Іменем України
18 вересня 2024 року м. Кропивницький
справа № 405/948/24
провадження № 22-ц/4809/1062/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І.,
секретар судового засідання Діманова Н. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області,
третя особа - Кропивницька міська державна нотаріальна контора №1 Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.04.2024 у складі головуючого судді Шевченко І. М.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
13.02.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа: Кропивницька міська державна нотаріальна контора №1 Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому просила визнати право на спадкування невиплачених інших соціальних виплат у відповідності до ст. 1227 ЦК України, а саме: житлової субсидії, які нараховані ОСОБА_2 , але не були одержані нею за життя та не були виплачені членам її сім'ї у зв'язку з відсутністю, в сумі 1994,31 грн за листопад 2022 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що після смерті матері позивачки - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виплаченими залишились кошти нарахованої їй житлової субсидії в сумі 1994,31 грн за листопад 2022 року, задля одержання яких ОСОБА_1 як єдина спадкоємиця померлої звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із відповідною заявою.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.01.2024 позивачку повідомлено, що суми призначеної субсидії, у зв'язку із смертю одержувача житлової субсидії, виплачуються одному із членів домогосподарства, відсутні підстави отримання нею житлової субсидії, оскільки вона не входила до складу домогосподарства. Аналогічну відповідь надано і Кропивницькій міській державній нотаріальній конторі № 1 Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.03.2023.
Позивачка, яка прийняла спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 за заповітом та за законом і отримала відповідне свідоцтво, вважає, що відповідач безпідставно їй відмовив у виплаті належних спадкодавиці коштів, які були нараховані як житлова субсидія за листопад 2022 року, але не отримані оастнньою за життя.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.04.2024 позов задоволено. Ураховуючи ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.05.2024 про виправлення описки, визнано за ОСОБА_1 право на спадкування невиплачених інших соціальних виплат у відповідності до ст. 1227 ЦК України, а саме: житлової субсидії, які нараховані ОСОБА_2 , але не були одержані нею за життя та не були виплачені членам її сім'ї у зв'язку з відсутністю, в сумі 1 994,31 грн за листопад 2022 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, щоОСОБА_2 було призначено, але не виплачено в зв'язку зі смертю, субсидію на оплату житлово-комунальних послуг за листопад 2022 року в сумі 1994,31 грн. Не отримана за життя вказана соціальна виплата після смерті ОСОБА_2 увійшла до складу спадщини, яку в порядку спадкування за законом прийняла її донька ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставиться питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Зазначається, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.
Відповідно до п. 3 Положення про Порядок призначення житлових субсидій на житлово-комунальні послуги і придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.
Суми призначеної, але не виплаченої у зв'язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачується одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, а оскільки померла була зареєстрована одна, то підстави для виплати субсидії позивачці відсутні.
У позовній заяві позивачка посилається на положення ст.1227 ЦК України, а саме: соціальні виплати, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини, проте факт спорідненості з померлою позивачкою не доведено, а у долученому свідоцтві про право на спадщину за законом сума спірної соціальної послуги не включена.
У зв'язку зі смертю одержувача житлової субсидії суми призначеної, але не виплаченої субсидії або пільги виплачуються одному з членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія. Особа має право звернутися з відповідною заявою протягом трьох місяців після смерті одержувача до органів Пенсійного фонду України. У разі смерті пільговика, якому нараховано пільги у грошовій готівковій формі, члени сім'ї померлого, на яких поширювалися пільги, можуть отримати кошти, не виплачені у зв'язку із смертю пільговика, на підставі письмового звернення одного із членів сім'ї, не пізніше дати закінчення бюджетного періоду.
До заяви про виплату недоотриманої житлової субсидії чи пільги додаються такі документи: - копія свідоцтва про смерть отримувача субсидій/пільг; - реквізити банківського рахунку заявника; - копія свідоцтва про народження, в разі зміни прізвища в подальшому необхідно надати відповідні докази.
Позивачкою сформульовано позовні вимоги про визнання права на спадкування при цьому відповідачем визначено Головне управління ПФУ, що єпідставою для застосування норми ч. 11 ст. 187 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Представника відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України,від ГУ ПФУ в Кіровоградській області надійшло клопотання про здійснення розгляду справи без участі його представника..
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника адвоката Скрипника О. М., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище ОСОБА_3 (а.с.74), є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.73).
Згідно копії заяви від 27.12.2023 ОСОБА_1 зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою на одержання сум невиплачених інших соціальних виплат у вигляді житлової субсидії після смерті матері - ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ст.1227 ЦК України, а саме: сум житлової субсидії, які належали спадкодавиці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 1 994,31 грн за листопад 2022 року (а.с.5).
Листами від 09.01.2024 за вих. № 490-17823/С-02/8-1100/24 та від 09.01.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило, що суми призначеної субсидії, у зв'язку зі смертю одержувача житлової субсидії, виплачуються одному із членів домогосподарства, підстави отримання ОСОБА_1 житлової субсидії відсутні, оскільки вона не входила до складу домогосподарства. Аналогічну відповідь надано і Кропивницькій міській державній нотаріальній конторі №1 Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 22.03.2023 (а.с.6-7).
За інформацією Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом подання відповідної заяви від 03.02.2023, їй як єдиній спадкоємиці були видані свідоцтва про право на спадщину за законом, зокрема на недоотриману спадкодавицею суму пенсії згідно повідомлення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 07.03.2023.
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК).
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц).
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до цієї норми правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Норми процесуального права визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права
є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відмова відповідача у виплаті належних померлій особі сум нарахованої субсидії ґрунтується на нормах постанови КМУ № 848 від 21.10.1995, якою було затверджено Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Згідно п. 3 вказаного Положення житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком та витрати на комунальні послуги в такому будинку. Суми призначеної, але не виплаченої у зв'язку із смертю одержувача житлової субсидії, виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
В статті 1227 ЦК України законодавець закріпив право на одержання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві. Вказаною правовою нормою передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.
За життя ОСОБА_2 було призначено, але не виплачено у зв'язку зі смертю, субсидію на оплату житлово-комунальних послуг за листопад 2022 року в розмірі 1994,31 грн.
Судом встановлено, що спадкоємицею першої черги за законом померлої ОСОБА_2 є позивачка, яка єдина прийняла спадщину і оформила своє право на інше спадкове майно у Кропивницькій міській державній нотаріальній конторі № 1, що знайшло своє підтвердження згідно наданої вказаною нотаріальною конторою інформації та витягу зі Спадкового реєстру, що були прийняті і долучені до матеріалів справи як належні і допустимі докази апеляційним судом з огляду на виняткові обставини, з яких суд першої інстанції не вирішив питання щодо їх долучення.
Суд дійшов обгрунтованого висновку, що недоотримана спадкодавцем ОСОБА_2 соціальна виплата увійшла до складу спадщини, право на отримання якої в порядку спадкування за законом належить ОСОБА_1 , тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у її виплаті є безпідставною.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Виходячи з викладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України.
Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає.
Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.04.2024 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді С. І. Мурашко
О. І. Чельник