказів особистих приязних взаємовідносин між ОСОБА_1 . та його недієздатним братом ОСОБА_3 ; неналежним мотивуванням Органом опіки та піклування (виконавчого комітету Костопільської міської ради Рівненської області) свого висновку (подання №999/02-08 від 07.05.2024) про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною особою ОСОБА_3 , зокрема, необхідності такого призначення, відсутності мотивації необхідності призначення опікуном ОСОБА_1 , а не іншої особи; а також враховано, що обов'язок оборони України має перевагу над бажанням ОСОБА_1 бути опікуном недієздатного брата ОСОБА_3 .
Вважаючи ухвалу суду незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, із неповним з'ясуванням всіх обставин справи, неправильною оцінкою наданих доказів, ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 - адвокат Євгеюк Олександр Євстафійович оскаржили її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначають, що найближчими родичами недієздатного ОСОБА_3 є його батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а також брат - ОСОБА_1 . Додають, що батьки підопічного не мають можливості його доглядати в силу віку та перебування з лютого 2022 року в Іспанії. Вказує, що недієздатний ОСОБА_3 перебуває в КЗ «Мирогощанський психоневрологічний інтернат» РОР з 03.06.2014 р. по даний час, і довідкою цього закладу підтверджується, що заявник ОСОБА_1 постійно відвідує брата, забезпечує свого недієздатного брата одягом, продуктами харчування, засобами гігієни, придбав йому планшет; також забирає його на кілька днів на протязі року в м.Костопіль для спільного проведення сімейних та інший свят. Звертає увагу, що згідно подання виконавчого комітету Костопільської міської ради Рівненської області №999/02-08 від 07.05.2024 р., Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Костопільської міської ради Рівненської області вважає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути призначений опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зважаючи на те, що ОСОБА_2 не може виконувати свої обов'язки як опікуна через проживання з лютого 2022 року в Королівстві Іспанії та через свій вік 66 років і стан здоров'я. Наголошує на безпідставності висновку місцевого суду , що призначення опікуном є способом ухилення ОСОБА_1 від мобілізації, оскільки в умовах дії воєнного часу в Україні не скасований та ніким не обмежений інститут опіки та піклування, заявник не перебуває у розшуку ТЦКтаСП за ухилення від явки по мобілізації, а тому у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що він ухиляється від мобілізації. З наведених підстав просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про зміну піклувальника над недієздатною особою.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що рішенням Костопільського районного суду Рівненської області №2-о-58/11 від 10 листопада 2011 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним, та призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його опікуном.
Недієздатний ОСОБА_3 страждає легкою розумовою відсталістю в степені вираженої дебільності з емоційно-вольовою недостатністю, в силу чого не здатний розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Звертаючись до суду із заявою про зміну піклувальника, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказували, що остання не має можливості виконувати обов'язки опікуна в силу віку та за станом здоров'я, а також у зв'язку з проживанням із лютого 2022 року у Королівстві Іспанія, та просили призначити замість неї опікуном ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ЦК України, суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є братом недієздатного ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами справи, та бажає бути його опікуном, вказуючи про те, що між ними існують приязні родинні відносини, перебуває з ним у контакті, забираючи на святкові чи вихідні дні із закладу, де той постійно перебуває, до себе додому в м. Костопіль, а також має матеріальні можливості для утримання недієздатного брата і опіки над ним.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , а недієзданий ОСОБА_3 перебуває у КЗ «Мирогощанський психоневрологічний інтернат» Рівненської обласної ради з 03.06.2014 року на повному державному утриманні по цей час.
Як вбачається із подання виконавчого комітету Костопільської міської ради №999/02-08 від 07.05.2024 року про можливість призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатною особо, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Костопільської міської ради вважає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути призначений опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Верховним Судом у постанові від 07.04.2022 року у справі №712/10043/20 зазначено, що при призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Саме на орган опіки та піклування покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна, та згідно з п.п. 3.3 п.3 Правила опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88 Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за N 387/3680.
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 63 ЦК України, опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до п. 3.1 Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом № 34/166/131/88 від 25.05.1999 року, при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07.04.2022 у справі № 712/10043/20).
Разом з тим, даючи оцінку рішенню виконавчого комітету Костопільської міської ради щодо можливості призначення опікуном ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає, що воно не містить обґрунтованих висновків про те, чому саме його, а не іншу особу, необхідно призначити опікуном, та відомостей про те, чи є у недієздатного ОСОБА_3 інші близькі родичі, які могли б виконувати обов'язки опікуна.
Відхиляючи апеляційну скаргу заявників щодо необхідності призначення опікуном ОСОБА_1 , апеляційний суд враховує, що недієздатний ОСОБА_3 перебуває у КЗ «Мирогощанський психоневрологічний інтернат» Рівненської обласної ради з 03 червня 2014 року на повному державному утриманні і на даний час. Такі обставини свідчать про те, що недієздатний ОСОБА_3 забезпечений державою постійним необхідним доглядом.
Покликання апелянтів на помилковість висновку суду першої інстанції про превалювання інтересів держави над приватними в контексті виконання заявником ОСОБА_1 свого конституційного обов'язку по захисту України, яка перебуває у стані війни, апеляційний суд оцінює критично.
Згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається опікунам осіб, визнаних судом недієздатними.
Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України, обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном недієздатної особи та, перш за все, необхідність такого.
При цьому, на переконання суду, конституційний обов'язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном недієздатної особи за обставин існування в останньої інших членів сім'ї, які також можуть бути опікунами.
У цій справі подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним братом ОСОБА_3 не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном, відсутність заперечень проти цього з боку інших родичів та бажання матері, яка на даний час є опікуном. Окрім того, у недієздатного ОСОБА_3 є опікун - його мати, ОСОБА_2 , яка теж не надала достатніх доказів неможливості здійснення своїх повноважень в силу стану здоров'я, а беручи до уваги те, що підопічний постійно перебуває у КЗ «Мирогощанський психоневрологічний інтернат» Рівненської обласної ради впродовж тривалого часу (понад десять років), обставини проживання її як опікуна за межами України з лютого 2024 року не є визначальними для розгляду цього спору.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності з нормами закону, що їх регулюють, а також беручи до увагу судову практику, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність належних і достатніх доказів наявності передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов'язків опікуна над її недієздатним ОСОБА_5 , який знаходиться у КЗ «Мирогощанському психоневрологічному інтернаті» Рівненської обласної ради та перебуває там на повному державному утриманні, та призначення натомість опікуном ОСОБА_1 , у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без зміни.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - адвоката Євгеюка Олександра Євстафійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 23 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складено 19 вересня 2024 року.
Головуючий Ковальчук Н.М.
Судді: Гордійчук С. О.
Шимків С. С.